
- •Режисура – як мистецтво і режисер як організатор творчого процесу.
- •Побудова сценічного простору
- •Мізансцена - мова режисера
- •Активізації глядача
- •Масове свято
- •Монтаж - як форма організації матеріалу
- •Художній образ
- •Атмосфера
- •Особливості режисури масового свята просто неба
- •Форми монтажу
- •Побудова сценічного простору
- •Робота режисера над номером
- •Прийоми роботи над масовими сценами.
- •Режисерський прийом та режисерський акцент
- •Робота режисера з акторами
Монтаж - як форма організації матеріалу
У 20-ті роки в мистецтві виникло нове поняття «монтаж», слово яке прийшло в мистецтво з виникненням сучасної техніки.
Вперше використав монтаж в театрі В.Мейерхольд. «Містерія-Буф» - в цій п'єсі Маяковський вперше поєднав рзні види мистецтва: балаганні трюки, сьогоденний життєвий матеріал агіт-вистав, філософські узагальнення та ін. зібрані під одним дахом п'єси вони породили нові грані нового мистецтва. Мистецтво побудоване по методу монтажу, вірно і точно віддзеркалювало життя. Протилежні явища різко і раптово співставлені давали новий зміст.
Значний інтерес становить робота видатного актора і режисера В. Яхонтова, який приділив велику увагу монтажу. Він з'єднував документ і художній матеріал.
Суть і зміст монтажу не у формальних прийомах поєднання кадрів, епізодів, номерів, а в розкритті ідейно-художнього змісту твору, його авторської концепції.
У роботі над монтажем режисеру треба знати, що таке ритм.
Ритм - це чергування напруги та послаблення, прискорення та гальмування,
периодично чергуються і повторюються.
Монтаж починаеться з визначення правильного розміру в часі всіх номерів та та епізодів.
Ритм - номерів, епізодів та всього заходу вимірюється постійним задоволенням глядача у змінах думки, рухомості сюжету та розвитку характерів дійових осіб.
Стиль - який залежить від індивідуальності художника, а також від ідейно-тематичних завдань митця.
Свій вплив на монтаж додає і жанр.
Монтаж виконує таю функци: з'єднує номери, епізоди в одне ціле (це зовнішній, зоровий бік монтажу), а також виступає як поєднання внутршньої наскрізної лінії дійових осіб чи груп.
Одиницею монтажу масового театралізованого видовища є номер. Номери складаються в епізод, а епізоди у блок, котрий є великою ритмічною частиною сценарію.
Запропоновані обставини – їх місце і значення в роботі актора і режисера
В житті ми завжди дємо в оточенні запропонованих обставин. На сцені вони задані автором п'єси чи сценарія. Вміня повірити в уявні запропоновані обставини визначає талант актора. Віра в запропоновані обставини - міра таланту. Станіславський називав „якщо б" магічним словом, яке переводить з світу уявного в світ реальний. „Якщо б" - той кристал, який заставляє розум по іншому оцінювати, вуха - слухати, очі - бачити. 3 „Якщо б" починається будь-яка творчість. Людина в житті знаходиться з запропонованими обставинами в визначених взаємовідношеннях. Він завжди бореться з ними, Дія людини-це завжди процес боротьби з запропонованими обставинами в ім'я досягнення мети. На сцені ми завжди вступаємо в боротьбу з запропонованими обставинами - це закон. Під запропонованими обставинами мається на увазі фабула п'єси: „ ...її факти, події, епоха, час і місце дії, умови життя, наше акторське та режисерське розуміння п'єси, додатки в п'єсу від себе, постановка, декорації та костюми художника, бутафорія, освітлення, шуми й звуки та ін., що пропонується взяти до уваги акторам в їх творчості".
Пропоновані обставини постають тоді, коли ставляться питания: хто? коли? чому? де? як? I тоді, за словами К.С. Станіславського, оте чарівне „якби" завжди розпочинає творчість, пропоновані обставини розвивають її. Вже хрестоматійними стали деякі вправи, що дають поштовх уяві. Ось довільна поза: рука простягнута вперед - треба натиснути дзвоник квартири. Тільки в одному випадку - це власна квартира, куди людина приїхала з відрядження, в іншому випадку — дзвінок до квартири, де живе кохана дівчина, щоб познайомити з батьками. Звідси, звичайно, різні лінії поведінки начебто за однією дією - дзвінком.
Постановчий план - його розділи і зміст
Постановчий план – обов’язків у процесі створення масового дійства. Він є керівництвом до дії, містить завдання для всіх цехів, що включені в загальний процес підготовки майбутнього дійства.
У постанов чому плані, що створюється на основі літературного сценарію, режисер зобов’язаний передбачити та врахувати всі компоненти багато структурної сценічної композиції масового видовища. Це, так би мовити, ретельна дислокація перед боєм,де кожна самостійна ланка включена в загальну структуру і взаємодіє з іншими ланками, як у відпрацьованому механізмі.
Звичайно, протягом репетицій до постанов чого плану вносяться корективи, початковий варіант змінюється, та основа його залишається і є документом, на підставі якого складається кошторис, визначаються терміни репетиційної роботи, замовляються твори постам, композитора, працює постановча група, колективи та виконавці, створюється художнє оформлення, шьються костюми.
У сценарії масового дійства необхідно зафіксувати образне режисерське рішення, яке потім знайде конкретне втілення в тому чи іншому епізоді видовищв.
Постанов чий план визначає схему театралізованого дійства – послідовність номерів в епізодах та послідовність самих епізодів, дає можливість заздалегідь розробити побудову масових сцен, визначити характер мізансцен, продумати пластичне вирішення епізодів, передбачити потребу в бутафорії, реквізиті, муз. Інструментах, костюмах, фонограммах та ін.. Визначаються завдання для художників, композитора, балетмейстера, і для акторів. Кожна з цих сам ост. творчих ланок підходяться ідей. сцен…
Постанов чий план масового театралізованого заходу
План
I. Режисерський аналіз театрального заходу
а). Літературний та документальний матеріал. Характеристика використаного матеріалу.
б). Ідейно-тематичний аналіз сценарію.
Тема та ідея. Основні епізоди сценарію. Сценарний хід.
Дійові особи сценарію. Дія та контрдія. Конфлікт сценарію, його
особливості.
Композиційна побудова.
Жанрові різновиди.
II. Режисерський задум театрального заходу
а). Спрямованість. Надзавдання та наскрізна дія. Образ вистави. Форма. Атмосфера та темпоритм заходу.
б). Розробка постановчого плану. Режисерські епізоди (їх назва, завдання виконавщв). Принцип мізансценування (види, характер мізансцен).
в). Художнє рішення заходу. Просторове рішення. Технічні завдання та їх вирішення.
г). Музично-шумове вирішення заходу. : Принцип музичного оформления.
Відбір творів. Характер музичних фрагментів та номерів.
III. Документація
а). Режисерський примірник сценарію (з розробкою мізансцен, завдань виконавців, світлового та музичного оформления).
б). Виписки:
- перелі виконавців, їх кількісний склад;
- ескізи та костюми;
- партитура світла, додаткова апаратура;
- виписка муз. фонограм з поміткою часу звучання кожного фрагменту;
- виписка на костюми, реквізит, грим;
- монтажний лист; план-схема сценарю;
- афша, запрошення, рецензн, фото.
- графік роботи над заходом.
Сценічна дія як основний засіб художньої виразності
Сцетчна дія - це природний спосіб існування на сцені ,тобто вміння актора органічно існувати , перевтілившись в образ. Актор на сцені діє безперервно. Навіть якщо він мовчить і не рухається ,процес дії не зупиняється. Триває внутрішній процес ,діє думка. Бездумне проголошення тексту ролі даремне. Актор повинен знати все своє сцетчне життя :що ,куди , коли і чому?
Дія є основним провідним началом ( драма гр.. дія ) драми. Сценічна дія - це єдиний психофізичний процес направлений до досягнення певної мети в боротьбі із запропонованими обставинами.(Г. Товстоногов).
Признаки сцен, дії :вольове походження, наявність цілі .Актор на сцені повинен вміти бачити , слухати, мислити. Необхідно вміти відволікатися від глядачів , захоплюватися на сцені конкретною дією, існувати в умовах вимислу, вміти одні й ті ж дії повторювати кілька разів .Дія мобілізує розум, волю і почуття людини-актора , всі її зовнішні внутрішні можливості.
Мета дії : змінити предмет на який вона направлена ( цим вона відрізняється від почуттів ).
Всяка дія це психофізичний процес - т. б має 2 сторони : психічну і фізичну.
Фізичними ми наз. такі дії ,які для досягнення своєї мети потребуюсь затрат фізичної ,мускульної систем.
Психічні дії мають мету змінити свідомість ,психіку людини. Обєктом дії можуть бути не тільки свідомість іншої людини ,але й особиста. Вища форма спілкування - словесна , тому що слово виразник думки . Фізична дія - другорядна ,але психічна дія не може бути реалізована сама по собі Вона реалізується або через словесну дію ,або через фізичну. В кожній фізичній дії схована внутрішня дія переживания.