- •1.Пульпа зуба. Вікові особливості та функції.
- •2.Пульпа зуба. Гістологічна будова, інервація, кровопостачання.
- •3.Класифікація пульпітів. Загальна симптоматика пульпіту.
- •4.Етіологія, патогенез гострого та хронічного пульпіту.
- •5. Гіперемія пульпи. Клініка, патологічна анатомія, діагностика, лікування.
- •6. Гострий обмежений пульпіт.
- •7. Гострий дифузний пульпіт.
- •8. Гострий гнійний пульпіт.
- •9. Гострий травматичний пульпіт.
- •10. Хронічний фіброзний пульпіт.
- •11. Хронічний гіпертрофічний пульпіт.
- •12. Хронічний гангренозний пульпіт.
- •13. Хронічний конкрементозний пульпіт.
- •14. Загострений хронічний пульпіт
- •15. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.
- •16. Диференціальна діагностика хронічних форм пульпітів.
- •17. Консервативний (біологічний) метод лікування пульпіту
- •18. Метод вітальної ампутації пульпи
- •19. Вітальний екстирпаційний метод лікування пульпіту
- •20. Девітальний метод лікування пульпіту
- •25. Філери та сілери, види, властивості, показання до застосування
- •27. Пломбування кореневих каналів способом латеральної конденсації гутаперчі
- •28. Пломбування кореневих каналів способом вертикальної конденсації гутаперчі
- •30.Помилки та усклад. При лікуванні пульпітів біологічним методом
- •31.Помилки та ускладнення при лікуванні пульпіту вітальним методом, причини розвитку, клініка та їх запобігання.
- •32.Помилки та ускладення при лікуванні девітальним методом.
- •33.Періодонт Гістологічна будова, функції.
- •35.Етіологія, патогенез гострого верхівкового періодонтиту.
- •36.Етіологія, патогенез хронічного верхівкового періодонтиту.
- •39.Лікування гострого серозного верхівкового періодонтиту.
- •40.Лікування гострого гнійного верхівкового періодонтиту.
- •51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.
- •53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.
- •56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.
- •57.Застосування електричних струмів високої частоти (увч, свч) при лікуванні періодонтиту.
- •59.Пломбування кореневих каналів термофілом.
- •60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.
- •62.Ускладнення гострого та хронічного періодонтиту Причини розвитку усунення та профілактика.
8. Гострий гнійний пульпіт.
Скарги на самовільний біль наростаючого, смикаючого, хвилеподібного характеру, який іррадіює за ходом гілок трійчастого нерву. Напад болю поступово наростає, стає безперервним і лише частково слабшає на кілька хвилин, після чого напад такої самої сили. Уночі біль значно інтенсивніший. Реактивний біль виникає та посилюється під впливом теплових подразників – їжі, яка гарячіша 37 оС. Холодний подразник дещо зменшує силу нападу. Об'єктивно: виявляють глибоку каріозну порожнину з роз м'якшеним світлим або пігментованим дентином на дні. Зонду вання поверхневе безболісне, глибоке — болісне, при цьому легко перфорується склепіння порожнини зуба і виділяється крапля гною або крові. Після розкриття рогу порожнини зуба напади болю припиняються або стають рідшими й менш інтенсивні. Перкусія також болісна. Реакція пульпи на струм вище за 35 — 40 мкА свідчить про дифузний характер запалення і навіть загибель ко ронкової частини пульпи. Патологоанатомічно (мікроскопічно). Виявляють на бряклу трухляву пульпу, на деяких ділянках якої є скупчення лейкоцитів — абсцеси, значне розширення судин, стаз у капіля рах, міграцію нейтрофільних лейкоцитів. У центральній частині обмеженого ураження пульпи є абсцес з колатеральним запален ням навколо нього у вигляді переповнених кров'ю капілярів і міграції лейкоцитів. Процес прогресує і настає дифузне гнійне запалення тканини пульпи з розплавленням її в місцях утворен ня численних дрібних абсцесів, у центрі котрих — скупчення мікроорганізмів. Диференціальна діагнос тика. Гострий гнійний пульпіт має багато спільних ознак із гострим дифузним пульпітом, гострим гнійним або загостреним хронічним періодонтитом, гострим гайморитом, невралгією трійчастого нерва.
9. Гострий травматичний пульпіт.
A. Випадково оголена ділянка пульпи. Досить часто це буває в разі необережного препарування каріозної порожни ни або під час зняття шару демінералізованого дентину екскава тором. Ознакою оголення пульпи є краплеподібний отвір, оточе ний обідком білого предентину. Крізь перфоровану ділянку ден тину інколи просвічує рожева пульпа. Зондування її дуже болісне, тому не рекомендується. Патологоанатомічно звичайно відхилень від норми не вияв ляють. Розширення судин пульпи та переповнення їх кров'ю кон статують лише в ділянці перфораційного отвору. Б. Випадкове поранення пульпи. Його причина — проникнення інструмента в тканину пульпи. У таких випадках пульпа завжди інфікується з каріозного дентину. Першою озна кою є гострий біль, досить короткочасний. Об'єктивно: на дні каріозної порожнини відповідно до розкри тої ділянки оголена поранена пульпа рожевого кольору. Крізь пер форовану ділянку виходить крапля серозно-кров'янистої рідини. B. Оголення пульпи в разі перелому коронки зуба. Така клінічна картина можлива зазвичай унаслідок гострої трав ми. Лінія перелому коронки зуба може проходити через рівень порожнини зуба (по екватору, у ділянці шийки тощо). У таких випадках тканина пульпи значно оголена, швидко інфікується. Хворий страждає через біль від впливу різних зовнішніх под разників, навіть від руху повітря. Патологоанатомічна картина відповідає гострому запаленню пульпи залежно від терміну травми та виникнення запалення.