2. В яких випадках неправильно вказані права власників земельних ділянок?

1. Продавати, або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

2. Самостійно господарювати на землі;

3. Власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

4. Дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

5. Споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди;

6. На відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

3. В яких відповідях правильно вказані обов’язки власників земельних ділянок:

1. Продавати, або іншим шляхом відчужувати земельної ділянки, передавання її в оренду, заставу, спадщину;

2. Використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені користі копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

3. Споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди;

4. Підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

5. Самостійно господарювати на землі;

6. Дотримання правил добросусідства та обмежень, пов’язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

4. Постійним визнається користування надрами:

1. до ста років;

2. до п’ятдесяти років;

3. до двадцяти років;

4. без встановлення строку;

5. на строк державної реєстрації підприємства;

6. на строк видобутку корисних копалин.

5. Частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин це –

1. земельна ділянка;

2. техногенні родовища корисних копалин;

3. гірничий відвід;

4. надра;

5. родовища корисних копалин;

6. корисні копалини.

6. Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування:

1. після надання гірничого відводу;

2. без надання гірничого відводу;

3. без одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр;

4. після одержання спеціального дозволу на геологічне вивчення надр;

5. після надання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності;

6. після отримання акту про надання гірничого відводу.

7. На території природних заповідників забороняється:

1. відновлення гідрологічного режиму;

2. влаштування місць відпочинку населення;

3. розробка корисних копалин;

4. виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними природними комплексами;

5. збереження та відновлення рослинних угруповань;

6. спорудження у встановленому порядку будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених перед заповідником завдань.

8. Згідно з функціональним зонуванням територія біосферних заповідників поділяється на такі зони:

1. зона антропогенних ландшафтів;

2. господарська зона;

3. зона регульованої рекреації;

4. експозиційна зона;

5. буферна зона;

6. зона стаціонарної рекреації.

9. Природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, це -

1. природні заповідники;

2. національні природні парки;

3. заповідні урочища;

4. ботанічні сади;

5. дендрологічні парки;

6. регіональні ландшафтні парки;

10. Зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання для житлової, громадської і промислової забудови:

1. не допускається;

2. допускається, як виняток, за рішенням Кабінету міністрів України;

3. провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих чагарниками та іншими малоцінними насадженнями;

4. провадиться переважно за рахунок площ, зайнятих експлуатаційними лісами;

5. допускається за рішенням відповідних землевпорядних органів;

6. повадиться переважно за рахунок площ, зайнятих захисними лісами.