3. Методика розрахунку обсягу видання. Система виміру в поліграфії.

В 1770 паризький друкар Франсуа Амбруаз Дідо ввів нову міру, яка потім була названа нормальною. Дідо взяв за основу королівську стопу (фут) розміром 32,48 см. З цього еталону дюйм (1 / 12 фута) дорівнює 27,06 мм, і звідси пункт 1 / 72 дюйма дорівнює 0,3759 мм.

Система Дідо була прийнята спочатку в багатьох європейських країнах, у тому числі і в Росії.

В 1878 англійський друкар Нельсон Хоукс визначив розмір типографського пункту в 1 / 72, 27 англійського дюйма (2,54 см). Відповідно 1 пункт = 0,3515 мм. Ця система вимірювання шрифтів (система Хоукса) стала використовуватися в Англії і США.

Білет 22

1)Титульні елементи книги. Правила заверстування обкладинки і суперобкладинки.

1. Авантитул – це передній титул, де поміщають: прізвище автора, назву видання або марку видання, інколи назву видавництва чи декоративний малюнок або надзаголовочні дані однієї чи кількох організацій, які видають книгу, а також дані про серію. Верстається оформлення на оптичній середині сторінки, інколи у верхній частині з виключкою вправо чи посередині. Тексти тієї ж гарнітури, що і титул, але кг=не більше 12-14п.

2. Фронтиспис – це ілюстрація, яка розташована на лівій стороні розвороту титульного аркуша. І яка відображає зміст книги або портрет автора.

3. Контртитул (додатковий титул) – може розміщуватися на місці фронтисписа і буває тільки в перекладних і багатотомних виданнях.

4. Основний титул – завжди присутній в книгах де вказується прізвище автора, видавництво, рік видання.

5. На звороті основного титулу вказуються такі дані: бібліотечний шифр, прізвище авторів, редакторів, анотація (- це короткий зміст книги), ISBN (міжнародний стандартний номер книги), 10 цифр, ©(- знак захисту авторського права).

6. Шмуцтитул – це вн. титул, який знаходиться в середині книги на окремій непарній сторінці. Це назва розділу, він може бути текстовий, текстово-ілюстраційний, зворот цього титулу не задруковується.

Обкладинки бувають таких номерів: №1, №2, №3, №4.

№1-суцільна з 1 згином. (вкладанням)

№2-суцільна з з згинами (накладанням)

№3-суцільна з 2 згинами і 2 бігами (накладанням)

№4-складається з 2ох елементів: корінцевий матеріал та 2 паперові обкладинки, на кожній з яких є по 1 бігу. (накладанням)

Суперобкладинка, яка надівається на палітурку і загинається з двох сторін. Певною мірою, це додатковий підсилюючий елемент, який має на меті виділити дане видання з-поміж інших. Окрім рекламної і художньо-естетичної функції, суперобкладинка призначена також захистити оправу, зберегти надовго її первинний святковий вигляд. Найчастіше суперобкладинку виготовляють такою, щоб вона накривала зовнішні поверхні обкладинки або палітурки і мала клапани, які підгортаються під сторінки обкладинки чи палітурки на ширину менш як 2/3 ширини блока. Якщо суперобкладинка надівається на паперову основу, то вона, крім того, може бути приклеєна ло корінця видання.

2)Заверстування випускних даних та покажчиків літератури.

Випускні дані мають містити такі відомості:

— формат паперу та частку аркуша;

— обсяг видання в умовних друкованих аркушах;

— тираж;

— номер замовлення виготовлювача видавничої продукції;

— повне найменування (ім’я) та місцезнаходження видавця;

— серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення видавця до Державного реєстру ви-

давців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції (далі — Державний реєстр);

— повне найменування (ім’я) та місцезнаходження виготовлювача видавничої продукції;

— серію, номер, дату видачі свідоцтва про внесення виготовлювача видавничої продукції до

Державного реєстру.

Випускні дані наводять у встановленій цим стандартом послідовності.

Випускні дані розміщують на останній сторінці видання.

Дозволено за потреби випускні дані переносити на зворот титульного

аркуша, за відсутності титульного аркуша — на другу, чи на третю, чи на четверту сторінки обкладинки. Випускні дані на звороті титульного аркуша розміщують у нижній його частині

над Міжнародним стандартним номером книги (ISBN) та знаком охорони авторського права

Покажчик літератури – це список використаної літератури

3. Службові елементи газетних сторінок. Правила заверстування вихідних даних.

До службових елементів відносяться вихідні відомості, колонтитул, авторські підписи, ініціали.

Вихідні дані заверствуються внизу останньої сторінки (адрес, тел.. редакції, друкарні, « замовлення, ціна, наклад). Заверствується на весь формат, накреслення світло пряме або курсивне, зверху відбивається лінійкою, кг 9 п.

Колонтитули заверствуються на всіх сторінках крім першої. Включають назву газети, номер сторінки, дату випуску.

Авторські підписи, розміщуються в кінці приміток чи статей. Його розбивають на 2 рядки. В 1-му ініціали та прізвище, в 2-му посада, і заверствується праворуч статті чи матеріалу, жирного накреслення.

Ініціали (ліхтарики) — це великі літери, кг 16-24 п, які влізають на початок 1-го пункту матеріалу.

Білет 23