14. Прислівники. Службові частини мови (прийменники, сполучники, частки). Їх класифікація за семантикою, структурою, функціями. Вигуки

Теоретичні питання

• Загальна характеристика прислівника як частини мови.

• Розряди прислівників за значенням та синтаксичною функцією.

• Ступені порівняння прислівників.

• Розряди прислівників за способом творення.

• Правопис прислівників.

• Визначення статусу вигуків.

• Розряди вигуків.

• Інтер’єктивація.

• Загальна характеристика прийменника, сполучника і частки як частин мови.

• Поділ прийменників за походженням, структурними та синтаксичними ознаками.

• Семантичні типи прийменників.

• Групи сполучників за походженням, будовою, способом уживання.

• Синтаксичні функції сполучників.

• Структурні різновиди часток.

• Функціональні різновиди часток.

• Правопис прийменників, сполучників та часток.

Практичні завдання

• Випишіть прислівники, поділивши їх на розряди за значенням. 1.Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (Гонч.). 2. Коли втомлююсь і вільно спочиваю, до мене в гості завітає хтось, спішу на зустріч, двері відчиняю І – наче жду, і жду когось (Г. Ч.). 3. Стоїш високо - не будь гордим, стоїш низько - не гнися (Нар. тв.). 4. На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку й восени то плюскоталися, то плавали вони (лебеді), і шиї гнулися у них, як буйні лози (Др.-Хм.). 5. Прийшла…Вмиилась, напилася, тихо усміхнулась, вдруге, втретє напилася і не оглянулась (Т.Ш.).6. Зопалу я звівся на ноги (Збан.).

• Від поданих прикметників утворіть прислівники на –о, -е, і запишіть форми вищого і найвищого ступеня. Далекий, гарячий, гожий, добрий, завзятий, замислений, мрійний, сліпучий, високий, злий, колючий, сипкий.

• Запишіть прислівники і прислівникові сполучення; поясніть правопис. З/на/двору, без/вісти, в/низу, на/зустріч, зо/очі, з/віку, що/місяца,на/початку, на/пере/бій, с /під/ лоба, в/одно/сталь, віч/на/віч, день/у/день, будь/де, де/коли, аби/де, на/відмінно, один/в/один, по/сусідськи, на/диво, на/приклад, не/зовсім, ні/трохи, по/друге, пліч/о/пліч, де/таки, в/третє, до/вподоби, на/жаль, на/добраніч, до/побачення, до/речі, на/пам’ять, хоч/не/хоч, по/троє, у/голос, в/цілому.

• Складіть і запишіть речення, в яких би по-нашому і по нашому, вдень і в день, вперше і в перше, втрьох і в трьох, не сьогодні-завтра і не сьогодні, а завтра були написані разом, через дефіс і окремо.

• Запишіть вигуки за групами. Нумо, ой, гайда, му-у-у-у, ах, ох, гав-гав, агов, перепрошую, ех, ну, ай, добридень, геть, фе, фу, вйо, прощайте, на здоров’я, будь ласка, ха-ха, марш, тпру, ух.

• Складіть три речення, в яких би вигук о виражав різні почуття, і одне, де б вигук о був підсилювальною часткою.

• Спишіть, розставляючи розділові знаки. Ой уже ж тая стежка білим снігом припала. 2. Ну то хоч раз послухай – не завадить. 3. Цур пек щезай. 4. Ой лишенько Як страшно! Ха ха ха. 5. Овва А батько мій їх всіх потопить! 6. Гов Лукашу гов! Го го го го (з тв. Лесі Українки).

• Запишіть словосполучення з двох повнозначних слів і словосполучення з двох повнозначних слів і словосполучення з двох повнозначних слів та прийменника, похідного від прислівника або іменника. З’ясуйте відмінність між ними. Стоїмо коло тину, коло звужується, працював протягом канікул, боротися з протягом, цвіте навколо школи, подивись навколо, пливи упоперек річки, покреслено впоперек, попереду йде мода, йди попереду учнів, вийшли назустріч, йдемо назустріч святу.

• Знайдіть похідні прийменники. 1.На чолі полку мчить Тарас ( Довж.). 2. Ми йшли в напрямку лісу. 3. Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивились на шкіпера (Труб.). 4. Передбачаються опади у вигляді дощу і мокрого снігу. 5. Прозустріч домовились під час обіду. 6. Це були гамазеї, де переховувався недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (Донч.).

• Запишіть, вставляючи потрібні прийменники, поясніть їх вживання. А) у – в: живемо..Сквирі, наші рідні ..Обухові, перебуваю на лікуванні ..стаціонарі, пірнаю глибоко .. воду, піднімаю голову ..гору, .. школу діти йдуть .. шість років, спитаю .. мами, знайду підтримку .. батьків, працюю .. школі, .. театрі були ..чора, народилася .. Львові, освіту здобувала спочатку .. школі, потім .. училищі, а пізніше - .. університеті, ходила .. аптеку, бачила .. фільмі. Б) і – й: брат .. сестра, сестра .. її чоловік, студенти .. аспіранти, зібрались сусіди .. родичі, вчора .. сьогодні, минуле .. сучасне, зупинився ..спитав, вуз .. школа, школа ..вуз, чорнобривці .. айстри, фрукти ..овочі, ліс .. поле, слово .. речення, прикметник .. іменник, числівник .. займенник, вовк .. ягня, груша ..яблуко.

• У наведених реченнях знайдіть сполучники, визначте, які вони за значенням та будовою, поясніть написання. Як/би кривди не було, ми не знали би, що зло є на те, що/би з ним биться (Фран.). 2. Бій був короткий, про/те запеклий. 3. Ще вітер хмари не розвіяв, ще гай від жалощів поник, та знов чоло підводить Київ, що/б не хилить чола повік (Риль.). 4. Що/б я не робив, постійно думаю про тебе. 5. Я все думаю про/те чи казати людям правду. 6. Всі студенти міркували, як/би організувати археологічні розкопки місцевості .

• Складіть по два речення з повторюваними та парними сполучниками.

• У наведених реченнях знайдіть частки, визначте їх групу за значенням. Хай буде синь, хай буде спів сосновий і золота мережа верховіть. 2. Не тільки тут вгорі, а й під водою, у зеленім полі водорослин, є хижаків доволі, - то ж бережіться, срібні пічкурі. 3. То ж поплавець, не встигши й добре стати, пірнає в воду…Що ж бо, пане-брате! Зловився й сам? – не все ж тобі ловить. 4. Чи совам зборкати орла? 5. Не одна весна минула, не остання ж і прийшла. 6. … Хоч далеко, справді, від мене рідний край, і рідні люди, і друзі, і діти, і звичайна праця, і сад, що я з дружиною садив, а все-таки, це ж на одній планеті, і тільки б голос мати – долетів би він до Романівки, Кривого й Білок… Так! Живемо ми на одній Землі! (З тв.Риль.).

• Визначте якими частинами мови є виділені слова. Жайворони і в дощ співають. 2. Смеркало, і йшов тихий сніг. 3. Між заметами через усе поле рівно лягла добре в’їжджена дорога. 4. Лижні змагання розпочалися рівно о десятій. 5. Це наш сад. 6. Це дерево ми посадили минулого року. 7. На дозвіллі вона читає чи малює. 8. Чи вже закінчилась зміна?

• Поясніть правопис прийменників та сполучників. В/наслідок, на/перед, з/метою, з/під, з/поза, по/серед, по/між, із/за, з/над, немов/би/то, ні/би/то, неначе/б/то.

• Поясніть правопис часток. Скиньте/но, вирушили/ж, домовились/таки, ще/й, відпочинь/бо, відгорніть/же/бо, таки/відбили, ну/й, якось/то, наверстали/таки, навряд/чи/справились, заспівайте/ж/бо, хоча/б/знати, таки/виконали.

• Поясніть написання не, ні з різними частинами мови. Дядько не/батько, тітка не/мати. 2. Перемагайте труднощі розумом, а не/безпеку досвідом. 3. Не/має гіршого ворога, як дурний розум. 4. Хто розуму не/має, тому й коваль невкує. 5. З брехні люди не мруть, проте вже їм більше віри не/ймуть. 6. Яблуко від яблуні недалеко падає (Нар. тв.). 7. Нам не/страшні ворожі кручі. 8. Чи ж я тобі не/вродливий, чи не в тебе вдався, чи я, бідний, не/щасливий, із тебе сміявся? (Шевч.) 9. В коморі не/пусто. 10. Палити не/безпечно.11. Нічого не/видно.

Література: 26, 27, 28, 43, 49, 58, 59, 69.