10. Джерела формування власних оборотних коштів

Визначення джерел фінансування оборотних коштів здійснюється на підприємстві з метою забезпечення необхідної потреби в них відповідними фінансовими коштами.

На підприємстві аналізується стан оборотних коштів у попередньому періоді, а потім формуються принципи, структура й обсяги фінансування оборотних коштів.

При визначенні структури фінансування оборотних коштів виділяють основні джерела їхнього формування:

• власні;

• залучені.

Власні джерела формування оборотних коштів підприємства.

До власних джерел фінансування оборотних коштів підприємства належать:

• статутний фонд (капітал);

• відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення;

• цільове фінансування і цільові надходження (з бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів).

Підприємство, що починає свою діяльність, як правило, формує оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків засновника, засновників — членів, внесків іноземних учасників, надходжень від емісії цінних паперів. Усі ці кошти включаються в уставний капітал підприємства.

Діюче підприємство фінансує оборотні кошти за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, надходжень від емісії цінних паперів, стійких пасивів.

Обсяг засобів для поповнення власних оборотних коштів залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливості одержання позикових засобів і інших факторів.

Стійкі пасиви відносять до засобів, прирівняних до власних. Це засоби цільового призна-чення, що постійно знаходяться в господарському обороті підприємства, але йому не нале-жать. До їхнього використання по призначенню мінімальний залишок цих засобів є джере-лом формування оборотних коштів підприємства. У бухгалтерському обліку не виділяються стійкі пасиви, однак підприємства мають можливість їх планувати та використовувати.

Стійкі пасиви — мінімальна перехідна заборгованість по заробітній платі працівникам, по відрахуваннях на обов’язкове державне пенсійне

страхування, на соціальне страхування, мінімальна заборгованість

з резервів на покриття майбутніх витрат і платежів, авансування

покупців (замовників)

Розмір мінімальної заборгованості по заробітній платі залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Чим більше розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона виплачується, тим більше засобів підприємство може використовувати в господарському обороті.

Мінімальна заборгованість по резервах майбутніх платежів утворюється в основному за рахунок нарахувань на оплату відпусток, які списуються на витрати рівними частинами, а не на початку відпустки працівника.

Сума стійких пасивів визначається відповідно до програми виробництва, умов здачі продукції і порядку здійснення розрахунків.

На покриття приросту нормативу оборотних коштів може бути використана не вся сума стійких пасивів, а лише її приріст у плановому році, тому що базова сума враховувалася раніше.

Підприємство може використовувати для задоволення потреби в додаткових коштах за рахунок залучення фінансових ресурсів, а саме:

• короткострокових і інших кредитів банку;

• комерційних кредитів;

• кредиторської заборгованості.