Білет 1
1)Титульні елементи книги. Правила їх заверстування.
Основний титул — це основний титульний елемент видання, на якому даються головні відомості про видання (прізвище автора, назва, жанр, місце і час видання, видавництво). За наявності авантитула, фронтисписа чи контртитула титул верстають на третій сторінці. Основний титул повторює і доповнює відомості, поміщенні на обкладинці, дає повніше уявлення про видання. Правила верстання: при верстці вказують перше ініціали або ім.’я автора, а потім прізвище. Найчастіше елементи титульного аркуша виключають по центру. Видавництво, місце та рік видання заверстують в низу сторінки і виключають по центру. Контртитул — додатковий титул, як правило в багатотомних або перекладних виданнях. Розміщується на лівій стороні титульного розвороту. В багатотомних виданнях на контртитулі поміщають дані, які належать до всього видання, а на титулі — дані, які відносяться лише до окремого тому. В перекладних творах на контртитулі дають ті ж дані, що й на титулі, мовою оригіналу. Авантитул — це перша сторінка книжкового блоку, один з композиційно-декоративних елементів книги. На авантитулі поміщають прізвище автора, назву видання або видавничу марку. Верстають елементи на оптичній середині сторінка, інколи у верхній частині сторінки з виключкою вправо чи посередині. Тексти на авантитулі, як правило, тієї ж гарнітури, що і титул, але меншого кегля — не більше 12-14 п. Зворот основного титула — це сторінка на якій розміщують вихідні дані. Верстається завжди на парній сторінці. На звороті основного титула розміщують:Бібліотечний шифр (в лівому верхньому куті); відомості про передрук; імена авторів передмови, вступної статті, післямови; реферат чи анотацію (на оптичній середині з двосторонньою втяжкою); комплексний книготорговельний індекс (в лівому нижньому кутку сторінки складання);ISBN (в лівому нижньому куку сторінки складання під індексом); копірайт — знак охорони авторського права (в правому нижньому кутку) Шмуцтитул — окрема сторінка, де поміщають заголовок частини, розділу чи глави книги, а деколи окремих творів, які входть у збірник. Текст шмуцтитула розміщується на оптичній середині в виключається по центру. Зворот як правило не задруковують. Фронтиспис — це портрет автора, або ілюстрація, яка розміщується на лівій стороні розвороту титульного аркуша. Верстають фронтиспис згідно з вказівками художньо-технічного реактора. Фронтиспис займає всю сторінку складання. Колонцифру на фронти списі не ставлять.
2)Правила і прийоми заверстування великих газетних матеріалів.
Верстка повинна бути єдиною на все видання, сторінки однакового ф-ту, колонки однакової довжини.
Сторінки газети повинні бути прямокутними, без перекосів.
Кожна замітка, стаття відбиваються проміжковим матеріалом, кінцівками, заставками, лінійками.
Якщо заголовки внизу колонки, то після них заверстується мінімум три рядки тексту, якщо зверху колонок, то перед ними мінімум 3 рядки тексту або заголовок верстають з самого верху колонки.
На початку колонок не повинно бути не повних кінцевих рядків.
Шапки і заголовки відбивають від колонтитулів на 10-12п.
Проміжок над заголовками більший в 1,5 – 2 разаніж під заголовком.
Передова стаття – в лівій верхній частині першої сторінки, може набиратись іншим шрифтом і відділятись лінійками.
Добірка – (підбірка) це комплекс матеріалів згрупованих в одному місці рубрикою, заголовком або шапкою.
Вікно – матеріал, розміщений в 2-3ох колонках однакової всоти в верхньому правому, або лівому кутках сторінки, відбивається світлими лінійками, або рамочкою.
Підвал – матеріал заверстаний внизу сторінки, висота ¼ сторінки,може бути на всі колонки, або на їх частину(не менше 4 колонки).
Горище- матеріал заверстаний в верху газетної сторінки. Максимальна висота ¼ сторінки, мінімальна 10 рядків.
Стояк - матеріал заверстаний на 3-4 колонки, на всю висоту сторінки, або до підвалу.
Тематична сторінка – добірка яка охоплює всю газетну сторінку.
3)Використання лінійки табуляції в InDesign.
В InDesign табуляція задається для форматування абзаців. Це означає що вона встановлюється до всіх виділених абзаців, а не до символів виділених в абзаці. Щоб застосувати табуляцію до абзацу (ів), потрібно перед початком кожного абзацу потрібно поставити TAB (на клавіатурі). Потім потрібно виділити ці абзаци і за допомогою палітри Табуляція (Ctrl+T) і встановити тип табуляції. Типи табуляцій:
-по лівому краю
-по центру
-по правому краю
-по символу
Заповнювач – це символ або группа символів, які заповнюються проміжок між символами.
Білет 3
3.1. Колонтитул. Правила заверстування. Створення колонтитулів в InDesign
Колонтитул — це текстовий рядок (назва розділу або прізвище автора, в якій заверстується над основним текстом кожної сторінки). Колонтитули підкреслюють колон лінійкою, можуть бути «мертві колонтитули», які мають чисто декоративне значення. Колонтитули набирають шрифтами відмінними від основного тексту (курсив, прописними, капітеллю). З верхнім та нижнім колонтитулом. Короткі колонтитули можна заверстувати в оборці перших двох рядків або на одній сторінці розвороту. Колонтитули поділяються на:
1. Ковзкі, які змінюються на кожній новій сторінці;
2. Переривчасті, які змінюються тільки з початком нового розділу.
Колонтитули розміщуються на шаблон-сторінках.
Щоб створити колонтитул потрібно увійти в шаблон-сторінку і намалювати там текстовий фрейм і набрати потрібний текст. Після цього переходимо в режим верстки і присвоюємо даний шаблон до потрібних сторінок. Це робиться так: значок шаблону перетягується на сторінки. Або за допомогою меню палітри обираємо «Застосувати ш-ст до..» і вказуємо сторінки до яких треба застосувати.
3.2. Елементи газетних сторінок. Правила заверстування ілюстрацій
До постійних елементів газети належить заготовочна частина, газетні сторінки, службові елементи газети, заголовки, ілюстрації.
Заголовочна частина вкл. назву газети, постійний заклик, календарні відомості, іноді вказують нагороди. Заголовки викл. на всі колонки або в лівий край, а місце з правої сторони наз. ШПІГЕЛЬ, і викор. цей шпігель для публікації найважливіших матеріалів номера. Календарні відомості оформляється одним рядком під назвою або під виглядом календ арика. Розділові засоби: пробіли, лінійки, фігурні елементи, орнаменти.
До службових елементів відносяться вихідні відомості, колонтитул, авторські підписи, ініціали.
Вихідні дані заверствуються внизу останньої сторінки (адрес, тел.. редакції, друкарні, « замовлення, ціна, наклад). Заверствується на весь формат, накреслення світло пряме або курсивне, зверху відбивається лінійкою, кг 9 п.
Колонтитули заверствуються на всіх сторінках крім першої. Включають назву газети, номер сторінки, дату випуску. Авторські підписи, розміщуються в кінці приміток чи статей. Його розбивають на 2 рядки. В 1-му ініціали та прізвище, в 2-му посада, і заверствується праворуч статті чи матеріалу, жирного накреслення.
Ініціали (ліхтарики) — це великі літери, кг 16-24 п, які влізають на початок 1-го пункту матеріалу.
Заверстування ілюстрацій:
1. Глуха верстка — заверствується в багатоколонковому наборі, обирається з чотирьох сторін.
2. Колонкова ілюстрація – заверстується на 1 колонку або на її частину
Коли є ілюстрація в газеті то текст іде через ілюстрацію далі по колонках.
3.3. Визначіть к-сть знаків на сторінці, якщо ф-т сторінки 61/2х93/4, кг=11п, інтерліньяж-105%, к-сть знаків в рядку-58.
ф-т
стор 6 ½х
9
¾ кв.
к-сть знаків в рядку – 58
кг – 11 п
інтерініяж – 105 %
Визнач. К-сть знаків у ф.д.а
11п – 100
х – 105
(11х105)/100=11.55
9 ¾=468пт.
468х11.55=40 рядків
40х58=2320 знак стор.
Білет 6
1)способи групування рядків заголовків. Ділення тексту заголовків на рядки.
Рядки групують за змістои. Шмуцтитул – заголовок розділів що складається на окремій непарній сторінці. Його зворот не забруковується. Шапкою – на початкових спускових сторінках входять у рахунок спуску 1/3 ¼ висоти сторінки. Заголовки окремими рядками: в черв рядок, в лівий та правий краї. В підбір – проміжок до тексту 1 кагельна. Віконцем; німі; на полях. Правила: Заголовки на рядки розбиваються згідно змісту, не можна залишати в кінці рядка прийменники чи прислівники.; В кінці заголовка крапка не ставиться (якщо тільки він не в підбір із текстом).; Переноси не допускаються (окрім заголовків «кватирка» і «ліхтарик»).; Абзацний відступ відсутній. Рівні заголовків у всьому виданні повинні оформлятися однаково.; Відбивка зверху заголовка має бути в 1,5 разу більша, ніж знизу.; Якщо заголовок заверстується внизу сторінки, то після нього повинні залишатися не менше трьох рядків тексту. Якщо там ще і заверстана виноска, то допускається два рядки за умови, що перший рядок виноски по ширині набраний на повний формат.; Довжина рядка заголовка, виключеного по центру, має бути не більша за ширину формату складання, зменшеного на два абзацні відступи.; У нумераційних заголовках розрядкою виділяється тільки текстова частина, номер (арабський або римський) залишається незмінним, тобто оформляється без розрядки.; «Закрита кватирка» має бути прикрита зверху і знизу як мінімум двома рядками тексту, причому зверху у всьому виданні має бути однакова кількість рядків. «Відкрита кватирка» оформляється на рівні першого рядка абзацу.; Розмір «кватирки» повинен мати по всьому тексту однакове значення по ширині і висоті, навіть якщо заголовок в ній короткий. І цей розмір по ширині не повинен перевищувати 1/4 довжини рядка (повного).; У абзаці, де оформлена «відкрита кватирка», абзацний відступ має бути відсутнім, при «закритій» — на розсуд редактора або дизайнера.; Над абзацом, в якому оформлена «кватирка», ставиться невелика відбивка. Кегль даного заголовка частіше знижується на 2 пункти (від кегля основного тексту).; Виключка заголовка — «кватирки» частіше задається вліво або по центру, але може бути будь-яка.; Заголовки-«ліхтарики» ставляться на непарній сторінці справа, на парній — зліва, на боковику. Ширина боковика не повинна перевищувати 1/4 ширина формату складання. Вирівнюватися цей заголовок повинен по лінії першого рядка абзацу. Абзацний відступ в цьому абзаці відсутній. Кегль «ліхтарика» або дорівнює кеглю основного тексту, або задається зниженим на 2 пункти. Виключка заголовка може бути будь-яка. Шрифтове оформлення аналогічне оформленню «кватирки». Над абзацом, де оформлений «ліхтарик», ставлять невелику відбивку.; У заголовках «кватирка» і «ліхтарик» дозволяється використання переносу (якщо цього не можна уникнути).
2)заверстування ініціальних літер, кінцівок та заставок.
Буквиця — Збільшена заголовна літера розділу тексту (глави, параграфу, абзацу). Часто — мальована або декорована. По відношенню щодо абзацу розрізняють: винесена вгору, втоплена і обтравлена текстом здебільшого буквиця займає від 2 до 4 рядків тексту
Білет 7
1Колонцифри. Правила і прийоми заверстування в Page Maker та в Аdobe InDesign CS5.
Кулонцифра – це порядковий номер сторінок видання. Розміщення кулонцифр можу бути різноманітним Найчастіше вони заверстуються на зовнішньому краї сторінки, а також посередині. Для кулонцифр застосовують переважно та ж гарнітуру що і осн текст але меншим на 2п, при складанні тексту не менше ніж 10п. якщо художній задум передбачає збільшення кулонцифр ніж осн текст то тоді збільшують. Вони можуть розміщуватись в спеціально заготовлених для них декоративних елементах. Відбивка кулонцифр від тексту повинна бети не меншою ніж розмір осн шрифту, зменшеного на 2п. їх не ставлять на: титульних сторінках (титул контртитул, авантитул, фронти спис,шмуцтитул); на порожніх сторінках (зворот титула, шмуцтитула, на сторінках для записів); на сторінках з вихідними даними; на сторінках повністю зайнятих ілюстраціями; на вклейках які не входять в загальну нумерацію сторінок; в кінці розділів не зайнятих повністю текстом; на всіх кінцевих сторінках, за винятком тих, назва якого не включена в зміст видання; на всіх спускових сторінках. Верхні кулонцифри розміщують в одному рядку що і кулонтитул. При наявності кулон лінійки кулонцифру верстають по центру сторінки складання.