Висновок

Оригінальність Августина полягає в тому, що він убачає цю суть душі не стільки в її розумно-розумовій діяльності, скільки в діяльності вольовій. Активність людської істоти проявляється в тому, що свідомість (душа) постає єдиною засадою безсумнівності в тому, що безперервно міняється, нестійкому світі.

Заглибившись в надра своєї свідомості, людина знаходить там такий зміст, який повністю не залежить від зовнішнього світу. Людині тільки здається, що вона черпає у зовнішньому світі те, що насправді вони знаходять в глибинах власного духу.

Усвідомлення людиною вічних і незмінних ідей в глибинах власної душі переконує його і в існуванні вічного, позачасового і безтілесного Бога. «Створив Ти людину за образом і подобою своєму і істину цю пізнає лише той, хто пізнав самого себе», - пише Августин.

Августин приходить до висновку, що час є особливого роду «протяжність» (extensio). Час є протяжністю самого духу. Цей висновок про суб'єктивну природу часу Августин не виставляє як істину, але тільки як одну з можливих гіпотез. Значення гіпотез надає він і усім іншим своїм міркуванням про час.

Разом з суб'єктивістською, психологічною гіпотезою, висунення якої робить Августина родоначальником традиції, продовженої згодом Кантом, його свідомості представлялася й інша — гіпотеза об'єктивного часу, близька за змістом до майбутньої концепції Ляйбніца. Об'єктивний час Августин розумів як відношення між речами, як порядок їх дотримання один за одним через момент сьогодення і порядок їх взаємних змін. Аналогічно трактував він і простір. Ні час, ні простір не можуть існувати самі по собі, без речей, функціями яких вони є.

Вказані два поняття часу служили у філософії Августина для різних цілей:

• перше, суб'єктивне, він застосовував переважно для цілей гносеології;

• друге, об'єктивне, використовувалося ним для переходу від онтології до космології, від теорії буття до теорії світу.

В середні віки ніхто до феноменології часу Августина нічого нового не додав. Більшість теологів обмежувалися відтворенням платонівського розуміння часу як «рухливого образу вічності» або Аристотелівського — як «числа руху».

Від Августина вони сприйняли головним чином протиставлення тимчасового, мирського і – вічного, божественного, а слідуючу із цього ідею нерозривності світу і часу.

Переживання тимчасовості і хисткості світу природного і людського, так яскраво виражене в Августинівській «Сповіді», передалося практично усім творцям філософії раннього середньовіччя.

Список використаної літератури

1. Brunner Р. Zur Auseinandersetzung zwiscl1en antikem und christlichem Zeit- und Geschichtsverstandnis bei Augustin // Theologie und Kirche, 1933.

2. Rudolph Е. Einheit und Differenz. Anmerkungen zu Augustins Zeitauffassung im XI. Buch der «Confessiones» // Einheit als Grundfrage der Philosophie. Hrsg. von K. Gloyund E.Rudolph. Darmstadt, 1985.

3. Антологія мировой философии. В 4-х тт. Т.1. – М., Мысль, 1969.

4. Аристотель. Сочинение в 4-х тт.. Т. 1. –. М., Мисль, 1976.

5. Асмус В. Ф. Античная философия. Учеб. Пособие. - М., «Висш. школа», 1976.

6. Асмус, В. Ф. Декарт. - М., 1956.

7. Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.

8. Захара, І. Лекції з історії філософії. – Львів, Видавництво ЛБА, 1997.История Философии: В 4-х т. Т. 1. М., Издательство академии наук СССР, 1957.

9. Коплстон Фредерик. История философии. Средние века / Пер. с англ. Ю.А. Алакина. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003.

10. Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979.

11. Платон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона // http://www.vehi.net/brokgauz/index.html

12. Рикёр П. Время и рассказ // Пер. Т.В. Славко под ред. И.И. Блауберг. Т. 1. M.-СПб., 2000.

13. Святий Августин. Сповідь/ Пер. з латини Ю. Мушака. - Львів: Свічадо. – 2008.

14. Соколов В. В. Средневековая философия: Учеб. пособие для филос. фак. и отделений ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979.

15. Татаркевич, Вл. Історія філософії. Т.1: Антична і середньовічна філософія. – Львів, Свічадо, 2006.

16. Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Пер. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003.

1 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 238 - 241.

2 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 240 - 244.

3 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 278 – 282.

4 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 281 – 286

5 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 284 - 286

6 Сповідь I, 2

7 Сповідь VII,1

8 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 184 - 201

9 Сповідь X, 25

10 Сповідь X, 27

11 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Пер. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 184 - 201

12 Сповідь III, 6

13 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 184 - 201

14 Сповідь X, 16

15 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 184 - 201

16 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 184 - 201

17 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.55.

18 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.56 – 57.

19 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.56 – 59.

20 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.66 - 67.]

21 Сповідь. XI, 11.

22 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.62 - 68.]

23 Rudolph Е. Einheit und Differenz. Anmerkungen zu Augustins Zeitauffassung im XI. Buch der «Confessiones» // Einheit als Grundfrage der Philosophie. Hrsg. von K. Gloyund E.Rudolph. Darmstadt, 1985, S. 111.

24 Сповідь X, 20

25 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 194 - 201

26 Сповідь X, 11

27 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 193 - 201

28 Сповідь. XI, 20

29 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 292 – 299.

30 Сповідь. I, 3

31 Сповідь. I, 2

32 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 298 – 300.

33 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 193.

34 Сповідь X. 8 і 17

35 Сповідь X, 12

36 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 194.

37 Сповідь. X, 8-17

38 Сповідь XI, 20

39 Эриксен Т.Б. Августин. Беспокойное сердце.// Перевод с норв. Горлиной. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - с. 196 - 201

40 Фізика, IV, 14

41 Коплстон Фредерик. История философии. Средние века / Пер. с англ. Ю.А. Алакина. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — с.57 - 61

42 Коплстон Фредерик. История философии. Средние века / Пер. с англ. Ю.А. Алакина. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — с.57 - 61

43 Коплстон Фредерик. История философии. Средние века / Пер. с англ. Ю.А. Алакина. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2003. — с.57 - 61

44 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 292 - 298

45 Сповідь, XI, 14, 17

46 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 298 – 303.

47 Соколов В. В. Средневековая философия: Учеб. пособие для филос. фак. и отделений ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — с. 56 - 57.

48 Соколов В. В. Средневековая философия: Учеб. пособие для филос. фак. и отделений ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — с. 56 – 58.

49 Сповідь. XI, 10-30

50 Сповідь. І, 12

51 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 292 - 298

52 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 292 - 298

53 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.55 - 68

54 Рикёр П. Время и рас сказ // Пер. Т.В. Славко под ред. И.И. Блауберг. Т. 1. M.-СПб., 2000, с. 267.

55 Сповідь. XI, 27

56 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.55 - 68

57 Сповідь. XI, 27

58 Сповідь. XI, 27

59 Brunner Р. Zur Auseinandersetzung zwiscl1en antikem und christlichem Zeit- und Geschichtsverstandnis bei Augustin // Theologie und Kirche, 1933, S. 11.

60 Сповідь. XI, 28

61 Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии (латинская патристика).— М., Мысль. 1979 — с. 292 - 298

62 Сповідь. XI, 14

63 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.55 - 60

64 Сповідь. XI, 24

65 Гайденко П.П.Время. Длительность. Вечность. Проблема времени в европейской философии и науке. - М.: Прогресс-Традиция, 2006.- с.57 - 63

29