
- •1. Вихідні дані по технічним характеристикам і умовам експлуатації вагона
- •2. Теплові впливи на огороджження кузова
- •2.1. Конвективно-променистий теплообмін на поверхнях огороджень
- •2.2. Тепловий вплив сонячної радіації
- •3. Теплоізоляційні конструкції огороджень
- •3.1 Розрахункова схема ізоляційної конструкції елемента огороджень, вибір теплоізоляційного матеріалу, мінімальна товщина теплоізоляції
- •3.2. Визначаємо коефіцієнт теплопередачі у зонах з суцільною теплоізоляцією і підкріплюючими елементами.
- •Метод елементарних перерізів (спосіб 1)
- •Метод елементарних перерізів (спосіб 2)
- •Метод кругових теплових потоків
- •3.3. Перевірка температури внутрішніх поверхонь кузова на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам
- •4. Розрахунок тепло – та вологонадлишків в пасажирських приміщеннях
- •5.Тепловий розрахунок системи кондицшонування
- •5.1.Технологічна схема системи кондиціонування
- •Повітроохолоджувач;
- •5.2. Побудова на діаграмі h-d процесів кондиціонування, питомі тепловологісні показники циклу обробки повітря
- •Процеси кондиціонування на h-d діаграмі
- •5.3. Визначення необхідної повітро- і холодопродуктивності кондиціонера і робочої холодопродуктивності холодильної машини
- •6. Холодильна машина кондиціонера
- •6. 1. Принципова робоча схема холодильної машини
- •6.2. Побудова і розрахунок циклу холодильної машини на діаграмі p-h
- •6.3. Тепловий розрахунок компресора і теплообмінних апаратів
- •6.3.1. Холодильний компресор
- •6.3.2. Конденсаторний агрегат
- •6.3.3 Повітроохолоджувач
- •Висновки
- •Список використаної літератури
6.3.2. Конденсаторний агрегат
Метою розрахунку є визначання наступних параметрів:
1. поверхня конденсатора Fк, м2;
2. кількості повітря, яке проходить через агрегат, Vк, м3/с (м3/год);
3. ефективної потужності на валу вентилятора, Nе, кВт.
Рис. 6.3. Розрахункова схема конденсатора
Поверхня конденсатора визначається за формулою:
,
(6.28)
де Qк – теплове навантаження на конденсатор, Вт;
kк – коефіцієнт теплопередачі поверхні конденсатора, Вт/(м2×К);
Θ – логарифмічна різниця температур конденсації холодоагенту і повітря, що рухається через агрегат, оС.
Коефіцієнт теплопередачі поверхні конденсатора становить kк = (30…35) Вт/(м2×К), приймаємо kк = 33 Вт/(м2×К).
Теплове навантаження на конденсатор визначаємо за формулою:
,
(6.29)
де Θ1, Θ2 – різниця температур холодоагенту і повітря на вході і виході з конденсатора.
(6.30)
(6.31)
Теплове навантаження на конденсатор становить:
Поверхня конденсатора становить:
Кількість повітря, що проходить через агрегат визначається за формулою:
,
(6.32)
де Qк – теплове навантаження на конденсатор, кВт;
с – теплоємність повітря, кДж/(кг×К);
ρ– густина повітря, кг/м3;
Δt– різниця температур повітря на вході і виході апарату.
Приймаємо с = 1,0 кДж/(кг×К), ρ = 1,2 кг/м3.
,
(6.33)
Ефективна потужність визначається за формулою:
,
(6.34)
де H - аеродинамічний опір руху повітря через конденсатор, Па;
ηВ – ККД вентилятора.
Аеродинамічний опір руху повітря для конденсаторних агрегатів складає Н = (490…590) Па, приймаємо Н = 510 Па, ККД вентилятора становить ηВ = (0,7…0,8), приймаємо ηВ = 0,76.
6.3.3 Повітроохолоджувач
Вихідними даними для розрахунку є:
1.Необхідна холодопродуктивність, Qо, кВт;
2. Температурні умови роботи агрегату.
Рис 6.4. Розрахункова схема повітроохолоджувача
Перепади робочих середовищ у випарнику:
- температура кипіння:
(6.35)
де tпо – температура поверхні повітроохолоджувача, оС.
Температуру поверхні повітроохолоджувача визначаємо в т. О на діаграмі P-h, tпо = 7 оС.
- tс - температура суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря.
Температуру суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря визначаємо з P-h діаграми, tс = 28 оС.
- Δt – величина підігріву повітряної суміші при русі через вентилятор; Δt = 1 °С.
Температура суміші зовнішнього і рециркуляційного повітря, що збільшується на величину підігріву повітряної суміші при русі через вентилятор становить:
(6.36)
Температура на виході з апарату становить:
t2 = (14…16) °С
Поверхню випарника FВП визначаємо за формулою:
,
(6.37)
де kВП – коефіцієнт теплопередачі випарника, Вт/(м2×К).
Якщо
,
то середня логарифмічна температура
визначається за формулою:
(6.38)
(6.39)
(6.40)
Оскільки
,
середню логарифмічну температуру
визначаємо за формулою:
(6.41)
Середня логарифмічна температура рівна:
Коефіцієнт теплопередачі випарника знаходиться у межах kВП = (15…18) Вт/(м2×К), приймаємо kВП = 17 Вт/(м2×К).