
6.3 Розрахунок місцевої вентиляції
У якості витяжної вентиляції будемо використовувати місцеву, яка буде встановлена на дільницях просочування та фарбування якорів тягових двигунів типу ТЕ-006.
Уловлення шкідливих випарів, пилюки та інших шкідливих речовин відбувається за допомогою місцевого відсмоктування. Він запобігає поширенню шкідливих речовин по приміщенню, і тим самим ефект досягається при мінімальних затратах часу та енергії.
Місцеві витяжки поділяються на пару типів: напіввідкриті, відкриті, повністю закриті. На дільницях просочування та фарбування якорів будуть розміщені витяжки відкритого типу (витяжні зонти): одна на кожну дільницю.
На дільницях по просочуванню та фарбуванню якорів тягових двигунів типу ТЕ-006 будемо застосовувати зонти для вловлювання ненаправленого потоку повітря з шкідливими речовинами і проведемо для них розрахунок.
Метою розрахунку є визначення швидкості в зоні утворення шкідливих речовин і об’єму відведеного повітря, які будуть задовольняти сприйнятливу роботу зонта. Розрахунок проводиться на основі експериментальних досліджень.
На рисунку 6.2 зображена розрахункова схема зонта.
Рисунок 6.2 – Розрахункова схема зонта
Перед
розрахунком самого зонта потрібно
визначити наступні дані: габаритні
розміри джерела виділення шкідливих
речовин; швидкість поширення їх в
приміщенні; висота установки зонта Н;
форма, розміри а, b
і кут розкриття зонта
приймаються по місцевих умовах.
Визначаємо
по емпіричній формулі швидкість в центрі
зонта
та середньої швидкості всмоктування
зонта, при яких буде забезпечена швидкість
в площині джерела виділення шкідливих
речовин, яка перебільшує швидкість
поширення шкідливих речовин в точці А:
, (6.8)
де
– відносна швидкість, м/с;
– швидкість повітря на відстані y1
від
зонта, м/с;
Н – відносна висота зонта, м;
– відносна відстань від осі зонта до
його кромки, м;
– горизонтальна координати точки, для
якої визначається швидкість;
–
вертикальна координата точки, для якої
визначається швидкість.
Приймемо, що площа, з якої будуть виділятися шкідливі речовини становитиме в середньому по діаметру 1,6 м, по площі прямокутної форми – 1,6 х 2,4 м. Швидкість поширення парів фарби 0,15 м/с. Швидкість всмоктування їх у поверхні ванни приймаємо 0,25 м/с (у борта в точці А). Габарити зонта приймаємо на 0,1 м більше габаритів з кожної сторони, тобто 1,7 м та 1,7 х 2,5 м. Висота від місця випаровування до зонта 0,7 м. Кут розкриття зонта 60о. Висота Н становить 1,21.
Еквівалентний діаметр зонта прямокутної форми:
, (6.9)
Відносні величини в долях еквівалентного діаметра:
,
,
,
, (6.10)
,
,
,
.
По
графіку кривої відносної швидкості по
осі зонта (рисунок 6.3) знаходимо значення
.
Рисунок 6.3 – Графік кривої відносної швидкості по осі зонта
При
,
значення
.
м/с.

Середня швидкість всмоктування:
,
(6.11)
де
– поправочний коефіцієнт, який
визначається по графіку (рисунок 6.4).
Рисунок 6.4 – Графік кривої залежності відносної центральної швидкості від кута розкриття зонта
П
м/с.
ри куті розкриття зонта

Об’єм відсмоктуваного повітря визначається по наступній формулі:
, (6.12)
м3/год.
Цей об’єм повітря висмоктується з місцевої витяжки на дільниці фарбування. Проведемо аналогічні розрахунки для дільниці просочування якорів.
,
,
,
,
При
,
значення
.
м/с.
м3/год.
Загальний об’єм повітря, який відсмоктується з обох дільниць просочування та фарбування становить 15416 м3/год.