2.7.3.3. Контроль міцності зчеплення

Для контролю пористості покриття відбирають для кожної партії від 0,1 до 10% деталей, але не менш 3 шт.

Метод нанесення сітки подряпин застосовується для визначення міцності зчеплення покриттів товщиною не більше 20 мкм. На поверхню наносять 4 - 6 паралельних ліній сталевим вістрям до основного металу на відстані 2 - 3 мм один від одного й 4 - 6 перпендикулярних їм паралельних ліній. На поверхні не повинне спостерігатися відшаровування.

При застосуванні методу опиловки зразок з покриттям затискають у лещата й обпилюють по зрізі напилком з набором дрібних зубів. Обпилювання роблять у напрямку основного металу до покриття під кутом 45⁰. При цьому не повинне спостерігатися відшаровування покриття. Метод застосовується для деталей з покриттям товщиною більше 5 мкм.

2.7.4. Видалення недоброякісного покриття

Для видалення цинкового покриття використовують розчин:

Хромовий ангідрид ГОСТ 2548-77 200-250 г/л

Сірчана кислота ГОСТ 4204-76 5-15 г/л

Температура 18-25⁰С. Час 3-5 секунд.

Для видалення пасивної плівки застосовують розчин:

Сірчана кислота ГОСТ 4204-76 30-50 г/л

Процес ведуть без підігріву 3-5 секунд.

2.7.5. Неполадки при роботі цинкатних електролітів, причини їхньої появи і способи усунення

Таблиця 2.7.5.1. Неполадки при роботі цинкатних електролітів

Характер дефекту	Причина дефекту	Спосіб усунення
Темний губчатий осад	1. Низька концентрація цинку.	1. Додати оксид цинку.
	2. Підвищена катодна густина струму.	2. Знизити катодну густину струму.
	3. Низька температура електроліту.	3. Збільшити температуру електроліту
	4. Електроліт не пророблений.	4. Проробити електроліт струмом.
Темні непокриті ділянки у вигляді плям	Екранування деталей при неправильному розташуванні їх на пристосуванні	Змінити конструкцію пристосувань
Відсутність покриття на всій поверхні виробу при низьких густинах струму	1. Коротке замикання на ванні.	1. Усунути коротке замикання.
	2. Наявність окислювачів в електроліті (солі азотної кислоти й ін.)	2. Проробити електроліт струмом.
Пасивація анодів, супроводжується виділенням кисню	1. Нестача гідроксиду натрію.	1. Додати гідроксид натрію в електроліт.
	2. Високе значення анодної густини струму.	2. Знизити анодну густину струму.

2.8. Очистка стічних вод

Реагентний метод очистки стічних вод дозволяє знижувати концентрацію домішок до рівня їх ПДК.

Хімічна нейтралізація кислих і лужних вод відбувається по реакції:

Нейтралізація вільних мінеральних кислот досягається добавками розчинних у воді лужних компонентів. Іони важких металів при нейтралізації перетворюються у важкорозчинні гідроокиси, що випадають в осад:

Реагентна очистка стічних вод від іонів важких металів складається із двох процесів:

1. Утворення важкорозчинних сполук;

2. Виділення їх в осад (для кращої й більш швидкої коагуляції гідроокисів, що осаджуються, використовують флокулянт - поліакриламід).

Переваги методу полягають в простоті експлуатації й можливості автоматизації безперервного очищення стічних вод до ПДК.

Очистка від хромовмісних стічних вод відбувається також реагентним методом, і вона здійснюється у два етапи. 1-й етап – відновлення Cr⁶⁺ у тривалентну форму; 2-й етап - осадження Cr³⁺ у вигляді гідроксиду.

На 1-ому етапі відновлення Cr⁶⁺ в Cr³⁺ відбувається по реакції:

Cr₂O₇^2- + 3SO₃^2- + 8H⁺ = 2Cr³⁺ + 3SO₄^2- + 4H₂O.

Реакція відновлення протікає в кислому середовищі, для чого стічні води підкислюють 10-15%-им розчином сірчаної кислоти. Найбільша швидкість і повнота реакцій відновлення має місце при оптимальному рн 2-2,5 з інтенсивним перемішуванням реагентів.

На 2-ому етапі осадження Cr³⁺ відбувається в лужному середовищі. Для нейтралізації використовують вапняне молоко, у деяких випадках соду й гідроксид натрію. Утворення Cr(ОН)₃ відбувається по реакції:

Cr³⁺ + 3ОН^- = Cr(ОН)₃↓.

Оптимальні для осадження Cr(ОН)₃ значення рН 8,5-9,0; при виході за ці межі розчинність Cr(ОН)₃ збільшується й, як наслідок, погіршується повнота її витягу зі стічних вод. При рН≥12 амфотерний гідроксид Cr³⁺ у надлишку лугу утворить розчинні хромати:

Cr(OH)₃ + NaOH = NaCr₂ + 3H₂O.

Таблиця.2.8.1. Нейтралізація і очищення використаної води.

№

Найменування і зміст операції

Устаткування

Матеріал

Режим роботи, час витримки, хв.

Найменування, марка

Кількість

1

2

3

4

5

6

Очищення кисло-лужних стоків нейтралізація.

005

Нейтралізація

Інструкція №260 по охороні праці для коректирувальників гальванічного цеху

Нейтралізація поданих з баку накопичувача стоків розчином сухого натрію в реакторі

10%-ий розчин NaOHтехн. ГОСТ 2263-79

15

010

Контрольна

Інструкція №262 по охороні праці для контролерів гальванічного цеху

Перевірити повноту нейтралізації за значенням рН, що повинне бути 7-8.

Іонометр ЕВ-74

015

Нейтралізація

Інструкція №260 по охороні праці для коректирувальників гальванічного цеху

При необхідності підкислення розчину в реакторі додають розчин сірчаної кислоти. Подати стоки в бак відстійник, попередньо повторивши операцію 010.

10%-ий розчин сірчаної кислоти технічної ГОСТ 2184-77

15

Очищення хромових стоків.

020

Відновлення шестивалентного хрому до тривалентного

Інструкція №260 по охороні праці для коректирувальників гальванічного цеху

Відновлення проводити в реакторі розчином сульфіту натрію при перемішуванні

Сульфіт натрію 10%-ий розчин

20-30

Продовження таблиці 2.8.1.

1		2	3	4				5	6
025	Контрольна		Інструкція №262 по охороні праці для контролерів гальванічного цеху
	Зробити лабораторний аналіз повноти відновлення за допомогою індикатора дефікарбізиду		Дефікарбізид
030	Перехідд тривалентного хрому в осад		Інструкція №260 по охороні праці для коректирувальників гальванічного цеху
	Перехідд зробити додаванням у реактор розчину їдкого натрію		Їдкий натрій технічний ГОСТ 2263-79 10%-ий розчин							15
035	Контрольна		Інструкція №262 по охороні праці для контролерів гальванічного цеху
	Перевірка повноти осадження проводиться шляхом виміру рН розчину, значення якого повинне бути 7-8. Потім водні стоки подаються в бак відстійник		Іонометр ЕВ-74
040	Відстоювання		Інструкція №260 по охороні праці для коректирувальниківгальванічного цеху
	У баку відстійнику виробляється відстоювання осадів										60
045	Контрольна		Інструкція №262 по охороні праці для контролерів гальванічного цеху
	Зробити контроль значення рн, що повинне бути 7-8. Потім стоки направити в друк фільтр

Продовження таблиці 2.8.1

1		2	3	4				5		6
050	Фільтрація		Інструкція № 241 по охороні праці й техніці безпеки при контролі й випробуванні посудин працюючих під тиском
	Проводити на друк фільтрі, у якому обов'язкова наявність сита з латунної сітки й фільтра з бязі		Фільтр сталевий емальований 221.722.00.00 СЕ 11-12-01		Бязь бавовняна ГОСТ 11680-76 Сітка латунна 045		1,5м
055	Вивантаження		Інструкція №268 по охороні праці при охороні, транспортування й утилізації хімічних речовин
	Вивантажується осад у спеціально приготовлений ящик		Ящик власного готування
060	Сушіння		Інструкція №261 по охороні праці для працівників експлуатуючих сушильні шафи
	Сушити осад у сушильній шафі

Технологічний процес нейтралізації й очищення стічних вод

Очищення кислото-лужних стоків

У міру нагромадження кислото-лужних стоків з бака наповнювача стоки перекачуються насосом у реактор поз.2.

Нейтралізуються кислото-лужні стоки 10%-им розчином їдкого лугу (NaOH) до значення p=7-8 (для переходу катіонів важких металів в осад). Розчин у реактор подають вручну через люк, потім включають мішалку. Час контакту стоків з лугом 15хв.

Перевірити повноту нейтралізації, що здійснюється перевіркою величини p на іономірі універсальному ЕВ-74. Значення p повинні бути 7-8. При необхідності підкислення розчину в нього додають 10%-ий розчин H₂SO₄. Кислота зберігається в бутлі, одягненому в пластиковий кожух.

Подати стоки насосом у бак відстійник.

Очищення хромових стоків

Хромові стоки надходять у бак накопичувач із ванни промивання після пасивації й з ванни пасивування (у міру забруднення). Ці стоки знешкоджуються на 2 стадії.

1 стадія знешкодження проводиться в реакторі поз.2 і полягає у відновленні Cr⁶⁺ у Сr³⁺ у кислому середовищі 10%-им розчином сульфіту Na (Na₂SO₃).Розчин сульфіту Na зберігається в скляному бутлі, одягненому в пластиковий кожух. У реактор розчин подають вручну через люк. Потім включають мішалку. Контакт стоків із сульфітом Na триває 20-30 хвилин.

Зробити лабораторний аналіз повноти знешкодження за допомогою індикатору дефікарбіду. Розчин повинен змінити забарвлення від жовтого до безбарвного.

2 стадія – перехід розчинного Cr³⁺ в осад проводиться додаванням 10%-ого розчину NaOH. Розчин подається в реактор через люк вручну.

Перевірка осадження Cr³⁺ проводиться виміром значення p на лабораторному p-метрі, що повинне бути 7-8.

Потім стічні води подаються насосом у бак відстійник.

Робота бака відстійника

Із всіх реакторів нейтралізаторів рідини подаються в реактор-відстійник поз.3.

У міру необхідності у відстійник для коректування p розчину додають 10%-ий розчин їдкого Na і H₂SO₄. Час контакту стоків з лугом 15 хв. Час нейтралізації прийнятий 1 година. Для поліпшення процесу відстоювання в станції нейтралізації передбачене готування 0,5%-го розчину поліакриламіду, що додається в бак-відстійник з розрахунку 0,2% л/дм³ стоків.

Одержання 0,5%-го розчину поліакриламіду здійснюється в мішалці шляхом тривалого перемішування з гарячею водою.

З відстійника стоки направляються на друк-фільтр поз.4.

На друк-фільтрі відбувається відділення шламу від очищеної води. Остання направляється в каналізацію поз.5. Осад вивантажується в ящики, просушується й надходить на утилізацію або на місце зберігання відходів.