
- •12)Функції інформаційного бізнесу
- •13)Модель інформаційного бізнесу
- •14)Особливості інформаційного бізнесу
- •16)Особливості кінцевого продукту інформаційного виробництва
- •17)Поняття та структура інформаційного ринку
- •18)Етапи та тенденції розвитку інформаційного ринку України
- •19)Класифікація організаційних форм інформаційного бізнесу
- •20)Венчурний бізнес в інформаційній сфері
- •21)Особливості розвитку інформаційного бізнесу
- •22)Основні критерії оцінювання та напрями вдосконалення інформаційного бізнесу
16)Особливості кінцевого продукту інформаційного виробництва
Інформаційні продукти і послуги є результатом поєднання засобів виробництва (до яких відносять предмети і засоби праці) та людської праці. Особливості ІПП визначаються особливістю всіх елементів «ланцюжка». Основні особливості інформаційного продукту, які кардинально відрізняють інформацію від інших товарів, такі :
Корисність. Її визначає, з одного боку, релевантнiсть отриманої iнформацiї (ступінь відповідності інформації розв’язуваній задачі (проблемі), здатність сприяти вирішенню задачі), з iншого — значимiсть цього знання, тобто важливість інформації в даний момент часу для прийняття конкретного рішення.Тиражування. Тиражування матерiального продукту потребує майже таких самих витрат, що й створення першої одиницi. Тиражування iнформацiї, навпаки, дуже дешеве через мiнiмальні матерiальні витрати, що дає змогу нарощувати обсяги продукцiї без суттєвих витрат матерiальних, людських ресурсiв і часу. Старiння. Інформаційний продукт з часом зазнає своєрідного «морального зносу». Хоча інформація і не зношується у процесі споживання, вона може втрачати свою цінність в міру того як знання, що надаються нею, перестають бути актуальними. Додаткова вартiсть. Новi знання не з’являються як готова iнформацiя. Необхiдно здiйснити низку складних операцiй (процедур), якi перетворюють їх на продукт чи послугу, тобто необхiднi додатковi витрати. Наприклад: для надання експертним знанням форми iнформацiї в експертних системах необхiдно розробити спецiальнi когнітивні методики, якими оперують фахiвцi (тобто здiйснити операцiї з перетворення знань на спеціальний iнформацiйний продукт). Адреснiсть. Існують різні способи надання інформації, зручні різним споживачам інформаційних товарів і послуг, оскільки споживання інформаційного продукту вимагає певних зусиль. У цьому полягає властивість адресності інформації. Наукомісткість. Інформаційний продукт є одним з найбiльш наукомістких. Створення та вдосконалення IПП багато в чому залежить вiд iнтелектуальних зусиль у процесi їх виробництва. Якість. Специфiчними для iнформацiйного товару є вимоги до його якостi. Це зумовлено тим, що iнформацiя є продуктом дорогим i таким, що швидко «псується» (морально застарiває). Звiдси основними критерiями оцiнки його якостi є :
повна вiдповiднiсть змiсту попиту конкретного споживача (категорiї споживачiв);
надiйнiсть (повнота, вiдсутнiсть «шуму», новизна, достовiрнiсть);
оперативнiсть (своєчаснiсть надання);
вiдповiднiсть форми товару (яснiсть, доступнiсть, стислiсть викладу) споживчим вимогам покупців.
17)Поняття та структура інформаційного ринку
Ринок — сфера обміну, яка характеризується системою економічних відношень між виробниками і споживачами продукції та послуг у процесі їх реалізації. Закон України «Про науково-технічну інформацію» так визначає інформаційний ринок: «Це сукупність правових, економічних та організаційних відносин з приводу продажу та купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг» Правові відносини проявляються за: врегулювання процесів створення та використання інформаційних ресурсів, систем, технологій і т. ін.; захисту інформації та прав суб’єктів господарювання в інформаційній сфері; захисту інтелектуальної власності розробників ІПП тощо. Економічні відносини проявляються за зіставлення запропонованої кількості, якості, номенклатури і цін на товари з їх попитом. Вони залежать також від платоспроможності користувачів і від ступеня розвитку їх потреб. Крім економічного, на попит впливають й інші фактори, в тому числі демографічні, територіальні, соціальні. Їх дія не пов’язана напряму з економічними відносинами в процесі купівлі-продажу, але вони відчутно впливають на розвиток ринку, поведінку користувачів та їх вибір.
Організаційні відносини охоплюють елементи державного регулювання взаємодії виробників і розповсюджувачів інформаційних продуктів і послуг.
Узагальнивши різні підходи до поділу інформаційного ринку, виділимо сектори, які найбільше відповідають міжнародним стандартам, що особливо важливо для статистичного аналізу розвитку інформаційних ринків різних країн:
-Апаратні засоби оброблення інформації( системи оброблення даних (обчислювальні системи); принтери та ПК;офісне обладнання;апаратуру передавання даних;
мережеве обладнання.багатокористувацькі системи;)
-Телекомунікаційне обладнання;
-Програмні продукти;
-Послуги;
-Електронна інформація;
-Електронні угоди; (системи банківських і міжбанківських операцій, електронних торгів, системи резервування квитків на транспорт і місць у готелях, замовлення товарів, послуг тощо.)
-Інтегровані інформаційні системи. Можна виділити два сектори цього ринку: фінансово-управлінські системи та виробничі системи
Фінансово-управлінські системи включають підкласи локальних і малих інтегрованих систем. Такі системи призначені для ведення обліку за одним або декількома напрямами (бухгалтерія, збут, склади, облік кадрів тощо). Виробничі системи включають підкласи середніх і великих інтегрованих систем. Ці системи насамперед призначені для управління виробничим процесом і планування його.