12. Способи формування доходів місцевих бюджетів.

МФ как система вкл-т в себя несколько основных взаимосвязанных структ-х элементов:

1. расходы,

2. доходы,

3. способы формирования доходов,

4. институты системы,

5. субьекты системы,

6. обьекты системы,

7. взаимоотношения между субьектами системы, системой и др. звеньями фин системы гос-ва.

Наличие обусловленных ф-ми и заданиями м.о.в. расходов явл-ся причиной образования доходов этих органов власти.

Доходы м.о.в. могут быть класс-ны:

• По их источникам

• По экон.природе.

По источникам доходы м.о.в. делятся на:

• Налоговые;

• Неналоговые;

• Доходы от операций с капиталом;

• Бюджетные трансферты.

По экон. природе доходы МОВ подразделяются на:

1.собственные,

2.закрепленные или делегированные,

3.регулирующие.

Собственные доходы - такие доходы, к-е мобилизируются МОВ самостоятельно на основе собств-х решений за счет источников, определенных МОВ и на подведомственной им территории.

К собств.доходам относятся:

1. Мест.налоги и сборы;

2. Дох. от имущ-ва, которое принадлежит м.о.в.;

3. От хоз.деят-ти коммун.предприятий;

4. Коммунальныеплатежи;

5. Доходы за счет местных кредитов и займов.

К закрепленным доходам относятся такие доходы, к-е на постоянной или долговременной основе полностью или частично закреплены за МОВ для выполнения делегированных полномочий.

К регулирующим доходам относятся такие доходы, от к-х устанавливаются % отчислений в нижестоящие бюджеты. Они распределяются между бюджетами разных уровней.

До принятия Бюджетного кодекса к регулирующим доходам относились: налог на прибыль, НДС, АС, подоходный налог, дотации, субвенции.

С принятием Бюджетного кодекса регулирующими доходами стали:

• дотации;

• субвенции.

Собственные и закрепленные доходы являются основой самостоятельности местных бюджетов.

Уровень доходов МОВ зависит от способов формирования этих доходов. Опыт развитых стран свидетельствует, что в способах форм-я доходов МОВ есть определенные закономерности, к-е присущи всем странам, в экон системе к-х функционируют МФ.

Способы форм-я доходов обусловлены характером и особенностями экон системы, к-я доминирует на том или ином этапе развития, в той или иной стране.

Закономерным явлением явл то, что основным способом форм-я доходов МОВ в большинстве развитых стран явл местные налоги и сборы.

Важными способами явл также коммунальные платежи, доходы от коммунального имущества и земли, доходы от д-ти коммунальных предприятий, привлечение кредитных ресурсов, мобилизация средств за счет коммунальных займов, местные налоги и сборы, частки от общегос.налогов и сборов, доходы от имущества и земли, к-е принадлежат местн.орг.власти, кредиты, трансферты. Большую роль играют дотации и трансферты. В Украине сегодня осн.способом формирования доходов м.о.в. являются отчисления от регулирующих налогов и сборов.

13. Фінансове вирівнювання, його об'єктивна необхідність. Інструменти фінансового вирівнювання, їх характеристика

У межах будь-якої країни є об’єктивні розбіжності у фінансовому потенціалі окремих територій. Існують особливості у формуванні доходної бази бюджетів і можливостях задоволення місцевих потреб. Тому видатки МБ у зіставленні з кількістю населення можуть значно відрізнятися за адміністративно-територіальними одиницями.

В умовах відсутності розроблених і законодавчо визначених держ соціальних гарантій важливим є наближення видатків МБ у розрахунку на душу населення до середнього рівня, який склався по країні.

Фінансове вирівнювання спрямоване на нівелювання (в певних межах) таких відхилень, оскільки їх існування створює неоднакові умови для задоволення гарантованих державою соціальних ,адміністративних та інших послуг.

Тобто фінансове вирівнювання – це приведення у відповідність витрат бюджетів (за економічною та функціональною класифікацією) до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на душу населення, ліквідація значних диспропорцій у здійсненні видатків у розрізі окремих територій.

Основні принципи фінансового вирівнювання:

1. врахування об’єктивно існуючих розбіжностей в економічному та соціальному розвитку територій, особливостей їх місцезнаходження, природно-кліматичних, екологічних, демографічних та інших умов;

2. визначення критеріїв і переліку депресивних територій, які потребують додаткових фінансових ресурсів;

3. вирівнювання доходів МБ як необхідної умови створення рівних можливостей для функціонування всіх територіальних громад, тобто для здійснення ними однакових видатків;

4. визначення ступеня вирівнювання доходів з метою встановлення зацікавленості ОМСУ у зростанні дохідних джерел;

5. вирівнювання видатків бюджетів ОМСУ для забезпечення надання суспільних послуг на єдиному рівні, гарантованому законами України.

Отже, необхідність запровадження в Україні фінансового вирівнювання зумовлено рядом об'єктивних причин.

По-перше. Це нерівномірність територіального розміщення продуктивних сил, яка зумовлює диференціювання податкової бази регіонів та територій України. Причому, як засвідчує досвід, диференціація податкової бази зростає. Зміщуються центри її розміщення. Порівняно зменшується роль традиційних індустріальних областей і зростає значення столиці держави. Ще більш занепадає податкова база аграрних регіонів України.

По-друге. Необхідність фінансового вирівнювання зумовлюється значною диференціацією обсягів витрат у сфері надання державних і громадських послуг та цін на ці послуги. З урахуванням екологічної забрудненості більш високі витрати на ці послуги несуть східні регіони України та регіони зони Чорнобильської катастрофи. Зростає ціна таких послуг у столиці держави та в інших великих міських агломераціях.

По-третє. Гарантовані Конституцією України соціально-економічні права громадян України зумовлюють проведення центральною владою ефективних заходів із забезпечення єдиних стандартів державних і громадських послуг на всій території держави. Сьогодні такі стандарти не розроблено і вони не забезпечуються. Внаслідок цього сформувався і поглиблюється розрив у рівнях життя в окремих регіонах України, в міській і сільській місцевостях.

Четверте. Необхідність фінансового вирівнювання зумовлюється потребами передачі від центральної влади на місцевий рівень значної частини видатків, невластивих для її конституційних функцій. Такі видатки більш ефек­тивно здійснюватимуться на місцевому рівні. Це стосується видатків з фінансування освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту та деяких інших, про що вже йшла мова в роботі раніше.

П'яте. Необхідність фінансового вирівнювання зумовлено і так званими зовнішніми ефектами соціальних виплат. Це означає, що послугами, які фінансуються з бюджету однієї адміністративно-територіальної одиниці, корис­туються і жителі інших територіальних одиниць, але їхні владні органи при цьому не несуть ніяких витрат.

Основними інструментами, за допомогою яких здійснюється регулювання доходів бюджетів, є власні та закріплені доходи, регульовані доходи, нормативи відрахувань від регульованих доходів, дотації та субвенції, а також міжбюджетні взаєморозрахунки. Головним інструментом збалансування доходів бюджетів є регульовані доходи.