
- •1/ Поняття, предмет, та система зовнішньоекономічного права.
- •2/ Поняття зед, її принципи та види.
- •3/ Правовий статус суб’єктів зед та їх види.
- •4/ Види джерел правового регулювання зед.
- •8/ Експорт та імпорт.
- •9/Зовнішньоекономічнаоперація.
- •7/ Мета, завдання, система і види державного регулювання зед.
- •10/ Основні види суб’єктів державного регулювання зед.
- •13/Поняття і види спеціальних правових режимів зед.
- •14/ Компетенція органів державного регулювання зед.
- •15/ Повноваження Міністерства економіки України щодо регулювання зед.
- •17/ Надайте характеристику правового становища торгово-промислових палат як органів недержавного регулювання зед.
- •18/ Повноваження Торгово-промислової палати України.
- •22/ Режим найбільшого сприяння у зовнішній торгівлі
- •40. Види зовнішньоекономічного договору.
- •44. Вимоги, які ставляться до форми зовнішньоекономічного договору
- •47. Система умов зовнішньоекономічного договору
- •49. Як визначається кількість та якість у договорі.
- •51. Визначення ціни і умов платежів у зовнішньоекономічному договорі.
- •54. Рекламації та санкції у зовнішньоекономічному договорі.
- •57. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •65. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання.
- •70. Види рахунків, які відкриваються клієнтам банками України.
- •79Державна реєстрація іноземних інвестицій.
- •81. Види гарантій, які надаються іноземним інвесторам в Україні.
- •83. Регулювання спеціальних (вільних) економічних зон.
- •87.Характеристика правового режиму митного ліцензійного складу.
- •88. Поняття та ознаки товарообмінних (бартерних) операцій в зед.
- •91.Операції з давальницькою сировиною в зед.
- •93. Порядок реалізації на митній території України готової продукції виробленої з давальницької сировини.
- •99. Якими органами і у якому порядку проводиться антидемпінгове розслідування
- •102. Умови, за яких субсидія визнається нелегітимною.
- •103. Порядок проведення антисубсидиційного розслідування
- •104. Компенсаційні заходи. Порядок їх застосування.
- •110. Форми відповідальності суб'єктів зед за порушення законодавства про зед.
- •116/Загальні засади юридичної відповідальності суб’єктів зед.
- •117/ Особливості провадження у справах за участю іноземних осіб.
- •121.Адміністративно-господарські санкції за порушення норм законодавства у сфері зед.
54. Рекламації та санкції у зовнішньоекономічному договорі.
У цьому розділі договору йдеться про порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків і подання рекламацій у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням одним з контрагентів своїх зобов'язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів — від якого терміну вони встановлюються та протягом якого діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.
Договорами можуть передбачатися різні види неустойок.
Так, неустойку, обчислену у твердій сумі або у визначеному відсотку від суми невиконаного зобов'язання, називають штрафом.
Пенею іменується неустойка, що встановлюється лише на випадок невиконання зобов'язання і нараховується на кожен день прострочення.
Залежно від того, у якому співвідношенні перебуває право стягнення неустойки і збитків, розрізняють чотири види неустойок:
залікова — надає кредитору право вимагати стягнення всіх збитків у частині, непокритій неустойкою. Якщо контрак-том не передбачено вид неустойки, то неустойка визнається заліковою;
альтернативна — надає право стягнути або збитки, або неустойку на вибір кредитора. Стягнувши неустойку, він уже не зможе стягнути збитки. На практиці альтернативна неустойка зустрічається рідко;
штрафна — стягується понад заподіяні збитки. На практиці штрафна неустойка стягується, наприклад, при постачаннях неякісної продукції і товарів або некомплектних товарів;
57. Укладення договору міжнародної купівлі-продажу товарів.
пропозиція про укладення договору, яка адресована одному або кільком особам, є офертою. У ній вказується товар, його кількість і ціна. Оферта набирає чинності, коли вона отримана адресатом. Доки договір не укладений, оферта може бути відкликана оферентом, але за умови, якщо повідомлення про її відклик буде отримано адресатом оферти до відправки акцепту.
Проте оферта не може бути відкликана у деяких випадках, коли, наприклад, в оферті вказується через встановлення певного строку для акцепту або іншим способом, що вона не може бути відкликана. Оферта, яку неможливо відкликати, втрачає свою силу після отримання оферентом повідомлення про її відхилення. Заява або інша поведінка адресата оферти, що свідчить про згоду з офертою, є акцептом. Слід підкреслити, що мовчання або бездіяльність з боку акцептанта не слід розглядати як акцепт, його згоду.
Акцепт оферти набуває чинності в момент його отримання оферентом. Акцепт не має сили, коли оферент не дістав згоди у встановлений ним строк, а якщо строк не встановлено, то в розумний строк, беручи при цьому до уваги обставини угоди, швидкість засобів зв’язку. Усна оферта може бути акцептована негайно, якщо із обставин не випливає інше.
62-63. Правове регулювання валютних операцій
Валютними операціями у цьому розумінні є діяльність підприємств, банківських та фінансово-кредитних установ, юридичних та фізичних осіб з приводу купівлі-продажу, розрахунків та надання в кредит іноземної валюти. Основа валютних операцій — міжнародна торгівля та міжнародний рух капіталів.
Під валютними цінностями розуміють:
— валюту України;
— іноземну валюту;
— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (трати), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;
— платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (трати), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;
— банківські метали.
Валютні операції між учасниками валютного ринку неможливі без обміну валют та визначення їх пропорцій. Під обміном однієї валюти на іншу розуміють купівлю та продаж іноземної валюти за національну або інші валюти. Пропорції їх обміну встановлюються через їх котирування, що в свою чергу означає визначення та встановлення курсу іноземної валюти щодо національної. Це співвідношення між двома валютами не може бути величиною постійною, оскільки попит та пропозиція на валютному ринку.
Валютні операції поділяються на такі види:
* касові або готівкові (операції "спот"), при яких покупець отримує від продавця іноземну валюту (платіжні документи в іноземній валюті) одразу ж після платежу у національній валюті;
* строкові (форвардні операції), при яких відбувається купівля-продаж іноземної валюти на заздалегідь узгоджений термін з передачею її до закінчення цього терміну за курсом, що зафіксований у момент укладання угоди;
* операції "своп", які об'єднують дві операції - готівкову і строкову,
* арбітражні, при яких учасники операції використовують відмінності у валютних курсах на різних валютних ринках з метою отримання прибутку.