9.2. Напрямки допомоги міжнародних корпорацій

Залучення міжнародної технічної допомоги може здійснюватися за такими напрямами:

1. підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку;

2. створення сприятливого підприємницького середовища, розвиток малого та середнього бізнесу;

3. поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства;

4. досягнення цілей розвитку, визначених у Декларації тисячоліття ООН, зокрема поліпшення соціальних умов та здоров’я громадян України, гуманітарний розвиток;

5. підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціально-економічна реабілітація забруднених регіонів;

6. гарантування безпеки та захисту держави і громадян;

7. розвиток державної регіональної політики, проведення адміністративно-територіальної реформи.

Завдання, що передбачається розв’язати із залученням міжнародної технічної допомоги

За визначеними напрямами залучення міжнародної технічної допомоги передбачається розв’язання таких завдань:

1. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку:

1. перехід до економіки, що ґрунтується на наукоємних технологіях:

• забезпечення розвитку сприятливого для інновацій середовища, створення ринкової інноваційної інфраструктури;

• розроблення та впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій у промисловості, обмін новітніми технологіями в агропромисловому комплексі;

• посилення спроможності до генерування та розповсюдження знань шляхом поліпшення якості та забезпечення рівного доступу всіх верств населення до освіти, післядипломного навчання;

• активізація технологічного переоснащення всіх галузей виробництва шляхом застосування нових форм та механізмів, об’єднання зусиль науки, освіти та бізнесу, комерціалізації нових технологій, у тому числі використання лізингу, франчайзингу, венчурного фінансування та розвиток електронної комерції;

2. у сфері макроекономіки і фінансів:

• запровадження стратегічного планування у практику діяльності органів виконавчої влади, удосконалення системи державного прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку;

• запровадження середньострокового бюджетного планування;

• реформування податкової системи та модернізація державної податкової служби;

• проведення аналізу впливу податкової системи на економіку держави, сектор виробництва, підприємництво, інвестування та інноваційну сферу, визначення оптимального податкового навантаження;

• забезпечення розвитку ринку фінансових послуг, удосконалення системи його регулювання та моніторингу;

• перехід небанківських фінансових установ на ведення фінансової звітності за міжнародними стандартами;

• створення інформаційної бази даних про небанківські фінансові установи;

• правове забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг;

• забезпечення розвитку корпоративного управління, вивчення досвіду ЄС та розроблення Кодексу корпоративного управління відповідно до принципів і стандартів ЄС;

• удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів, похідних фінансових інструментів;

• розроблення нормативно-правової бази, що регулює питання захисту прав міноритарних акціонерів;

• запровадження прозорих ефективних процедур продажу об’єктів різних груп;

• поліпшення технічних умов ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності;

• створення кредитної інформаційної компанії;

3. у сфері структурної перебудови: