18. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері поводження з відходами мають право на:

1. дотримуватися вимог Закону „Про відходи” та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;

2. своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів;

3. відвідування в установленому порядку спеціально відведених місць чи об'єктів поводження з відходами;

4. здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

5. запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

6. відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок порушення законодавства про відходи.

19. Для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають:

1. збір за забруднення навколишнього природного середовища;

2. відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря;

3. кримінальну відповідальність за перевищення нормативів викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря;

4. плату за використання атмосферного повітря;

5. нормативи споживання атмосферного повітря у побуті;

6. надання державних нагород підприємствам, установам, організаціям та громадянам за впровадження маловідходних технологій.

20. Охорона атмосферного повітря – це система заходів, пов’язаних із:

1. зміненням складу і властивостей атмосферного повітря;

2. збереженням, поліпшенням та відновлення стану атмосферного повітря;

3. утворенням в атмосферному повітрі фізичних, біологічних факторів та хімічних сполук, що несприятливо впливають на стан довкілля;

4. запобіганням та зниженням рівня забруднення атмосферного повітря;

5. використанням атмосферного повітря для особистих, комунальних та державних потреб;

6. встановленням сукупності юридичних фактів, які дають можливість користувачам атмосферного повітря визначити межі впливу на нього та право власності на цей ресурс.

21. Норматив якості атмосферного повітря це –

1. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин, який визначається у місці його виходу з устаткування;

2. критерій якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища;

3. група нормативів, дотримання яких запобігає виникненню небезпеки для здоров'я людини та стану навколишнього природного середовища від впливу шкідливих чинників атмосферного повітря;

4. гранично допустима кількість забруднюючої речовини у відпрацьованих газах пересувного джерела, що відводиться в атмосферне повітря;

5. гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду;

6. надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин.

22. Право приватної власності на об'єкти тваринного світу припиняється у разі:

1. незабезпечення диким тваринам можливості розмноження;

2. жорстокого поводження з дикими тваринами;

3. втечі дикої тварини із неволі;

4. встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об'єктів тваринного світу.

5. захворювання тварини на сказ;

6. смерті дикої тварини.

23. Вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання вважається:

1. рибальством;

2. мисливством;

3. полюванням;

4. використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності;

5. добуванням диких тварин;

6. добування водних безхребетних.