IV. Зміст діяльності практиканта

Асистентська практика магістрантів проводиться в умовах, максимально наближених до реальної професійної діяльності — викладання професійно-орієнтованих дисциплін у вищому навчальному закладі.

Педагогічна практика складається з трьох ета­пів:

I етап — підготовчий. На цьому етапі здійснюється аналіз ор­ганізаційно-функціональних особливостей бази практики, відвідування занять викладачів ВНЗ, роз­робляються методичні матеріали до майбутніх занять.

II етап — реалізація основних функцій викладача в умовах конкретного ВНЗ.

III етап — підсумковий. Включає підготовку звіту, методичних матеріалів, їх за­хист і підсумкове оцінювання результатів практики.

Зміст педагогічної практики

1. Ознайомитися з ВНЗ, його організаційною сруктурою, режимом роботи.

2. Познайомитися з академічною групою студентів, за якою закріплений практикант.

3. Ознайомитися з методами виховної та навчальної роботи у навчальному закладі.

4. Скласти індивідуальний календарний план-графік роботи на період проходження практики.

5. Підготувати і провести заняття з професійно-орієнтованих дисциплін.

6. Підготувати наукову статтю з проблеми інженерно-педагогічної освіти.

Протягом терміну, відведеного навчальним планом на практи­ку, магістрант має довести, що він здатний ви­значитися із власним планом роботи та за допомогою керівника практики від університету та бази практики виконати основні завдання програми практики.

Перелік основних видів роботи магістранта в період асистентської практики:

Перелік основних видів навчальної роботи

• проведення семінарських, практичних і лабораторних занять;

• проведення консультацій з навчального предмету;

• проведення індивідуальних занять зі студентами;

• відвідування занять провідних викладачів кафедри та своїх однокурсників перевірка контрольних робіт, що передбачені навчальним планом.

Перелік основних видів методичної роботи

• розробка конспектів лекцій, підготовка навчально-методичних матеріалів до семінарських, практичних лабораторних занять і самостійної роботи студентів;

• ознайомлення з робочими навчальними планами і робочими навчальними програмами дисциплін відповідних напрямів підготовки;

• складання завдань для проведення модульного та підсумкового контролю, завдань для проведення тестового контролю;

• розробка і впровадження інноваційних форм, методів і технологій навчання;

• вивчення і впровадження передового досвіду організації навчального процесу.

Перелік основних видів організаційної роботи:

— участь у виховній роботі в студентському колективі, виконання доручень куратора академічної групи;

— участь у профорієнтаційній роботі;

— участь у підготовці та проведенні студентських олімпіад;

— участь в організації та проведенні організаційно-виховних заходів;

— ознайомлення з планом організаційно-виховної роботи інституту (факультету),

— участь у роботі засідань випускової (фахової) кафедри інституту (факультету);

— ознайомлення з принципами управління діяльністю структурного підрозділу університету;

— ознайомлення з правилами оформлення виробничої документації.

Можливе залучення магістрантів-практикантів до різних форм контролю знань студентів. Участь у засіданнях кафедри з аналізу ефективності навчально-виховної діяльності. Розробка і подання керівництву кафедри відносин своїх пропозицій щодо підвищення ефективності навчально-виховної роботи кафедри і всього структурного підрозділу ВНЗ.