14. Загострений хронічний пульпіт

Він може розвинутися як із закритою порожниною зуба, так і з відкритою. Частіше загострюється хронічний фіброзний пульпіт, який має перебіг із закритою порожниною зуба, рідше — гангре­ нозний. Характерна поява періодичного самовільного болю. Не­ рідко таку форму діагностують як гострий пульпіт. Для дифе­ ренціальної діагностики мають значення дані анамнезу, тривалість захворювання, характер болю та результати об'єктивного дослід­ ження — рентгенографія, термодіагностика, електродіагностика.

15. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.

Запалення пульпи зуба може ускладнитися періодонтитом (гострим, хронічним або загостреним). Частіше ускладнюються гострий дифузний серозний пульпіт, гострий гнійний пульпіт, хро­ нічний гангренозний пульпіт. У хворих на пульпіт, ускладнений гострим періодонтитом, основними скаргами є біль, що іррадіює, виникає самовільно та посилюється від різних подразників і вночі. Біль має наростаю­ чий пульсівний характер, посилюється під час накушування на зуб; інтермісії майже відсутні. Об'єктивно: велика каріозна порожнина, частіше із закри­ тою порожниною зуба. Після розкриття порожнини зуба знахо­ дять запалену пульпу, що кровоточить і дуже болісна під час зондування. Перкусія цього зуба різко позитивна. М'які ткани­ ни навколо причинного зуба набряклі, гіперемовані, болісні під час пальпації, перехідна складка згладжена. На рентгенограмі патологічні зміни в періодонті відсутні. За такої клінічної кар­ тини встановлюють діагноз пульпіту, ускладненого гострим фокальним періодонтитом.

16. Диференціальна діагностика хронічних форм пульпітів.

Фіброзний:має схожу клінічну картину з гострим глибоким карієсом, гострим обмеженим пульпітом та іншими формами хронічного

пульпіту Гіпертрофічний:слід відрізняти від гіпертрофічного папіліту (розро­

стання ясенного сосочка) та розростання грануляційної тканини

з перфорації дна порожнини зуба в ділянці біфуркації коренів при хронічному періодонтиті. Гангренозний:слід відрізняти від хронічного фіброзного пульпіту, хронічного періодонтиту. Конкрементозний:необхідно диференціювати від невралгії трійчастого нерва. Напад болю частіше з'являється вночі, він триваліший, ніж при невралгії. Від болю при невралгії цей біль відрізняється інтенсив­ ністю і повільним, поступовим наростанням частоти нападів.

17. Консервативний (біологічний) метод лікування пульпіту

Біологічний метод спрямований на лікування всієї пульпи. Він має за мету якщо не вилікувати пульпу, то зберегти її го­ ловні функції: захисну, пластичну, живильну. Особливе значення має збереження захисних властивостей пульпи відносно до періодонта як профілактика верхівкового періодонтиту. Теоретичним обґрунтуванням біологічного методу є сучасні дослідження про фізіологію та морфологію пульпи, які довели її високу життєздатність, реактивну спроможність і пластичну функ­ цію. Високу життєздатність пульпи забезпечують: 1) додаткові джерела живлення зуба — анастомози, співустя, кільцева систе­ ма кровообігу в коронковій пульпі; 2) рясна капілярна мережа коронкової пульпи; 3) пухка сполучна тканина, яка оточує суди­ ни біля апікального отвору, що виключає можливість здавлення їх під час запалення; 4) клітини ретикулоендотеліальної системи та гіалуронова кислота, які є важливими чинниками захисту; 5) стабільність ферментно-інгібіторної системи. Показання. Лікуванню консервативним методом підлягають початкові стадії гострого пульпіту: гіперемія пульпи, гострий обмежений пульпіт, травматичний пульпіт (випадкове оголення пульпи) та хронічний фіброзний пульпіт без клінічного та рент­ генологічного проявів періодонтиту. Метод показаний за наяв­ ності таких умов: вік хворих до ЗО років, центральна локаліза­ ція каріозної порожнини, відсутність внутрішніх захворювань і патологічних змін у періодонті (клінічних і рентгенологічних), незначна тривалість запального процесу (до 3 діб). Успіх терапевтичної дії антибіотиків значною мірою зале­ жить від чутливості мікрофлори до них. Найчутливіша мікро­ флора запаленої пульпи до неоміцину сульфату, левоміцетину, поліміксину М сульфату, мономіцину, біциліну, хлортетрациклі- ну гідрохлориду. Кортикостероїдні препарати справляють протизапальну дію, знімають біль, але знижують реактивний стан пульпи та пере­ шкоджають формуванню грануляційної тканини, яка сприяє ре­ генерації пульпи. Кальцію гідроксид у різних прописах діє на пульпу сприят­ ливіше, ніж інші засоби. Нормалізуючи кислотно-основний ба­ ланс запаленої пульпи, ці препарати справляють протизапальну та дегідратаційну дію, стимулюють утворення вторинного денти­ ну та ремінералізацію світлого, розм'якшеного дентину. Тому зараз дуже поширені пасти, які містять кальцію гідроксид, антибіотики, сульфаніламідні препарати, кортикостероїди, а також готові пре­ парати на основі кальцію гідроксиду: Cavital, Calcipulpa, Actical, Dycal, Hydrex