23. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

До спеціального використання водних ресурсів нале­жить використання водних ресурсів для задоволення ви­робничих потреб у воді за допомогою спеціальних при­строїв та установок або за використання води без їхньо­го застосування, яке може істотно вплинути на якісні і кількісні показники стану водних ресурсів, а також за користування водними об'єктами для потреб гідроенер­гетики та водного транспорту.

До водних ресурсів загальнодержавного значення на­лежать:

— віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;

— підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного зна­чення, визначені переліком водних ресурсів місцевого значення і затверджені Державним комітетом з водно­го господарства за участю Міністерства охорони навко­лишнього природного середовища.

Розміри платежів за спеціальне використання вод­них ресурсів, крім тих, що використовуються підприєм­ствами гідроенергетики та водного транспорту, встанов­люються відповідно до нормативів плати, обсягів вико­ристання води та лімітів її використання.

Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, а термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення та сплату платежів за спеціальне викорис­тання водних ресурсів.

24. Збір за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

регу­люється наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Держав­ної податкової адміністрації України, Державного коміте­ту України з геології і використання надр від ЗО грудня 1997 року, виданим на виконання постанови Кабінету

Міністрів України від 12 вересня 1997 р. «Про затвер­дження базових нормативів плати за користування над­рами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видо­бування корисних копалин* на підставі Закону Украї­ни «Про охорону навколишнього природного середови­ща*, Кодексу України про надра, Закону України «Про підприємництво* та ін.

На території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, діють єдині правила справляння платежів за користування над­рами для видобування корисних копалин для всіх су­б'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвес­тиціями, які здійснюють видобування корисних копа­лин. Плата справляється за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення. Перелік корисних копалин загаль­нодержавного та місцевого значення визначено постано­вою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. «Про затвердження переліків корисних копалин загаль­нодержавного та місцевого значення».

Об'єктом обчислення плати за користування над­рами для видобування корисних копалин є:

— при видобутку вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для ме­талургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини — обсяг фактично погашених у надрах балан­сових та позабалансових запасів корисних копалин;

— при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу — обсяг фактично ви­добутих з надр корисних копалин;

— при видобутку урану, сировини ювелірної (кош­товне каміння), ювелірно-виробної (напівкоштовне ка­міння), виробної (виробне каміння) та для облицьовуваль­них матеріалів — вартість мінеральної сировини чи про­дукції її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Розмір платежів за користування надрами для видобу­вання корисних копалин визначається надрокористувачами самостійно.

Плата за користування надрами для видобування ко­рисних копалин обчислюється щоквартально за нарос­таючим підсумком з початку року.

Від плати за користування надрами для видобуван­ня корисних копалин звільняються землевласники і землекористувачі, котрі здійснюють у встановленому по­рядку видобування корисних копалин місцевого значен­ня для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її первинної пере­робки) або користуються надрами для господарських та побутових потреб на наданих їм у власність чи користу­вання земельних ділянках.