57.Застосування електричних струмів високої частоти (увч, свч) при лікуванні періодонтиту.

УВЧ-терапия – применения переменного электр. тока ультравысокой частоты(40МГц). Колебания ионов тканей под воздействием поля вызывает переход электр. энергии в тепловую. Под влиянием поля УВЧ расшираются капилляры, в них ускоряется кровоток, повышается активность макрофагов, уменьшается кислотность ткани и отек, улучшаются обменные процессы, стимулируется регенерация соединительной ткани, понижается чувствительность нервных рецепторов. Различают атермическу, олиго и термическую дозы. После слабой интенсивности стимулирует, а сильной – угнетает функциональную актитвность организма. Применяют при острых и обострившихся перриодонтитов, после оттока эксудата. Времясеанса 5-10 мин, на 5-8 процедур.

СВЧ-терапия – применение переменного электр. тока сверхвысокой частоты(2,38МГц). Микроволні способні проникать в ткани организма на глубину в несколько сантиметров. Там энергия превращается в тепло. Эффект как УВЧ. Показания те же что и УВЧ.

Продолжительность сеанса 5-8 мин. К-во процедур – 3-5.

59.Пломбування кореневих каналів термофілом.

Обтуратор термофіл — це конусоподібний стержень, на який нанесено шар гутаперчі. Він може бути виготовлений із пласт­маси, титану чи нержавіючої сталі.

Методика пломбування. Включають піч і прогрівають її протягом 20 хв. За допомогою верифера уточнюють робочу довжину, фіксуючи її стопором. Підбирають обтуратор, який за роз­міром і довжиною відповідає вериферу.Обтуратор обробляють 5 % розчином натрію гіпохлориту протягом 5 хв, промивають у 70 % розчині етилового спирту та висушують. Підготовлений кореневий канал заповнюють неве­ликою кількістю пластичного силера.

Обтуратор нагрівають у печі протягом 15 сі вводять у ко­реневий канал на попередньо визначену робочу довжину з до­статнім апікальним тиском, не згинаючи й не прокручуючи його, після чого видаляють ручку обтуратора. Пластмасовий штифт в устях каналів зрізають фісурним або конусоподібним бором, гу­таперчу навколо обтуратора ущільнюють плагером.

60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.

1.Препарування каріозної порожнини та розкриття порож­нини зуба може ускладнитися перфорацією її дна або стінки.

Перфорацію дна порожнини зуба та його стінки, якщо вона відбулася до шийки зуба усунути нескладно. Слід перфорований отвір попередньо обробити антисептиками і зак­рити пломбою зі склоіономерного цементу.

2.Під час лікування періодонтиту в зубах з вузькими та викривленими каналами в разі застосування розширювальних інструментів може трапитися їхнє відломлювання, якщо недостатньо розкриті вустя кореневих каналів, у разі поганого знання топографії коре­невих каналів, при роботі борма­шиною на великих обертах та ін. У таких випадках кінчик відламаного інструмента слід захопити крампонними щипцями чи пінцетом і обережно витягнути. Якщо інструмент відломився в середній частині кореневого каналу, то необхідно спробувати розширити канал дрильбором. Якщо ж вий­няти їх неможливо, то виконують імпрегнацію сріблом чи засто­совують резорцин-формалінову рідину.

3.У разі використання для розширення кореневого каналу машинного дрильбора можлива перфорація стінки кореня. Для запобігання цьому ускладненню спочатку слід застосувати еластичний глибиномір. Для зберігання такого зуба після виявлення перфорації слід провести імпрегнацію стінки кореня сріблом чи електрофо­рез і пломбування ходу фосфат-цементом або склоіономерним цементом.

4.Необережно проведене, без ретельного попереднього зне­шкодження путридних мас інструментальне оброблення корене­вого каналу часто є причиною загострення запального процесу. Це пов'язано з проштовхуванням розпаду за верхівковий отвір чи з ураженням періодонта. У разі загострення запального процесу слід провести анти­септичне оброблення кореневих каналів неподразливими лікарсь­кими речовинами.

5.Під час оброблення кореневого каналу сильними антисеп­тиками (формалін, антиформін та ін.) вони подразнюють апі­кальний періодонт. Клінічна картина даного ускладнення харак­теризується появою самовільного ниючого болю, який посилюється під час накушування на хворий зуб. Для усунення зазначених явищ слід терміново витягти з кореневого каналу турунду із силь­ним антисептиком, ретельно промити канал і залишити в ньому неподразливі антисептичні препарати (антибіотики з протеолітичними ферментами, камфорне або гвоздикове масло, йодоформ.).

6.Інколи в процесі лікування хронічного верхівкового періо донтиту виявляється таке ускладнення, як загострення з актива­цією ексудативних процесів у періодонті. Лікування даного ускладнення полягає у створенні відтоку ексудату з періапікальної ділянки через кореневий канал або розкритті субперіодонтального чи субгінгівального абсцесу, при­значенні фізіотерапевтичних процедур, відволікальних теплих полоскань, анальгетиків.

8.Виведення значної кількості пломбувального матеріалу в періапікальну ділянку може спричинити загострення патологічного процесу — біль під час накушування, самовільний ниючий біль, припухлість м'яких тканин. Ці явища звичайно ліквідуються після призначення УВЧ-, НВЧ-терапії, протизапаль­них полоскань і анальгетиків усередину.

9.Одним із найважчих, але рідкіс­них ускладнень є потрапляння плом- бувальної маси в нижньощелепний канал під час пломбування каналів нижніх премолярів і молярів. Под­разнення нервового стовбура в одних випадках супроводжується різким са­мовільним болем, в інших — спричи­нює затерплість шкіри обличчя, підбо­ріддя та навколощелепних м'яких тканин на відповідному боці. Таким пацієнтам необхідна консультація лікаря-невропатолога, а також призначення фізіотерапевтичних процедур (фонофорез гідрокор­тизону, електрофорез 10 % розчину кальцію хлориду, діадинамічні струми та ін.), анальгетиків, які поступово ліквідують біль.

10.Неповноцінне пломбування кореневого каналу без обту рації верхівкового отвору та розгалужень каналу може призвес­ти до реінфікування періодонта і стати причиною загострення запального процесу в періапікальній ділянці.