18. Метод вітальної ампутації пульпи

Суть ампутації пульпи під анестезією полягає в одномоментному видаленні ділянки фокального запалення коронкової пульпи з наступним медикаментозним обробленням її кукси, накладанням лікувальної пасти й постійної пломби. Показання: гіперемія пульпи, гострий обмежений пульпіт, хронічний фіброзний та хронічний гіпертрофічний пульпіт, гострий і хронічний пульпіт тимчасових зубів у період резорбції коренів і постійних зубів із незакінченим ростом коренів. Ампутація показана також хворим похилого віку в разі облітерації порожнини зуба та кореневих каналів, а також у разі викривлен­ ня кореня. Для вибору ампутаційного методу важливе значення має вік та загальний стан пацієнта. Усі терапевтичні заходи повинні спрямовуватися на створення умов, що запобігають роз­ витку інфекції в пульпі та підвищують репаративні процеси в ній. Для правильного діагностування окремих форм пульпіту лікарю необхідно використовувати всі методи дослідження, тому що від цього залежить позитивний результат ампутації. Методика лікування. Після туалету порожнини рота та ефек- тивного знеболювання проводять перший етап — препаруван­ ня каріозної порожнини. Ретельно видаляють каріозний дентин. Каріозну порожнину широко розкривають для створення пря­ мого переходу її стінок у стінки порожнини зуба. Перед розк­ риттям порожнини зуба каріозну порожнину зрошують розчи­ ном ферменту (трипсин, хімотрипсин) з антибіотиком (стрепто­ міцин, мономіцин тощо), розчином фурациліну або хлоргексидину тощо. Другий етап: резекція склепіння порожнини зуба, її роз­ криття. Цю маніпуляцію здійснюють стерильним фісурним бо­ ром. Якість розкриття порожнини зуба здебільшого визначає успіх лікування пульпіту. Якщо порожнина зуба недостатньо розкри­ та, часто біля рогу пульпи залишається некротизований дентин, який є джерелом її інфікування та інтоксикації. У таких випад­ ках ампутацію пульпи здійснюють лише частково. У подальшо­ му залишена інфікована коронкова пульпа може стати причи­ ною розвитку залишкового пульпіту кореневої кукси. Порожнину зуба препарують настільки, щоб після ампутації пульпи на дні її було чітко видно устя кореневих каналів і вхід у канали був вільний. Третій етап: видалення коронкової пульпи (ампутація). Цей етап лікування слід здійснювати з найменшою травматиза­ цією. Його виконують гострим екскаватором середніх розмірів, діаметр якого наближається до розмірів порожнини зуба. Далі списоподібним або кулястим бором видаляють пульпу з устів кореневих каналів, устя розкривають за допомогою ендодонтич- них інструментів (наприклад Gates-Glidden, Peeso та ін.) і нада­ ють їм конусоподібної форми. Четвертий етап: медикаментозне оброблення кукси пуль­ пи. Під час розкриття порожнини зуба та проведення ампутації пульпи каріозну порожнину постійно зрошують протизапальни­ ми розчинами (фурацилін, етоній та ін.). З метою запобігання інфікуванню кореневої пульпи всі маніпуляції необхідно прово­ дити стерильно, чітко й швидко; своєчасно змінювати валики й контролювати роботу слиновідсмоктувача для запобігання по­ траплянню слини в порожнину зуба. Після видалення пульпи з порожнини зуба й устів каналів може виникнути кровотеча з кореневої пульпи. Для її припинення застосовують кровоспинні препарати (3 % розчин водню пероксиду, 5 % розчин амінокап­ ронової кислоти тощо), які вводять на кульках із вати на З — 5 хв; можна також використовувати діатермокоагуляцію. П'ятий етап: покриття кукси пульпи. Для цього рекомен­ дують пасти протизапальної та одонтотропної дії, такі ж самі, що використовують для лікування пульпіту за біологічним методом (для прямого покриття пульпи). Якщо через 5 — 7 діб скарги в пацієнта відсутні, накладають постійну пломбу