2.9.6. Вибір джерела живлення

На основі підрахунків сили струму й напруги вибираємо джерело струму: I=880A, U=2,7482B. Як джерела постійного струму в основному застосовують випрямні агрегати серії (Т). Вибираємо в якості джерела струму тиристорний перетворювач серії ТВ1- 1600/12Т. Трансформаторний спосіб підключення зі зглажуючим реактором.

Для обраного випрямного агрегату визначаємо коефіцієнт завантаження:

= 0,55, (2.30)

N_дс=2,7482·880/1000=2,418 (Вт);

N_пасп=12·1600/1000=19,2 (Вт);

де N_дс– потужність, необхідна для виконання програми, , кВт; N_пасп – паспортна потужність обраного агрегату.

2.9.7. Баланс енергії

Складання енергетичного балансу на ванні дозволяє з'ясувати, яка частина підведеної до ванни електричної енергії перетворюється в хімічну, а яка в теплову (джоулеву теплоту):

W_заг=W_хім+W_дж (2.31)

W_заг= (кДж)

Так як в даному процесі використовуються розчинні аноди з виходом за струмом на катоді і на аноді близьким до 100%, то W_заг W_дж, а W_хім=0

На підставі розрахункових даних складаємо баланс енергії на ванні й заносимо в таблицю.

Таблиця 2.9.7.1. Баланс енергії на ванні

Прихід	W,кДж	%	Витрата	W,кДж	%
Електроенер-гія на Zn-ня Wзаг	7949,285	100	Wдж Wхім	7949,285 0	100 0
Разом	7949,285	100	Разом	7949,285	100

2.9.8.Тепловий баланс

Під час нанесення гальванічних покриттів виділяється значна кількість джоулевої теплоти, що може привести до розігріву електроліту за межі припустимої температури. Метою розрахунку є визначення максимально можливої температури, до якої може розігрітися ванна за годину роботи. При цьому допускається, що вся джоулева теплота витрачається тільки на розігрів ванни й не витрачається в навколишнє середовище.

Максимально можливу температуру розігріву ванни t_k визначаємо по формулі, ^оС:

, (2.32)

де 20–температура навколишнього середовища, ^оС; V₁, C₁, d₁-відповідно об'єм, питома масова теплоємність і густина цинкатного електроліту, що нагрівається; -теплоємність матеріалу корпуса ванни, для сталі- ; -маса ванни 328кг; -теплоємність матеріалу футеровки, для вініпласту ; -маса футеровки; -теплоємність цинкових анодів 385,2 Дж/(кг К); -маса анодів у ванні.

(кг), (2.33)

де -0,005м товщина вініпласту; -1405(кг/м³) густина вініпласту; L_в-довжина ванни 1,250м; B_в-ширина ванни 1м; h_в-висота ванни 1м.

(2.34)

де k₁–коефіцієнт, що враховує сумарну ширину анодів стосовно довжини ванни 0,6; k₂–коефіцієнт, що враховує довжину анодів стосовно глибини ванни 0,8: n_АШ–число анодних штанг-2; l–внутрішня довжина ванни-1,250м; h–внутрішня висота ванни- 1,0м; -товщина анода, 0,008м; d_м–густина матеріалу анода, 7130(кг·м^-3), n_в-кількість ванн даного типу.

Збільшення температури незначне, а отже охолодження ванни не потрібно.