5. Комунікаційний процес

Комунікаційний процес (або просто комунікація) — це обмін інформацією між двома або більше суб’єктами. Термін “комунікація” походить із латинської мови — “робити щось спільно” (порівняти — українське “спілкування”). Прикладами комунікації можуть слугувати усні бесіди, публікації, повідомлення електронних ЗМІ тощо.

Комунікаційному процесу притаманні два аспекти — формальний і змістовний. Аналіз обох цих аспектів має принципове значення для організації інформаційної діяльності у сфері управління. Причому перш за все із формально-логічним підходом до вивчення комунікації пов’язаний прогрес в області передачі повідомлень за допомогою сигналів.

Завдання, вправи, тести

Завдання 1:

1. Стиль керівництва – це:

а) незвична манера поведінки керівника стосовно підлеглих;

б) незвична манера поведінки підлеглих відносно керівника; 

в) манера поведінки керівника з підлеглими;

г) правільної відповіді немає.

2. Види стилю керівництва (3 відповіді):

а) комуністичний;

б) демократичний;

в) лояльний;

г) тоталітарний;

д) соціальний;

е) жорсткий;

є) ліберальний;

ж) еталонний;

з) автократичний.

3. Керівник, який має достатній обсяг влади, щоб нав’язати свою волю підлеглим, – це:

а) автократ;

б) демократ;

в) комуніст;

г) ліберал;

д) соціал-демократ;

е) соціал-ліберал;

є) деспот;

ж) правільної відповіді немає.

4. Керівник, який надає своїм підлеглим майже повну волю у виборі завдань та контролю за своєю роботою, – це:

а) автократ;

б) демократ;

в) менеджер;

г) ліберал;

д) соціал-демократ;

е) соціал-ліберал;

є) деспот;

ж) бізнесмен;

з) депутат;

и) комуніст;

і) підприємець;

ї) правильної відповіді немає.

5. Позитивні риси при автократизмі (2 відповіді):

а) відданість роботі;

б) оперативно виконує завдання;

в) надмірна централізація влади;

г) особисте вирішення дрібних питань;

д) справедлива оцінка зусиль;

е) формальне проведення нарад.

6. Позитивні риси демократичного керівника (4 відповіді):

а) справедлива оцінка зусиль підлеглих;

б) оперативно виконує завдання;

в) формальне проведення нарад;

г) централізація влади;

д) повага до підлеглих; турбота про них;

е) відсутність ініціативи;

є) сприймання конфліктів як позитивного явища;

ж) часте застосування адміністративних стягнень;

з) свідоме обмеження контактів з підлеглими;

и) легко роздає нереальні обіцянки;

і) легкість впливу оточуючих;

ї) максимальне обгрунтування рішень, які приймаються;

й) нетерпимість до заперечень і думок підлеглих;

к) примушення працювати підлеглих у позаурочний час.

7. Організаційні комунікації – це:

а) комунікації між двома або більше організаціями;

б)обмін інформацією, який забезпечує взаєморозуміння між відправником та одержувачем інформації;

в) комунікації між двома або більше особами;

г) комунікації з урахуванням ієрархії влади в організації.

8. Комунікація – це:

а) обмін інформацією між двома або більше особами;

б) передавання інформації однієї особи іншій;

в)обмін інформацією, який забезпечує взаєморозуміння між відправником та одержувачем інформації;

г) вірна відповідь відсутня.

9. Комунікаційна мережа являє собою:

а) сукупність каналів комунікації;

б) сукупність методів комунікації;

в) форму поєднання індивідуумів, які беруть участь в процесі комунікації;

г) сукупність засобів комунікації.

10. Мережа неформальних комунікацій називається:

а) розкладеною мережею;

б) ланцюговою мережею;

в) “виноградною лозою”;

г) кільцевою мережею.

11. Письмове повідомлення постачальника про зміну умов поставки являє собою:

а) вербальну комунікацію; г) горизонтальну комунікацію;

б) висхідну комунікацію; д) неформальну комунікацію.

в) нисхідну комунікацію;