МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Б.ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Навчально-науковий інститут педагогічної освіти, соціальної
роботи і мистецтва
Кафедра соціальної педагогіки, дошкільної і початкової освіти
Реферат на тему:
« Психологічні особливості образотворчої діяльності дошкільника»
Виконала
Студентка 2-ПО курсу
Солопун Альона В.
Перевірила:
Зобенько Наталя Анатоліївна
Черкаси-2013
Зміст
Вступ………………………………………………………………………3
Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років………4
Розвиток образотворчої діяльності дошкільника…………………..7
Зв'язок малювання із грою та мовленням дитини…………………..10
Висновок………………………………………………………………….13
Список використаних джерел……………………………………………14
Вступ
Навчаючи дитину – дошкільника різним видам образотворчої діяльності, дуже часто вихователь робить хибний висновок про те, що не в кожної дитини є здібності до малювання чи ліпки, забуваючи при цьому про справжню природу дитячої творчості. Говорячи про психологічні особливості дитячої творчості, варто обов’язково згадати Л.С.Виготського, вчення якого не втратило актуальності і практичної цінності. Його здобутки в педагогічній науці стали цінними для багатьох країн Європи і світу. Виготський зазначає: “Малювання чи інша творча діяльність не є сферою діяльності обраних. Якщо розуміти творчість в її інстинному психологічному сенсі, як творення нового, легко прийти до висновку, що творчість притаманна всім, особливо це стосується дитини і її розвитку”. А ось ще одне, дуже характерне зауваження Виготського: “ Особливості дитячої творчості краще з’ясовуються не на вундеркіндах, а на звичайних, “заурядних” дітях.
Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років
Образотворчу й конструктивну діяльність дитини ще називають продуктивною, маючи на увазі, по-перше, її націленість на отримання результату, а по-друге, її творчий та оригінальний характер. Водночас, ці види діяльності допомагають дитині відобразити оточуючу дійсність так, як вона її сприймає та розуміє. Створюючи малюнок, аплікацію, скульптурну форму чи конструкцію, дитина втілює на доступному їй технічному рівні свої індивідуальні та суб'єктивні образи предметів та явищ оточуючого, тому така діяльність носить моделюючий характер. Продукти образотворчої та конструктивної діяльності - це моделі оточуючої дійсності [1]
Моделюючий характер продуктивної діяльності дитини зближує її із грою, де моделюються відносини між дорослими.
Технічну сторону продуктивної діяльності становлять її засоби та здатність дитини у володінні ними. Використовуються кольори, форми, композиції, які передаються за допомогою фарб, паперу, пластиліну, конструктора, використовуючи спеціальні знаряддя та пристрої: пензлики, олівці, ножиці тощо. Протягом дошкільного дитинства дитина оволодіває навичками продуктивної діяльності, способами моделювання. У результатах продуктивної діяльності відбивається пізнавальний досвід дитини, її розуміння світу. Водночас прагнення змоделювати певний об'єкт ставить перед дитиною задачу його детального пізнання, виділення у ньому частин та властивостей. Продуктивна діяльність становить форму пізнання дитиною світу, тісно пов'язану із потребою у самовираженні малюка.
Перші продуктивні дії дитини виникають на основі предметних дій із такими зображувальними засобами, як олівець, пензлик, з такими матеріалами, як папір, пластилін. Маніпулюючи олівцем у 2 р. дитина відкриває його властивість залишати на поверхні слід. Перші помітки олівцем дитина робить не тільки на папері, а і на стінах, на меблях, не розуміючи смислу цих поміток. Поступово дитина дізнається про зв'язок між рухами своєї руки та лініями, які залишає олівець на папері. З цього починається формування техніки малювання, вироблення навичок володіння олівцем.
Дорослий спонукає дитину до осмислення перших карлючок, запитуючи "Що це?", або говорячи "Це м'ячик. Це яблучко". Дитина знайомиться з дитячими книжками, вчиться впізнавати намальоване, встановлювати його зв'язок із почутим. Процес створення власного малюнка відбувається за схемою: випадкові лінії олівця - їх осмислення. Перші зображення олівцем дуже приблизно передають зовнішні властивості предметів. Так, дитина часто малює замкнену лінію, форма якої наближається до кола, яка для неї позначає різні предмети: це і кулька, і дівчинка, і сонечко. Дорослому важко впізнати в них певний предмет. Він пояснює дитині: якщо це яблучко, то домалюємо черешок чи листочок. Зв'язок карлючок із предметом дитина запам'ятовує, про що свідчить впізнавання ним предметів на своїх малюнках. Згодом дитина сама починає називати намальоване.
Називання дитиною своїх карлючок становить перший етап у розвитку образотворчої діяльності. У цьому процесі бере участь знакова функція свідомості. Малювання дитини набуває сутнісної ознаки образотворчої діяльності як творення образів оточуючих предметів. Дитина все глибше проникає у сутність образотворчої діяльності, починає усвідомлювати її специфічну мету зобразити щось. Про це свідчить постановка дитиною задачі перед початком малювання за принципом назвав-намалював. Малюнок задається дитиною наперед, ще до свого втілення. Намалювавши, дитина помічає, що дорослий не завжди правильно розуміє дитячий задум, не впізнає на малюнку те, що хотіла намалювати дитина. Відсутність схожості зображеного з оригіналом стає перешкодою на шляху опосередкованого предметом спілкування з дорослим. Перехід до навмисного зображення предмету створює умови для того, щоб малюнок все більше наближався до дійсності. Розвивається моторика руки, її довільність. Т. С. Комарова виділила три групи образотворчих умінь:
1) уміння використовувати знаряддя і матеріали (пензлик, олівці, фарби та ін.);
2) здатність встановлювати зв'язок дійсної форми предмету з тим рухом, який слід використати для її передачі у малюнку;
3) зорове сприйняття і контроль рухів на основі уявлення про особливості того малюнка, який повинна зробити дитина.
Особливості образотворчої діяльності у дитини до 3-х років:
- образотворча діяльність носить продуктивний характер, виступає різновидом дитячої творчості;
- образотворча діяльність зароджується на основі потреби дитини в активності, у пізнанні оточуючого, у наслідуванні дорослих;
- образотворчі дії виникають з 2-х р. на основі предметних дій малюка з олівцем при появі осмислення його слідів на поверхні;
- ознакою власне образотворчої діяльності дитини є називання нею зображеного, що пов'язане із розвитком знакової функції свідомості;
- формування у дитини техніки малювання відбувається на основі її потреби бути зрозумілою для дорослого, встановити з ним контакт через малюнок [2].