
- •1. Вихідні дані по технічним характеристикам і умовам експлуатації вагона
- •2. Теплові впливи на огороджження кузова
- •2.1. Конвективно-променистий теплообмін на поверхнях огороджень
- •2.2. Тепловий вплив сонячної радіації
- •3. Теплоізоляційні конструкції огороджень
- •3.1 Розрахункова схема ізоляційної конструкції елемента огороджень, вибір теплоізоляційного матеріалу, мінімальна товщина теплоізоляції
- •3.2. Визначаємо коефіцієнт теплопередачі у зонах з суцільною теплоізоляцією і підкріплюючими елементами.
- •Метод елементарних перерізів (спосіб 1)
- •Метод елементарних перерізів (спосіб 2)
- •Метод кругових теплових потоків
- •3.3. Перевірка температури внутрішніх поверхонь кузова на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам
- •4. Розрахунок тепло – та вологонадлишків в пасажирських приміщеннях
- •5.Тепловий розрахунок системи кондицшонування
- •5.1.Технологічна схема системи кондиціонування
- •Повітроохолоджувач;
- •5.2. Побудова на діаграмі h-d процесів кондиціонування, питомі тепловологісні показники циклу обробки повітря
- •Процеси кондиціонування на h-d діаграмі
- •5.3. Визначення необхідної повітро- і холодопродуктивності кондиціонера і робочої холодопродуктивності холодильної машини
- •6. Холодильна машина кондиціонера
- •6. 1. Принципова робоча схема холодильної машини
- •6.2. Побудова і розрахунок циклу холодильної машини на діаграмі p-h
- •6.3. Тепловий розрахунок компресора і теплообмінних апаратів
- •6.3.1. Холодильний компресор
- •6.3.2. Конденсаторний агрегат
- •6.3.3 Повітроохолоджувач
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Метод кругових теплових потоків
Цей метод використовується в зонах з металевими підкріплюючими елементами. Бокові теплові потоки, які розширюються по круговим лініям від стінки металевого профілю, встановленого в середині оточуючої конструкції.
а = δ5 = 40 мм, – висота дерев’яного бруска;
б = δ6 = 14 мм, – товщина столярної плити;
в = b2 + b3 =2+38 = 40 мм, – ширина основи профілю;
h = δ2+ δ3+ δ4=2+40+2=44 мм, – висота профілю;
Тепловий потік q1:
(3.15)
Тепловий потік q2:
(3.16)
Коефіцієнт теплопередачі в даній зоні:
(3.17)
Цей метод дає завищене значення коефіцієнта теплопередачі. Перевага його в тому, що він враховує бічні додаткові теплові потоки, які розповсюджуються від стінок профілю по ¼ кола.
Отже, коефіцієнт теплопередачі в зонах з суцільною теплоізоляцією і підкріплюючими елементами, що розрахований за двома методами склав:
2,27 Вт/(м2*К) – за допомогою методу кругових теплових потоків, і 0,99 Вт/(м2*К) - за допомогою методу елементарних переміщень.
3.3. Перевірка температури внутрішніх поверхонь кузова на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам
Згідно санітарно-технічним вимогам здійснюється рівність:
,
(3.18)
звідки
– температура точки роси і рівна:
;
, (3.19)
де
– температура в приміщенні вагону,
;
К – коефіцієнт теплопередачі, який визначається методом кругових теплових потоків, як одним із найточніших методів для визначення коефіцієнту теплопередачі, і рівний: К = 2,27Вт/(м2.К);
– коефіцієнт
теплопередачі на внутрішній поверхні
кузова вагону,
= 7,54Вт/(м2.К);
– температура
атмосферного повітря взимку,
= -300С.
,
Так як рівність , не виконується, тобто 8,440С ≤160С, то на поверхні стінки не буде збиратись волога, а це означає що теплоізоляційний матеріал являється надійним.
4. Розрахунок тепло – та вологонадлишків в пасажирських приміщеннях
Теплонадходження знаходимо за формулою:
,
(4.1)
де
– теплонадходження через загорожу
унаслідок різниці температур;
– тепло,
що вноситься у вагон зовнішнім повітрям
в процесі інфільтрації;
– теплонадходження
у вагон унаслідок сонячної радіації;
– тепловиділення
людей;
– тепловиділення
працюючого електроустаткування у
вагоні.
Теплопритік через загорожу знаходимо за формулою:
,
(4.2)
де
– коефіцієнт теплопередачі кузова,
– теплопередаюча
поверхня,
– температура
всередині вагону,
– температура
ззовні вагону,
Тепло, що вноситься у вагон зовнішнім повітрям в процесі інфільтрації, підраховується таким чином:
(4.3)
Теплонадходження у вагон внаслідок дії сонячної радіації знаходимо по формулі:
,
(4.4)
де
– теплонадходження через непрозорі
огорожі кузова;
– теплонадходження
через вікна;
,
(4.5)
де
– коефіцієнти теплопередачі даху і
бічної стіни відповідно,
,
(4.6)
,
(4.7)
– площі
поверхонь даху і однієї бічної стіни з
урахуванням вікон відповідно,
Fбс
= 46 м ;
– коефіцієнти
поглинання сонячної енергії поверхнею
даху і бічної стіни відповідно. Вони
залежать від кольору фарби, так для
темно-синьої
Приймаємо
Акр=Абс=0,85;
– інтенсивність
сонячної радіації на даху і бічній стіні
(горизонтально і вертикально),
– коефіцієнт
тепловіддачі на даху вагона,
– коефіцієнт
тепловіддачі на боковій стінці вагона,
Q3’ = 1,3·77·(0,85·545,4)/105,9 + 1,25·46·(0,85·101,96)/106,51 = 485 Bm
,
(4.8)
де
– коефіцієнти пропускання сонячної
енергії між зовнішніми і внутрішніми
вікнами,
- площа
вікон однієї бічної стіни,
Q3 = 485 + 1566,1 = 2051,1 Bm.
Теплонадходження від людей у вагоні знаходимо за формулою:
,
(4.9)
(4.10)
де
– кількість пасажирів у вагоні,
– температура
повітря у вагоні,
;
Теплонадходження
від працюючої у вагоні електроустаткування
приймаємо рівним
.
Q = 3458 + 691,6 + 2051,1 + 3906 + 500 = 10606,7 Bm = 10,6 кВm
Вологонадходження в пасажирському вагоні визначаються за формулою:
,
(4.11)
де
– вологонадходження від людей;
,
(4.12)
– вологонадходження
від одного пасажира;
(4.13)
Wл = 56·(0,0076·25– 0,12) = 3,92 кг/год;
– вологонадходження
з інфільтруючим у вагон теплим зовнішнім
повітрям;
,
(4.14)
де
– кількість зовнішнього повітря, що
поступає у вагон в процесі інфільтрації;
,
(4.15)
де
– теплоємність повітря,
Значення вологості знаходимо за діаграмою h – d, в залежності від температури та відносної вологості:
- вологість
зовнішнього і внутрішнього повітря
відповідно,
В завершенні розрахунку встановимо величину тепловологісного відношення:
(4.16)