27. Державне мито.

Державне мито є платою, яка стягується за здій­снення юридична значимих дій уповноваженими на це компетентними органами в інтересах юридич­них та фізичних осіб та видачу їм відповідних до­кументів, які мають правове значення.

Розмір ставок державного мита та порядок його відра­хування встановлено Декретом КМ України «Про дер­жавне мито» від 21 січня 1993 року (із змінами та до­повненнями). Сплачується і зараховується державне мито за місцем розгляду та оформлення до бюджету місце­вого самоврядування, крім мита, яке зараховується до державного бюджету України (справляється з позовних заяв).

Платниками державного мита на території Украї­ни є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інте­ресах дій та видачу документів, що мають юридичне зна­чення, уповноваженими на те органами.

Об'єкти державного мита

Державне мито справляється:

— із позовних заяв, заяв із переддоговірних спорів, заяв кредиторів у справах про банкрутство і т. п.;

— за вчинення нотаріальних дій державними нотарі­альними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів;

— за реєстрацію актів громадянського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстра­цію актів громадянського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням та поновленням за­писів актів громадянського стану;

— за видачу документів на право виїзду за кордон і про запрошення в Україну осіб з інших країн, за продов­ження строку дії їх та за внесення змін до цих докумен­тів; за реєстрацію національних паспортів іноземних громадян або документів, що замінюють їх; за видачу або продовження посвідок на проживання; за видачу візи

до національного паспорта іноземного громадянина; за видачу нового зразка паспорта громадянина України;

— за прописку громадян або реєстрацію місця про­живання;

— за видачу дозволів на право полювання та ри­бальства;

— за операцію із цінними паперами;

— за операції, що здійснюються на товарних, сиро­винних та Інших біржах, крім валютних; за проведення аукціону та ін.

Ставки державного мата встановлюються в розмі­рах відповідно до переліку, визначеного Декретом. Сплачу­ється державне мито готівкою, митними марками і шля­хом перерахувань з рахунку платника в кредитній устано­ві. З позовів, що подаються до суду та арбітражного суду, в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті.

Порядок сплати державного мита встановлюється Мі­ністерством фінансів України.

28. Податок на прибуток підприємств. Платники податку.

З 1 липня 1997 року Закон України «Про оподатку­вання прибутку підприємств» став діяти в редакції За­кону України від 22 травня 1997 р. (із змінами і доповнен­нями, внесеними Законами України від 19 вересня 1997 р., від 4 листопада 1997 р., від 18 листопада 1997 р. та від 16 грудня 1997 р.).

Відповідно до Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду:

— на суму валових витрат платника податку;

— на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидентами є юридичні особи та суб’єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території; дипломатичні представництва, консульські установи й інші офіційні

представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

Платниками податку визнаються філії, відділення й інші відокремлені підрозділи платників податку—резидентів, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.