14. Інститути, суб'єкти та об'єкти системи місцевих фінансів.

МФ как система вкл-т в себя несколько основных взаимосвязанных структ-х элементов:

1. расходы,

2. доходы,

3. способы формирования доходов,

4. институты системы,

5. субьекты системы,

6. обьекты системы,

7. взаимоотношения между субьектами системы, системой и др. звеньями фин системы гос-ва.

4.Под институтами в системе МФ следует понимать, с одной стороны, совокупность норм права, обычаев, традиций, культ. ценностей, а сдругой - сов-ть организац-х структур, к-рые обеспечивают функц-ние мест.фин-х систем.

В системе МФ Укр появились и развиваются такие институты как:

-самостоятельный местный бюджет

-внебюджетные, валютные и целевые фонды

-комунальная собственность

-местные налоги и сборы

-комунальный кредит

-комунальные займы

-фин ресурсы комунальных пр-й

-комунальные платежи

-текущий бюджет и бюджет развития.

В отдельных странах к таким институтам относятся комунальное страхование. В заруб.странах ключевая роль принадлежит институту обществ.услуг, который в Укр. Пока что находится только в стадии осмысления.

5.Становление финансов м.о.в. в Укр явл процессом становления особой системы фин отношений - межправительственны, к-е развиваются как в экон-х, так и в правовых и политических фомах.

Становление таких отношений непосредственно связано с деят-тью субъектов таких отношений.

Главным субъектом таких отношений явл территория громада и ОМСУ, правовой статус кот-х закреплен Конституцией Укр. Это сельские ,поселковые, гор. Советы ,их исп.органы, сельский, поселковый или гор. Голова, тер.громады сёл, поселков, городов и их объединений, обл.и рай.советы.

Еще один субьект таких отношений – гос-во в лице его органов: обл., районные, гор. гос адми-ции и центр. органы гос власти – это в первую очередь ВР, Кабмин, Минфин, ВР АРК, совет министров АРК, юр и физ лица в сфере финансов МОВ.

В др.странах главными субъектами явл-ся коммуны, регионы, муниципалитеты ,департаменты.

6.Обьектами системы МФ явл фин. ресурсы, к-рые мобилизуются, распред-ся и исп-ся м.о.в. для выполнения возложенных на них функций и заданий. Фин ресурсы мобилизуются как в фондовой, так и в нефондовой формах. Главными фин фондами м.о.в. явл: -местные бюджеты, -резервные, -внебюджетные, -валютные, -целевые фонды, -фонды ден ресурсов коммун-х предприятий и др.

Ресурсы, к-рые привлекаются м.о.в. в виде банковских кредитов и от размещения местных займов находятся в нефондовых формах.

15. Міжнародні стандарти організації місцевих фінансів. Європейська хартія місцевого самоврядування.

Україна як суверенна держава стала членом Ради Європи, приєдналася до Європейської хартії про місцеве самоврядування та ратифіку­вала цей акт. Таким чином, вона взяла на себе зобов'язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів.

Першим багатостороннім правовим актом, який визначає і захищає принципи місцевої автономії, стала Європейська хартія про місцеве самоврядування. її підписали країни — члени Ради Європи в жовтні 1985 р. Стаття 9 хартії визначає основні принципи організації фінансів місцевого самоврядування. Вона має назву "Фінансові засоби органів місцевого самоврядування". У статті вісім принципових положень про фінансову діяльність місцевого самоврядування:

1.ОМС(органи місцевого самовр) мають право в межах загальнодержавної економічної політики вільно розпоряджатися достатніми власними засобами.

2.фінансові засоби ОМС потрібно визначати відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом. Тобто хартія визначає порядок формування та обсяги фінансо­вих ресурсів, які мають належати місцевому самоврядуванню. Вона закріплює принцип відповідності фінансових ресурсів місцевого самоврядування обсягу обов'язків і завдань, котрі на нього покладаються.

3.хоча б частина фінансових засобів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці органи визначають у межах закону.

4.зобов'язання країни, котрі її підписали, створити такі умови, в яких ОМС мали б можливість вибору тієї чи іншої моделі місцевої фінансової системи.

5.зобов'язує уряди, які її підписали, надавати фінансову допомогу фінансово слабким органам місцевого самоврядування. Допомога може надаватися запровадженням процедур фінансового вирівнювання або іншими заходами.

6.кошти, що використовуються для цілей фінансового вирівнювання та допомоги органам місцевого самоврядування, мають вилучатися і надаватися лише за погодженням з органами місцевого самоврядування.

7.держава, яка надає субсидії ОМС, не повинна, по можливості, обумовлювати спрямування їх. Субсидії мають бути незв’язаними.

8.уряди, які підписали хартію, зобов’язуються створити умови для розвитку комунального кредиту.

Отже, згідно з цим положенням, країни, які підписали хартію, беруть на себе два основні зобов'язання. По-перше, органи місцевого самоврядування слід наділити достатніми власними засобами. По-друге, ці органи в межах загальнодержавної економічної політики мають вільно розпоряджатися такими засобами.

Згідно з пунктом 2 ст. 9 фінансові засоби органів місцевого самоврядування потрібно визначати відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом.

Пункт 3 ст. 9 хартії встановлює, що хоча б частина фінансових засобів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці органи визначають у межах закону.

У пункті 4 ст. 9 хартії вказується, що фінансові системи, які забезпечують надходження фінансових засобів органів місцевого самоврядування, мають бути достатньо різноманітними і гнучкими для збереження, по можливості, відповідності реальним витратам при здійсненні їхніх повноважень. Тобто пункт ст. 9 обумовлює свободу формування кожним місцевим органом влади тієї чи іншої моделі місцевої фінансової системи.

Пункт 5 ст. 9 хартії встановлює необхідність запровадження процедур фінансового вирівнювання чи еквівалентних заходів, призначених для корегування наслідків нерівномірного розподілу потенційних джерел фінансування, а також їхнього фінансового тягаря для захисту фінансово слабких органів місцевого самоврядування. Такі процедури чи заходи не можуть обмежувати свободу дій органів місцевого самоврядування у власній сфері відповідальності.

Пункт 6 ст. 9 хартії вказує на необхідність відповідним чином погоджувати з органами місцевого самоврядування виділення їм перерозподілюваних коштів. Це означає: кошти, що використовуються для цілей фінансового вирівнювання та допомоги органам місцевого самоврядування, мають вилучатися і надаватися лише за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Пунктом 7 ст. 9 хартії визначається, що, по можливості, субсидії, котрі надаються органам місцевого самоврядування, не можуть призначатися для фінансування певних проектів. Важливо, щоб асигнування субсидій не обмежувало свободи дій органів місцевого самоврядування у власній сфері компетенції. Цей принцип означає: держава, яка надає субсидії органам місцевого самоврядування, не повинна, по можливості, обумовлювати спрямування їх. Субсидії мають бути незв’язаними. Крім того, надання субсидій не може обмежувати незалежності діяльності місцевого самоврядування у сфері його власної компетенції.

Пункт 8 ст. 9 хартії встановлює: з метою фінансування інвестицій органи місцевого самоврядування мають право на доступ до внутрішнього ринку позичкового капіталу. Згідно з цим принципом, уряди, які підписали хартію, зобов'язуються створити умови для розвитку комунального кредиту. В цьому пункті наголошується, що метою кредитної діяльності органів місцевого самоврядування є фінансування інвестицій.

Отже, Європейська хартія про місцеве самоврядування визначила основні стандарти побудови фінансів місцевих органів влади. Україна, приєднавшись у листопаді 1996 року до хартії, зобов'язалася забезпечити впровадження цих стандартів у життя.