4. Доступ до комерційної таємниці

Відомості, які складають комерційну таємницю, можуть бути диференційовані підприємством за ступенем важливості, із присвоєнням відповідного грифу. Наприклад: 

• комерційна таємниця - конфіденційно (КТ-К);

• комерційна таємниця - строго конфіденційно (КТ-СК);

• комерційна таємниця - особливої важливості (КТ-ОВ).

У цьому випадку в допуску необхідно вказувати рівень конфіденційної інформації, з якою може знайомитись або працювати співробітник. Надання допуску передбачає:

• визначення потреби співробітника в конфіденційній інформації, при виконанні ним службових обов'язків;

• перевірку співробітника у зв'язку з допуском до комерційної таємниці;

• ознайомлення співробітника з мірою відповідальності за порушення законодавства про незаконний збір, використання або розголошення комерційної таємниці;

• оформлення письмового зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці, яка буде йому довірена.

При перевірці співробітника на допуск необхідно враховувати:

• досягнення ним дієздатного віку 18 років;

• наявність судимості за злочини, які пов'язані, насамперед, з розголошенням державної або комерційної таємниці, а також у фінансово-господарській сфері;

• наявність психічних захворювань, схильність до вживання алкоголю й наркотиків;

• факти надання в процесі підготовки матеріалів для оформлення допуску недостовірних відомостей про себе;

• наявність підозрілих зв'язків із співробітниками конкуруючих фірм.

Комплекс використовуваних підприємством перевірочних заходів не повинен порушувати прав і свобод громадянина. З метою визначення правдивості надаваних співробітником або кандидатом на роботу відомостей все частіше застосовуються тестові методики й поліграфи. Останні демонструють гарні результати й для їхнього застосування немає перешкод у чинному законодавстві України. Перевірка на поліграфі повинна провадитися за згодою співробітника, а її результати повинні бути доведені до його відома. Згода співробітника прийняти на себе зобов'язання про нерозголошення комерційної таємниці оформляється письмовим зобов'язанням про її нерозголошення.

Використана література:

1. Благодатний А.М. Деякі проблеми адміністративної відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю // Збірник наукових праць. – Київ, 2002. – № 16. 2. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки // Право України. – Київ, 2004. – № 9. 3. Артемов В. Правові проблеми захисту інформації з обмеженим доступом на шляху до НАТО // Підприємство, господарство і право. – Київ, 2006. – № 10. 4. Марченко Л.С. Інформаційна безпека України. – К., 2004. 5. Ліпкан В.А. Національна і міжнародна безпека. – К., 2006. 6. Тищенко Є.Ф. Допуск і доступ до матеріалів кримінальних справ, що становлять державну таємницю: окремі організаційно-правові проблеми // Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. – К., 2001. – № 22.  7. Закон України "Про державну таємницю". За станом на 1 березня 2005 року / Верховна Рада України. — К.: Парламентське видавництво, 2005. — 35 с.

8. Коссак В. М., Якубівський І. Є. Право інтелектуальної власності. — К.: Істина, 2007. — 206 с.