- •1/ Поняття, предмет, та система зовнішньоекономічного права.
- •2/ Поняття зед, її принципи та види.
- •3/ Правовий статус суб’єктів зед та їх види.
- •4/ Види джерел правового регулювання зед.
- •8/ Експорт та імпорт.
- •9/Зовнішньоекономічнаоперація.
- •7/ Мета, завдання, система і види державного регулювання зед.
- •10/ Основні види суб’єктів державного регулювання зед.
- •13/Поняття і види спеціальних правових режимів зед.
- •14/ Компетенція органів державного регулювання зед.
- •15/ Повноваження Міністерства економіки України щодо регулювання зед.
- •17/ Надайте характеристику правового становища торгово-промислових палат як органів недержавного регулювання зед.
- •18/ Повноваження Торгово-промислової палати України.
- •22/ Режим найбільшого сприяння у зовнішній торгівлі
- •40. Види зовнішньоекономічного договору.
- •44. Вимоги, які ставляться до форми зовнішньоекономічного договору
- •47. Система умов зовнішньоекономічного договору
- •49. Як визначається кількість та якість у договорі.
- •51. Визначення ціни і умов платежів у зовнішньоекономічному договорі.
- •54. Рекламації та санкції у зовнішньоекономічному договорі.
- •57. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання.
- •70. Види рахунків, які відкриваються клієнтам банками України.
- •79Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •81. Види гарантій, які надаються іноземним інвесторам в Україні.
- •83. Регулювання спеціальних (вільних) економічних зон.
- •87.Характеристика правового режиму митного ліцензійного складу.
- •88. Поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в зед.
- •91.Операції з давальницькою сировиною в зед.
- •93. Порядок реалізації на митній території України готової продукції виробленої з давальницької сировини.
- •99. Якими органами і у якому порядку проводиться антидемпінгове розслідування
- •102. Умови, за яких субсидія визнається нелегітимною.
- •103. Порядок проведення антисубсидиційного розслідування
- •104. Компенсаційні заходи. Порядок їх застосування.
- •110. Форми відповідальності суб'єктів зед за порушення законодавства про зед.
- •116/Загальні засади юридичної відповідальності суб’єктів зед.
- •117/ Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •121.Адміністративно-господарські санкції за порушення норм законодавства у сфері зед.
116/Загальні засади юридичної відповідальності суб’єктів зед.
Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів , тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не несуть відповідальності за дії України як держави.
Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності згідно з статтею 3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Всі справи та питання щодо визначення відповідальності, які виникають при застосуванні цього та пов'язаних з ним законів України, підсудні судовим органам України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд зазначених справ та питань.
117/ Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб.
Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, за окремими винятками, встановленими законодавством, користуються тими самими правами та свободами, несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України.
Відповідно до ст. 410 ЦПК іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, зазначена стаття відображає в цілому так званий принцип національного режиму, який означає, що в судочинстві іноземні особи як учасники процесу є суб'єктами цивільних процесуальних правовідносин і користуються такими самими процесуальними правами, що й громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Зокрема, міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.
Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р. № 2709-ІУ; далі - Закон № 2709-ІУ). На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа повинна пред'явити документ, що є доказом її правосуб'єктності (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Цей документ визнається дійсним в Україні лише в разі його легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором.
Підсудність цивільних справ з іноземним елементом - це компетенція судів України щодо розгляду та вирішення цивільних справ і вчинення окремих процесуальних дій за участю іноземного елемента.
Згідно із ст. 414 ЦПК підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається ЦПК, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.