Тема 2. Поняття держави та її типи План

1. Багатоаспектність розуміння держави.

2. Поняття та ознаки держави.

3. Цивілізаційний підхід до типології держави.

4. Формаційний підхід до типології держави.

5. Типологічна характеристика сучасної української держави.

Тема «Поняття держави та її типи» спрямована на поглиблене вивчення студентами навчального матеріалу, присвяченого розумінню поняття держави, яке, з одного боку, характеризується системою формальних ознак, притаманних їй незалежно від часу чи території існування, а з іншого - унікальністю змісту, що зумовлює як наявність різноманітних підходів до її тлумачення, так і необхідність поділу держав, що існували й існують, на типи за їх найсуттєвішими ознаками.

Перше питання присвячене розгляду держави як багатоаспектного явища, яке і відбиває історично сформовані різноманітні

підходи до її визначення. Розглядаючи державу як організацію всього суспільства, слід звернутися до теорій суспільного договору, солідаризму, плюралістичної демократії тощо, вказати на загальносуспільні функції, притаманні державі. При оцінці держави як організації певних соціальних груп необхідно проаналізувати теорію еліт, марксистське вчення про державу, використовуючи досвід минулого та сучасності, навести приклади вираження державою волі пануючої меншості всупереч суспільним інтересам. Третій аспект, сприйняття держави як апарату влади, вимагає звернення до техніко-економічних, інституційних теорій держави, надання характеристики держави як системи інститутів здійснення публічної влади.

На підставі попереднього розгляду багатоаспектності підходів до розуміння держави, в другому питані слід висвітлити та проаналізувати найбільш типові ознаки сучасної держави, зокрема: наявність чітко визначеної території, політична влада, державний суверенітет, населення, яке пов’язана з державою відносинами громадянства чи підданства, здатність видавати закони та інші правові акти, наявність чиновництва та мілітаризованих утворень – армії і поліції. При роботі над цим питанням доречним є використання історичного досвіду, а також нормотворчої практики України та іноземних держав, в результаті необхідно дати розгорнуте визначення держави.

Третє та четверте питання пов’язанні із вивченням найбільш поширених підходів до поділу держав на певні типи. Так, звертаючись до цивілізаційної теорії необхідно дослідити критерії поділу держав за цивілізаційною ознакою, виділити типи цивілізацій, надати узагальнюючу характеристику державам, що до них входять. Як наслідок, доцільно проаналізувати позитиви та негативи використання цивілізаційного критерію в типології держави.

При дослідженні формаційного підходу слід засвоїти поняття суспільно-економічної формації, визначити роль економічного фактору, ознайомитися із критеріями класифікації за даним типом, оглянути існуючі формаційні типи держав: рабовласницька, феодальна, буржуазна, соціалістична, постіндустріальна держави тощо. На завершення опрацювання четвертого питання треба визнати позитивні і негативні риси формаційного розуміння еволюції держави.

Підсумком роботи над третім та четвертим питаннями має стати проведення порівняльного аналізу обох підходів до типології держави.

Заключне питання орієнтує студента на вміння застосовувати теоретичний матеріал, набутий при роботі над попередніми питаннями при аналізі вітчизняної державності. Виходячи із сучасних тенденції державно-правової практики України, необхідно дослідити її цивілізаційну та формаційну належність, визначити можливі перспективи розвитку в умовах глобалізаційних викликів.

Рекомендована література:

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: Опыт социального прогнозирования / Д. Белл; Пер. с англ. Иноземцев В.Л. (ред. и вступ. ст.). - М.: Academia, 1999. - 956 с.

2. Бутенко А. П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки / А. П. Бутенко // Государство и право. – 1993. - № 7. – С. 1-20.

3. Гомеров И. Н. Государство и государственная власть: предпосылки, особенности, структура / И.Н. Гомеров. – М.: ООО «Изд-во ЮКЭА», 2002. - 830 с.

4. Джураева Е. А. К вопросу о типологии современого государства / Е. А. Джураева // Митна справа. – 2009. - № 3. – С. 74 - 77.

5. Історія вчень про державу і право: Підручник / за ред. проф. Г.Демиденка, проф. О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 256 с.

6. Каращук В. В. Суверенітет у системі основних ознак держави / В. В. Каращук // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 29: Зб. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права НАН України, 2005. - C.108-111.

7. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура / М. Кастельс; Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. М.: ГУ ВШЭ, 2000. - 608 с.

8. Манов Г. И. Признаки государства: Новые прочтения / Г. И. Манов. - М.: Спарк, 1993. – 230 с.

9. Маркс К. До критики політичної економії / Маркс К., Енгельс Ф. — Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1963. — Т. 13. — С. 1—65.

10. Мима І. В. Деякі аспекти визначення типу держави залежно від місця релігійних норм у правовій системі країни / І. В. Мима // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип. 44: Зб. наук. пр. - К.: Ін-т держави і права НАН України, 2009. – С. 19-25.

11. Понятие государства в четырех языках: Сб. статей / Под ред.. О. Хархордина. – Спб,; М.: Европейский университет в Санкт-Петербурге: Летний Сад, 2002. – 218 с.

12. Телятник Л. Логіко-методологічне тлумачення ознак загального поняття держави / Л. Телятник. – Право України. – 2002. - №9. – С. 14-18.

13. Тойнбі А. Дослідження історії. Том 1 / Арнольд Тойнбі; Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи, 1995. – 614 с.

14. Тойнбі А. Дослідження історії. Том 2 / Арнольд Тойнбі; Пер. з англ. В. Шовкуна. – К.: Основи, 1995. – 406 с.

15. Чиркин В. Е. Три ипостаси государства / В. Е. Чиркин // Государство и право. – 1993. - №8. – С. 107 -115.