- •2.6.2.1. Схема технологічного процесу
- •Перелік скорочень, умовних позначень і термінів.
- •1. Техніко-економічне обґрунтування проекту
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Призначення цеху металопокриттів
- •2.2. Опис типу й конструкції автоматичної лінії. Автооператори: призначення й загальний опис
- •2.3. Характеристика цинкового покриття
- •2.4. Вимоги до покриття
- •2.5. Електроліт для нанесення цинкового покриття
- •2.5.1.Огляд електролітів цинкування
- •2.5.2. Вибір електроліту цинкування
- •2.5.3. Готування електроліту цинкування з добавкою лв-4584
- •2.5.4.Аноди
- •2.5.5.Шкідливі домішки
- •2.5.6.Коректування електроліту
- •2.7. Технологічний процес нанесення цинкового покриття
- •2.7.1. Механічна підготовка
- •2.7.2. Технологічна карта процесу цинкування на автооператорній лінії
- •2.7.2.1. Схема технологічного процесу
- •Малюнок 2.1. Схема технологічного процесу цинкування
- •2.7.2.2. Карта технологічного процесу
- •2.7.2.3.Опис технологічного процесу
- •2.7.3. Контроль якості покриттів
- •2.7.3.1. Контроль зовнішнього вигляду покриття
- •2.7.3.2. Контроль товщини покриття
- •2.7.3.3. Контроль міцності зчеплення
- •2.7.4. Видалення недоброякісного покриття
- •2.7.5. Неполадки при роботі цинкатних електролітів, причини їхньої появи і способи усунення
- •2.8. Очистка стічних вод
- •2.9. Технологічні розрахунки
- •2.9.1. Визначення фондів робочого часу устаткування
- •2.9.2. Визначення виробничої програми
- •2.9.3. Вибір і розрахунок кількості устаткування і його габаритних розмірів
- •2.9.4. Баланс струму
- •2.9.5. Баланс напруги на ванні
- •2.9.6. Вибір джерела живлення
- •2.9.7. Баланс енергії
- •2.9.8.Тепловий баланс
- •2.9.9. Матеріальний баланс
- •2.9.9.1. Розрахунок витрат розчинних анодів на виконання річної виробничої програми
- •2.9.9.2. Розрахунок витрат хімічних реактивів
- •2.9.9.3 Розрахунок витрати води
- •2.10. Опис автооператорной лінії
- •3. Охорона праці
- •3.1. Виявлення і аналіз шкідливих і небезпечних виробничих факторів на проектованому об'єкті. Заходи з охорони праці
- •3.1.1. Повітря робочої зони
- •Нормалізація повітря робочої зони.
- •Розрахунок місцевої витяжної вентиляції.
- •3.1.2. Виробниче освітлення
- •3.1.3. Виробничий шум
- •Захист від виробничого шуму й вібрацій
- •Електробезпека
- •3.1.5. Небезпека технологічного процесу і обслуговування устаткування
- •Заходи щодо охорони праці
- •3.2. Пожежна безпека
- •4. Економічна частина
- •4.1. Техніко-кономічне обгрутування проекту
- •Примітка: 1-1 - коефіцієнт попиту для електроустаткування працюючого періодично перебуває в межах 0.6 – 0.8.
- •Коефіцієнт збільшення потужності за рахунок втрат енергії в електроустаткуванні й кабельних мережах приймається рівним 1.1.
- •Заводська собівартість електроенергії
- •Розрахунок цехових витрат
- •Розрахунок собівартості продукції
- •Розрахунок основних техніко-економічних показників
- •5. Автоматизаційна частина
- •5.1. Технологічна схема
- •5.2. Процес цинкування , як об'єкт автоматизації
- •5.3. Опис розробленої схеми автоматизації нанесення цинкового покриття
- •Висновки
- •Список використаної літератури
- •45 Хе1113.1450.01.Пз Зм. Арк. No докум. Підпис Дата
Нормалізація повітря робочої зони.
У гальванічному цеху передбачена механічна приточна і місцева витяжна вентиляція безпосередньо від місць виділення шкідливих речовин. Мінімальна кратність повітрообміну не менш 5г-1.
У відповідності зі СНиП 2.04.05-84 зміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони підтримується за допомогою місцевої, загальної і аварійної вентиляції. Ванни зі шкідливими виділеннями обладнані бортовими відсмоктувачами, виконаними зі сталі 12Х18Н10Т. Для підтримки оптимальних умов у цеху передбачена центральна система водяного опалювання згідно СНиП 2.04.05-84 однотрубна з нижньою підведенням, температура води до 70°С.
Приміщення також обладнані повітряним опаленням за допомогою калориферів, сполучених із приточной вентиляцією, для забезпечення нормальної температури повітря в холодний час. Для попередження переохолодження й простудних захворювань працюючих при вході в цех передбачені теплові повітряні завіси, які направляють потік зовнішнього холодного повітря у верхню зону приміщення.
Для зниження виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони передбачені наступні заходи:
1. Готування й коректування розчинів ванн здійснюється при дії місцевої вентиляції.
2. Заміна по можливості шкідливих і горючих речовин менш токсичними, негорючими матеріалами, наприклад, ціаністий електроліт цинкування замінений на лужний.
3. У процесі готування травильних розчинів кислоту вводять тонким струмком у холодну воду при ретельному перемішуванні.
4. Для зменшення віднесення електролітів з поверхні ванн до їхнього складу вводять інгібітори, присадки, ПАВ.
5. Чітке дотримання обраних режимів роботи ванн. При порушенні режиму (підвищенні щільності струму, концентрації й температури електроліту, збільшенні тривалості обробки виробу) відбувається збільшення випарювання й віднесення електроліту через підвищені виділення газів з поверхні ванн.
6. Щоб уникнути влучення на підлогу розчинів проміжки між ваннами закриваються козирками.
Розрахунок місцевої витяжної вентиляції.
В якості місцевої витяжної вентиляції, для уловлювання шкідливих виділень з поверхні розчинів, в цеху, проектом, прийняті двосторонні бортові відсмоктувачі.
Відповідно до технологічної схеми установка бортових відсмоктувачів необхідна на ваннах, з поверхні яких можливе виділення шкідливих і небезпечних речовин. Виділення таких речовин можливе при електрохімічному знежиренні (на анодах при t=40-500С, І=2-10А/дм2, U=9-10В, τ=3-5хв.), цинкуванні (в електроліті при t=200С, I=2А/дм2, U=6-12В) і хроматуванні (пасивації в розчині, при t=20-250С). Таким чином, є 3 ділянки з яких необхідне видалення повітря через місцеві бортові відсмоктувачі.
Витрата повітря, що видаляється двубортовими відсмоктувачами розраховується по формулі, м3/г:
Далі приведена витрата повітря, що видаляється двобортовими відсмоктувачами з кожної ділянки з урахуванням нижчеприведених коефіцієнтів (таблиця 4.3)
Таблиця 4.3. Коефіцієнти для формули.
Значення коефіцієнтів |
Розчини |
||||
NaOH |
Цинкування |
Хроматування |
|||
При тем-рі 0С |
50-70 |
15-40 |
20-25 |
||
K1 |
1 |
||||
t |
1.79 |
1.91 |
1 |
||
Kt |
1.6 |
1.75 |
1 |
||
Сумарні втрати розчину в мережі воздуховодів з урахуванням втрат на фільтрі (20 кгс/м2) і заслінці (2-5кгс/м2) із запасом 10% складають: РРАСП=(31.9+20+5)*1.1=57 кгс/м2
Виходячи з цього вибираємо вентилятор для L=10100 м3/г і втратах у воздуховодах PРАСП=57 кгс/м2.
Вентилятор Ц4-70 №8 серія А8-2, ККД - =0.75, nВ=755 об/хв, потужність на валу N=2кВт.
Електродвигун А02-42-6 серія А02, NУ=4 кВт, n=960 об/хв.
Маса електродвигуна з вентилятором 568 кг.
