
- •Основні теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Основні теоретичні відомості
- •Метод рівнянь кірхгофа
- •Метод контурних струмів
- •Метод вузлових потенціалів (напруг)
- •Метод накладання (суперпозиції)
- •Методи еквівалентних перетворень
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •З’єднанням r, l та с елементів
- •Основні теоретичні відомості
- •Закони Ома і Кірхгофа в колах змінного струму
- •КОлО з послідовним з’єднанням r, l і c елементів
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •З’єднанням активних і реактивних елементів
- •Основні теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Основні теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •З індуктивним характером навантаження
- •Основні теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •Несинусоїдного періодичного струму.
- •Основні теоретичні відомості
- •Послідовність виконання роботи
- •2. Результати спектрального аналізу надаються у вікні Analysis Graphs,. Рис. 7.3.
- •3. Натиснувши на кнопку Toggle Cursors, з’являться дві візирні лінії, які можна зміщувати вздовж осі частот і зчитувати з інформаційного табло амплітуди( Magnitude) окремих гармонік.
- •4. Зверніть увагу, що візирній лінії, розташованій на частоті 50 Гц відповідає амплітудне значення струму 6.335 а.
- •Контрольні запитання та завдання
- •Варіанти вихідних
- •Література
Контрольні запитання та завдання
1. У чому полягає проблема коефіцієнта потужності і як її вирішують?
2. До мережі синусоїдальної напруги u=310.2 sin(ωt+450) промислової частоти увімкнено паралельно ідеальну індуктивність L=70.064 mГн і конденсатор ємністю С=289.52 мкФ, рис. 4.7. Визначити показ амперметра.
3. До мережі синусоїдальної напруги u=141sin(ωt+/6) промислової частоти увімкнено паралельно резистор з опором R=10 Ом і конденсатор ємністю С=318.47мкФ. Визначити показ ватметра, рис. 4.8.
4. На рис. 4.9 подано електричне коло з паралельним з’єднанням двох опорів Z1 і Z2 та його векторна діаграма в комплексній площині. Визначити значення опорів і подати їх в показовій та алгебраїчній формах.
Рис.
4.7
Рис.
4.8
5. На рис. 4.10 показана схема електричного кола промислової частоти з наступними параметрами: U=220 B, R1=4 Ом, R2=12 Ом, Z1=5 Ом і Z2=20 Ом.
В
Рис.
4.9
Рис.
4.10
До звіту
Рис. 4.11
Рис. 4.12
Рис. 4.13
Рис. 4.14
№ 5. Трифазне коло зі з`єднанням джерела і споживачів зіркою
Мета роботи: дослідження електричного стану трифазного електричного кола з чотири провідною лінією електропередачі; встановлення співвідношень між лінійними і фазними напругами та струмами. В результаті виконання роботи студенти повинні знати основні співвідношення між фазними і лінійними напругами і струмами та роль нульового проводу; вміти використовувати метод двох вузлів для визначення напруги між нейтралями; набути навички використання топографічних векторних діаграм для аналізу трифазних кіл.
Основні теоретичні відомості
Трифазні електричні кола − це окремий випадок багатофазних систем змінного струму. Такими називають сукупність електричних кіл в яких діють синусоїдальні ЕРС однакової частоти, що відрізняються одна від одної за фазою та утворюються в одному джерелі енергії. Кожне з таких кіл, що входить у багатофазну систему, називають фазою.
ЕРС мають однакові
частоти та амплітуди, але відрізняються
одна від одної за фазою на кут 2π/3
внаслідок просторового зсуву обмоток
генератора, рис. 5.1.
Таку систему ЕРС називають симетричною.
На рисунку ЕРС обмотки фази А прийнята за вихідну з нульовою початковою фазою. Тоді систему трифазних ЕРС можна записати у вигляді:
eA=Emsinwt;
eB=Emsin(wt-2π/3);
eC= Emsin(wt-4π/3).
Рис. 5.1
Рис. 5.2
Відповідно до прийнятих додатних напрямків напруг можна скласти рівняння за другим законом Кірхгофа:
uAB=uA−uB, uBC=uB−uC, uCA=uC−uA,
або
в комплексній формі:
,
.
Н
Рис. 5.3
,
,
,
,
.
Із співвідношень сторін
трикутника з гіпотенузою UФ=UA,
катетом
і кутом 30ο (рис. 5.3) маємо рівність
для симетричної трифазної системи
напруг, коли обмотки генератора з’єднані
зіркою.
Споживачі електричної енергії, що приєднуються в трифазне коло, можуть бути як однофазними (наприклад, освітлювальні прилади, житлові квартири, ряд нагрівальних приладів та ін.), так і трифазними (асинхронні та синхронні двигуни, електричні печі та ін.). В залежності від навантаження фаз споживачі діляться на симетричні та несиметричні. Симетричними називають споживачі, комплексні опори фаз яких рівні між собою:
Za=Zb=Zc=Zej.
Якщо ці умови не виконуються, то споживачі називають несиметричними. При цьому навантаження може бути рівномірним, якщо Za=Zb=Zc, або однорідним, якщо a=b=c.
На рис. 5.4 зображена схема чотирьох провідного трифазного кола в якому, крім обмоток генератора, опори споживачів також з’єднані зіркою. Схема кола містить два вузли N і n, з’єднаних проводом з опором Z0. Проводи (А−а, В−в, С−с), за допомогою яких генератор з’єднується з споживачами, називають лінійними, а провід, що з’єднує нейтральні вузли N, і n називається нейтральним. Схема подана до розрахунку в комплексному вигляді. При цьому знехтувані внутрішні опори джерел та з’єднуючих проводів.
Рис. 5.4
Зі схеми очевидно,
що рівні між собою фазні та лінійні
струми, наприклад
,
а також відповідні фазні напруги
споживачів і джерел, тобто:
,
,
.
Струми в кожній фазі споживача визначаються за законом Ома:
,
,
,
а струм в нейтральному проводі за першим законом Кірхгофа:
.
В
Рис. 5.5
,
тобто при симетричному навантаженні
струм у нейтральному проводі відсутній
і потреба в цьому проводі відпадає.
Трифазне коло без нейтрального проводу
буде трьох провідним.
У трьох провідне коло при з’єднанні навантаження зіркою включають тільки симетричні трифазні приймачі.