
- •1.Пульпа зуба. Вікові особливості та функції.
- •2.Пульпа зуба. Гістологічна будова, інервація, кровопостачання.
- •3.Класифікація пульпітів. Загальна симптоматика пульпіту.
- •4.Етіологія, патогенез гострого та хронічного пульпіту.
- •5. Гіперемія пульпи. Клініка, патологічна анатомія, діагностика, лікування.
- •6. Гострий обмежений пульпіт.
- •7. Гострий дифузний пульпіт.
- •8. Гострий гнійний пульпіт.
- •9. Гострий травматичний пульпіт.
- •10. Хронічний фіброзний пульпіт.
- •11. Хронічний гіпертрофічний пульпіт.
- •12. Хронічний гангренозний пульпіт.
- •13. Хронічний конкрементозний пульпіт.
- •14. Загострений хронічний пульпіт
- •15. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.
- •16. Диференціальна діагностика хронічних форм пульпітів.
- •17. Консервативний (біологічний) метод лікування пульпіту
- •18. Метод вітальної ампутації пульпи
- •19. Вітальний екстирпаційний метод лікування пульпіту
- •20. Девітальний метод лікування пульпіту
- •25. Філери та сілери, види, властивості, показання до застосування
- •27. Пломбування кореневих каналів способом латеральної конденсації гутаперчі
- •28. Пломбування кореневих каналів способом вертикальної конденсації гутаперчі
- •30.Помилки та усклад. При лікуванні пульпітів біологічним методом
- •31.Помилки та ускладнення при лікуванні пульпіту вітальним методом, причини розвитку, клініка та їх запобігання.
- •32.Помилки та ускладення при лікуванні девітальним методом.
- •33.Періодонт Гістологічна будова, функції.
- •35.Етіологія, патогенез гострого верхівкового періодонтиту.
- •36.Етіологія, патогенез хронічного верхівкового періодонтиту.
- •39.Лікування гострого серозного верхівкового періодонтиту.
- •40.Лікування гострого гнійного верхівкового періодонтиту.
- •51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.
- •53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.
- •56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.
- •57.Застосування електричних струмів високої частоти (увч, свч) при лікуванні періодонтиту.
- •59.Пломбування кореневих каналів термофілом.
- •60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.
- •62.Ускладнення гострого та хронічного періодонтиту Причини розвитку усунення та профілактика.
6. Гострий обмежений пульпіт.
Скарги на гострий нападоподібний, спонтанний біль, що спочатку триває 5—10 хв, але з розвитком запальних явиш, його тривалість збільшується до ЗО —60 хв. Проміжки між нападами болю спочатку тривають 2—3—4 год, але згодом скорочуються. Звичайно пацієнти вказують на причинний каріозний зуб, тому що біль ще досить локалізований. Характерні також скарги на
біль під впливом різних чинників. Так, наприклад, від дії холодного подразника біль триває від ЗО хв до 2 —З год, навіть після усунення причини, ш,о його викликала. Напади болю посилюються і частішають уночі. Об'єктивно: виявляють каріозну порожнину, шо відповідає глибокому або (рідше) середньому карієсу. Дно порожнини виповнене демінералізованим, м'яким (гострий карієс) або пігментованим і щільнішим (хронічний карієс) дентином. Зондування виявляє болісність частково по дну порожнини, більш різким буває біль в одній точці відповідно до розмііцення запаленої пульпи. Інколи через тонкий шар дентину просвічується яскравочервона пульпа. Перкусія безболісна. Електрозбудливість пульпи знижена (10 — 15 мкА), але тільки з того горба, де є запалення в пульпі. Патологоанатомічно (мікроскопічно). Судини пульпи розширені, переповнені кров'ю. Стінки судин частіше не пошкоджені. Інколи виявляють дрібні надриви судин, крововиливи в тканину пульпи, яка просякнута серозним ексудатом, виповнене демінералізованим, м'яким (гострий карієс) або пігментованим і щільнішим (хронічний карієс) дентином. Зондування виявляє болісність частково по дну порожнини, більш різким
буває біль в одній точці відповідно до розмііцення запаленої пульпи. Інколи через тонкий шар дентину просвічується яскравочервона пульпа. Перкусія безболісна.
Електрозбудливість пульпи знижена (10 — 15 мкА), але тільки з того горба, де є запалення в пульпі. Патологоанатомічно (мікроскопічно). Судини пульпи розширені, переповнені кров'ю. Стінки судин частіше не пошкоджені. Інколи виявляють дрібні надриви судин, крововиливи в тканину пульпи, яка просякнута серозним ексудатом, окремі скупчення лейкоцитів. Із підвищенням проникності судинної стінки збільшується запальний інфільтрат. Шар одонтобластів звичайно залишається морфологічна незміненим. Дистрофічні зміни виявляють лише в одонтобластах, що прилягають до замісного дентину.
7. Гострий дифузний пульпіт.
Гострий дифузний пульпіт (pulpitis acuta sernsa diffusa). Скарги на виникнення гострого нападо подібного болю, що іррадіює за ходом гілок трійчастого нерва, є характерними для цієї форми пульпіту. Напад болю триває до 2 —4 год. "Світлі" пром іжки дуже короткі — 10—30 хв, рідко — більше. Напади болю виникають як самовільно, так і ііід вшіивом іюдразників, іюсилютчись уночі в положенні хворого лежачи. Паіїієнти з дифузним пульпітом звичайно не можуть локалізувати біль, указують на інший зуб, де є порожнина або пломба, хоча часто ііричиниий зуб ризміщеиий навіть на іншій щелепі (але обов'язково на тому самому боці). Однією з диференціально-діагностичних ознак дифузного пульпіту к іррадіаиія болю ча. ходом гілок трійчастого нерву: у скроні, налбрівну ділянку (друга гілка) — переважно в разі запалення пульпи зубів верхньоі щелепи, у ділянку вуха и потилиию — у разі пульпіту нижньої щелепи (третя гілка). В анамнезі хворі вказують, що ще день-два тому зуб болів 10 — ЗО хв, а зараз болить годинами. Це свідчить ііро розвиток дифуіного ііульіііту з обмеженого гострого. Об'єктивна: у причинному зубі виявляють глибоку каріозну порожнину. Порожнину зуба від каріозної порожнини відділяє тонкий шар розм’якшеного дентину (гострий карієс) або щільнішого (зронічний карієс). Зондування болісне по всьому дні каріозної порожнини, більше – у разі гострого перебігу карієсу. Може бути больова реакція причинного зуба на вертикальну перкусію. ЕОД – 20-25 мкА. Патологоанатомічно (мікроскопічно). Запалення у вигляді просочування-набряку тканин пульпи серозним ексудатом, розширення кровоноснихї судин і переповнення їх еритроцитами, крайове стояння лейкоцитів, їхня міграція, внаслідок чого навколо судин виникає клітинна інфільтрація – ділянки скупчення лейкоцитів. Місцями судини пошкодженні, є розриви їх стінок з виходом елементів крові.