65. Основні способи ухилення від оподаткування.

Способи ухилення від сплати обов'язкових платежів можуть бути різноманітними і залежати від виду як не-сплачуваного податку, збору, іншого обов'язкового пла­тежу, так і від самого платника.

Під способом скоєння злочинів в юридичній літерату­рі розуміється передбачений нормами кримінального зако­нодавства комплекс прийомів і діянь злочинців, спрямо­ваних на підготовку, скоєння та маскування злочину. Причому комплекс прийомів і діянь винуватця залежить від конкретних умов та обставин, в яких здійснюється

злочинний задум, а також від особи злочинця. Є тісний діалектичний взаємозв'язок між вибраним способом скоєння злочину, причинами і умовами, які сприяють скоєнню їх, зокрема між глибиною і стійкістю відповід­них ціннісних орієнтацій та морально-психологічних особливостей.

Способи ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можна об'єднати в шість основних груп:

1) неподання документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою обов'язкових платежів до бюджетів чи дер­жавних цільових фондів (податкових декларацій, розра­хунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);

2) заниження сум податків, зборів, інших обов'язко­вих платежів;

3) приховування об'єктів оподаткування;

4) заниження об'єктів оподаткування;

5) неутримання чи неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб громадян, котрим вони виплачувались;

6) приховування втрати підстав для пільги з оподат­кування або неповідомлення про неї.

66. Порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги), та методи їх виявлення і фіксації.

67. Порядок винесення рішення про накладення штрафних фінансових санкцій.

Рішення про застосування фінансових санкцій приймається головою Держдепартаменту або його заступником на підставі відповідних актів перевірки суб'єктів господарювання, у яких зафіксовано вчинення суб'єктом господарювання порушення, передбачене пунктом 2 цього Порядку, у строк не пізніше 30 календарних днів з дати складання акта. У разі потреби, в залежності від обсягів та видів необхідних робіт у кожному конкретному випадку, терміни можуть бути продовжені, але не більше як на 60 календарних днів. 5. Суб'єкт господарювання повідомляється у письмовій формі (з повідомленням про вручення) про місце і час розгляду питання про застосування фінансових санкцій за десять календарних днів. 6. Розгляд питання про застосування фінансових санкцій здійснюється за участю представника суб'єкта господарювання. За його відсутності питання може бути розглянуто лише в разі, якщо, незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду. 7. На вимогу Держдепартаменту суб'єкт господарювання зобов'язаний у вказаний термін надавати документи та пояснення щодо виявлених і зафіксованих в акті перевірки порушень, передбачених пунктом 2 цього Порядку. 8. Вартість виробленої продукції визначається на підставі даних, вказаних в акті перевірки, документів, долучених до нього, або інших документів, наданих суб'єктом господарювання. 9. Рішення про застосування фінансових санкцій оформляється згідно з додатком 1 до цього Порядку і містить:

дату прийняття рішення;

підставу прийняття рішення;

відомості про суб'єкта господарювання, щодо якого приймається рішення;

перелік порушень вимог Закону ( 2953-14 ), що тягнуть за собою застосування фінансових санкцій;

вартість виробленої продукції (з посиланням на акт перевірки, документи, долучені до нього, або інші документи, надані суб'єктом господарювання);

норми законодавства, згідно з якими винесено рішення;

конкретну суму накладеного штрафу за кожне порушення;

рахунок, на який повинно бути сплачено суму фінансових санкцій;

посаду, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, що прийняла рішення. 10. Рішення складається у двох примірниках. Перший примірник залишається в Держдепартаменті. Другий - протягом трьох днів надсилається суб'єкту господарювання або вручається під розписку. 11. Рішення реєструється в журналі обліку, що ведеться за формою, установленою у додатку 2 до цього Порядку. 12. Фінансові санкції, визначені в пункті 2 цього Порядку, сплачуються протягом 15 календарних днів, наступних за днем надходження цього рішення до суб'єкта господарювання. 13. Суми накладених штрафів спрямовуються до Державного бюджету України. 14. У разі невиконання або неналежного виконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій Держдепартамент уживає заходів до стягнення суми накладених штрафів у судовому порядку. 15. Рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржене в судовому порядку.