6 Стан охорони праці в депо з та розрахунок системи вентиляції електромашинного відділення при його реконструкції
6.1 Основні параметри вентиляції в виробничому приміщенні
Вентиляційні установки – пристрої, які забезпечують в приміщенні такі умови повітряного середовища, при якому людина почуває себе комфортно та мікроклімат приміщення не впливає негативно на її здоров’я [15].
Призначення вентиляції – забезпечення санітарно-гігієнічних умов для перебування в приміщенні людини – температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря і чистоту повітря, для чого вентиляційні установки повинні поповнювати чи видаляти надлишкову теплоту, вологість, а також пари, гази, пилюку з збереженням при цьому визначеної рухомості повітря в приміщенні.
Пристрої вентиляції мають задовольняти наступним:
площа для розміщення вентиляційного обладнання повинна бути мінімальна;
вентиляційна установка не повинна мішати виробничому процесу в відділенні;
повинна бути врахована експлуатаційна характеристика вентиляційної установки (можливість налагодження, регулювання, ремонту);
мінімальна вартість обладнання та будівельно-монтажних робіт.
Під мікрокліматом приміщення розуміють температуру, яка еквівалентна по тепловим відчуттям температурі, відносній вологості, швидкості руху повітря. Потреба в мікрокліматі приміщення залежить також від роду діяльності. Додатковими фактори в мікрокліматі є фактори, які зв’язані з характером технологічного процесу.
Такі фактори називаються професійними шкідливими, які виділяються в кількості, яка міняє склад повітря, роблячи навколишнє середовище неприємними для перебування в ньому людини. До них відноситься: виділення вологи і водяної пари; виділення ядовитих газів і парів, які попадають в організм через дихальні шляхи, шкіру [17].
Для електромашинного відділення по ремонту тягових двигунів типу ТЕ-006 в об’ємі ПР-3 (дільниця по просочуванні якорів ТЛ2К, дільниця по фарбуванню якорів) це є пари лаку ФЛ-98, які виділяються природнім шляхом з місткості для занурення якорів, пари емалі ГФ–92 ХС, які випаровуються при фарбуванні методом розпилювання.
Допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони (мг/м3), клас небезпеки, а також агрегатний стан речовини в умовах виробництва вказані в ГОСТ 12.1.005-88 «Общин санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
Вентиляційні установки, як правило, розраховують на три режими роботи: теплий, перехідний і холодний при температурі навколишнього середовища відповідно вище +10 оС, при +10 оС і менше +10 оС.
6.2 Розрахунок повітропроводу з рівномірною подачею повітря
Так як електромашинне відділення обладнане дільницями для просочування, фарбування, сушіння якорів тягових двигунів типу ТЕ-006, то будемо проводити розрахунок вентиляційної установки на подачу та відвід повітря для даного відділення.
З метою забезпечення оптимальної подачі і видалення повітря в системах вентиляції широке використання знайшли повітропроводи з рівномірною подачею повітря в відділення.
Для електромашинного відділення будемо проводити розрахунок повітропроводу з рівномірною подачею повітря. Будемо користатися методом розрахунку циліндричного повітропроводу постійного перетину з отворами різної площі. Для полегшення розрахунків введемо наступні припущення: повний тиск по довжині повітропроводу сталий вздовж перетину; втрати від розширення потоку в повітропроводі внаслідок роздачі потоку через отвори не приймаються; коефіцієнт розходу приймається однаковим для всіх отворів повітропроводу.
Схематично повітропровід з рівномірною роздачою повітря зображений на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 – Повітропровід з рівномірною роздачою повітря
Відповідно до санітарних вимог усі виробничі і допоміжні приміщення
повинні вентилюватися. Величина вентилює мого повітря залежить від кількості працівників в цеху. На дільницях просочування та фарбування якорів природня вентиляція відсутня. Згідно СниП 2.04.05-91 «Отопление, вентиляция и кондиционирование» за відсутності природної вентиляції мінімальна кількість повітря L, що повинна подаватися до приміщення на одного працюючого становить 65 м3/год. Незалежно від обсягу приміщення. Розрахунок робимо для трьох працюючих, тоді кількість повітря, яке подається на ці дільниці становить 195 м3/год. або 0,051 м3/с. Загальна довжина всього повітропроводу становить 15,4 м. По довжині повітропроводу встановлено 13 роздаючих отворів n. Діаметр D повітропроводу становить 0,2 м.
Визначимо вихід повітря через один (кожен) випускний отвір [15]:
, (6.1)
м3/с.
Швидкість повітря на початку повітропроводу:
, (6.2)
м/с.
Площа січення останнього отвору по ходу повітря:
, (6.3)
м2.
При цьому повинна бути дотримана наступна нерівність:
, (6.4)
де
– коефіцієнт розходу,
= 0,65;
F – площа січення роздаючого повітропроводу, м2, F = 0,0314 м2.
.
Так як нерівність дотримується, можна проводити розрахунки далі.
Геометричні
параметри довжини і висоти роздаю чого
отвору визначаються з того, що ширина
отвору буде сталою
м,
а висота а – мінятися для забезпечення
рівномірної подачі повітря. Отже,
, (6.5)
м.
Площа наступних отворів визначимо по формулі:
, (6.6)
де 
–
коефіцієнт вентиляції.
, (6.7)
Діаметри наступних отворів визначається аналогічно по формулі 6.7. Для зручності розрахунки зведемо в таблицю 6.1, в якій будуть приведені всі параметри тринадцяти отворів для здійснення притічної вентиляції на дільницях просочування та сушіння якорів двигуна типу ТЕ-006.
Таблиця 6.1 – Розрахунок ширини роздаючих отворів для виходу повітря
№ отвору |
Площа січення роздаючого отвору, Fi, м2 |
Коефіцієнт приведення, Mi |
Висота роздаючого отвору, а, м |
1 |
0,0024 |
1,0000 |
0,0120 |
2 |
0,0025 |
1,0258 |
0,0123 |
3 |
0,0025 |
1,0537 |
0,0126 |
4 |
0,0026 |
1,0840 |
0,0130 |
5 |
0,0027 |
1,1171 |
0,0134 |
6 |
0,0028 |
1,1535 |
0,0138 |
7 |
0,0029 |
1,1936 |
0,0143 |
8 |
0,0030 |
1,2382 |
0,0149 |
9 |
0,0031 |
1,2883 |
0,0155 |
10 |
0,0032 |
1,3449 |
0,0161 |
11 |
0,0034 |
1,4097 |
0,0169 |
12 |
0,0036 |
1,4849 |
0,0178 |
13 |
0,0038 |
1,5736 |
0,0189 |
Таким чином, щоб швидкість виходу повітря із роздаючих отворів була однакова, потрібно по ходу трубопроводу зменшувати переріз цих отворів.