V. Завдання студенту-практиканту

Завдання 1. Здійснити аналіз бази практики щодо наявності необхідних і достатніх умов для якісної професійної підготовки суб'єктів навчання конкретного ВНЗ.

На першому етапі критичного аналізу розробляється загальна характеристика бази практики щодо основних аспектів професійної освіти. Форма викладу — довільна, але у звіті мають бути відповіді на такі питання:

1. Мета та завдання закладу освіти, в якому проходить практика (повна назва, рівень акредитації).

2. Зміст основної діяльності закладу освіти (освітня, науково-дослідна та ін. види робот).

3. Як досягається мета та виконуються завдання (фор­ми, методи, засоби, технології навчання та виховання тощо).

4. Загальне ознайомлення з діяльністю кафедри її кадровим складом, посадовими обов’язками співробітників, планами роботи, основною документацією.

5. Вивчення правил внутрішнього трудового розпорядку і режиму роботи кафедри.

6. Характеристика матеріально-технічної бази, інформаційне забезпечення освітнього процесу.

7. Терміни виконання завдань і функцій (графіки на­вчально-виховного процесу, періодичність контрольних заходів, канікул тощо).

8. Особливості позанавчальної роботи з молоддю (гуртки, проблемні групи та ін.).

На другому етапі критичного аналізу:

1. Аналізується загальний кількісний склад студентів (напрями підготовки, перелік спеціальностей, квалафікацій, професій, кількість груп за економічними спеціальностями.

2. Визначаються чинні навчальні плани та програми професійно-орієнтованих дисцип­лін, формуються цілі та завдання навчання й виховання.

3. Виконується аналіз навчальної (основної та додаткової) лі­тератури, методичного забезпечення навчання та дидактичних матеріалів (плакатів, схем, слайдів тощо) та інформаційного забезпечення.

4. Вивчається система планування роботи викладача на рік, семестр та окреме заняття.

5. Визначається система мотивації та стимулювання навчання викладачами.

6. Визначається система контролю успішності навчання (по­точний, підсумковий та інші види контролю), аналізуються їх етапи:

а) наявність і визначеність стандартів (норм, моделей тощо);

б) система вимірювання (періодичність, форма, гласність то­що);

в) система оцінювання та відміток (шкали, бали, рейтинг то­що).

Завдання 2. За погодженням з керівниками від бази прак­тики та університету вивчити особливості навчального контин­генту (академічної групи студентів), для якого планується проводити навчання й виховання.

Основна мета — виявити навчальні та психологічні можливості студентів для подальшого врахування їх у викладацькій діяльності.

Ця інформація збирається на основі:

• бесіди з куратором групи, заступником декана факультету з виховної та навчальної роботи,

• вивчення академічного журналу,

• вивчення особових справ студентів,

• бесіди зі студентами, спостережень за ними на заняттях.

Практиканту реко­мендується перед відвідуванням навчальних занять і проведенням власного викладання зустрітися з навчальною групою, по­знайомитися з нею, розповісти про себе, відповісти на запитання студентів про навчання у ВНЗ, провести необхідні бесіди й дослідження тощо. Така зустріч полегшить практиканту спілку­вання зі студентами за подальших відвідувань групи і не витрачати навчального часу на ці питання.

Завдання 3. За погодженням з керівниками-консультантами провести заняття з групою за навчальним планом, розкладом і програмою навчального предмета бази прак­тики за розробленими самостійно планами-конспектами занятть. Зразки оформлення планів-конспектів та методичні рекомендації щодо їх проведення наведені у Додатку 2

Організаційна форма занять, використані методи визначають­ся практикантом самостійно, їх вибір обґрунтовується у плані-конспекті та доповнюється дидакто-методичними розробками, а також мате­ріалами, які підтверджують зворотний зв'язок практиканта зі студентами (зразки робіт студентів, виконаних навчальних завдань, приклади виконаних тестових завдань). Ця частина звіту обговорюється з керівником від університету.