Атмосфера

Творчий задум режисера – це образно емоційне бачення майбутньої постановки. Створюючи задум, режисер повинен вирішити, якими основними способами він створить необхідну атмосферу, як вона впливатиме на глядача, які емоції викличе в нього.

Атмосфера (від грецької - повітря) – не зовнішній компонент видовища, не її окраса, а як земна атмосфера, як повітря, вона повинна пронизувати та накоплювати всю його структуру.

Атмосфера – це зорове та звукове оточення, в якому розгортаються події. Вона емоційно діє на глядача, дає можливість більш глибоко сприймати ситуацію. Вона може бути напруженою, легкою, грайливою, веселою, радісною, урочистою.

Створюється атмосфера за допомогою сцен. простору, кольору, світла, звуків, шумів, елементів, побутової атрибутики.

Вона виникає із характерів поведінки, всіх учасників події часу, місце дії, оформлення вистави.

Атмосфера несе в собі ідею постановки, а ідея повинна мати образне відтворення в усіх елементах видовища.

Особливості режисури масового свята просто неба

Свято – поняття глобальне, широке. Це комплекс офіційних та художніх акцій. Практика довела, що в цілому кожне свято композиційно складається з трьох частин:

а) театралізований мітинг, процесія, маніфеста, дія, демонстрація.

б) театралізована вистава (інсценізація) чи театралізований концерт.

в) народне гуляння, бал, карнавал.

Залежно від характеру і змісту свята кожна із складових може бути в ньому головною. Наприклад, у Дні перемоги, головною частиною є урочиста процесія з покладання вінків і квітів до пам’ятників героям ВВВ, а ось в народних святах як Масляниця або Івана Купала головний момент народне гуляння.

Масове свято відображає важливі події у житті великої спільноти людей. У святі є основна тема і тому режисеру потрібно обєднати масу людей, допомогти їм зосередитися для сприйняття теми і водночас вміти розводити людей у різних напрямах.

Режисер повинен будувати так театралізоване свято, щоб певні засоби впливу поширювалися на всіх присутніх.

До таких засобів належать оформлення території, естрад, пересувні театралізовані процесії чи групи костюмованих, вміло складений радіокомферанс і прогрвмма свята. Всією масою глядачів сприймається також піротехнічна вистава, вистава на воді і заключний феєрверк, театралізована хода.

Зміст свята в організації художніми засобами людського спілкування (Свято квітів, фестиваль пісень. Співоче поле. Різниця між святом і видовищем: свято не має меж. В часі теж саме. Кожна людина повинна собі знайти заняття, яке відображає його інтерес ігри, вікторини, змагання), щоб бути і глядачем і виконавцем.

Форми монтажу

1. Послідовний.

Послідовно, в історичному розвитку розкривається тема вистави.

2. Паралельний.

Чергування на перший погляд ніби не пов'язаних один з одним фрагментів, чергування подій, котрі переплітаються та перекривають одна одну до нового сюжетного та логічного завершения, надаючи фрагментові нового звучання й осмислення.

3. Контрастний.

Різко висловлена протилежність у психології, у сприйнятті деяких явищ чи об'ектів, тобто: темне чергується зі світлим, веселе з сумним, драматичне з

комедійним.

4. Одночасний.

Використовується в театралізованих кіно концертах, де є одночасна дія на сценічному майданчику в поєднанні з картинами на екрані.

5. Ремінісцентний (ретроспективний)

Це прийом де використовуються спогади людей, повернення до минулого. Він поглиблює твір, служить посиленням драматичного конфлікту.

Монтажне мислення складається з уміння розкласти той світ, який бачить режисер і з яким творчо співпрацює, на складові частини з тим, щоб потім з'єднати його знову, щоб виник новий світ художніх образів.

Монтаж - це образ мислення режисера, форма викладення матеріалу, його мова, якою він повинен володіти досконало.

Метод відчуження. Вміння актора відчудитися від своєї ролі і спілкуватися з глядачем не як персонаж, а як людина.