
- •1.Пульпа зуба. Вікові особливості та функції.
- •2.Пульпа зуба. Гістологічна будова, інервація, кровопостачання.
- •3.Класифікація пульпітів. Загальна симптоматика пульпіту.
- •4.Етіологія, патогенез гострого та хронічного пульпіту.
- •5. Гіперемія пульпи. Клініка, патологічна анатомія, діагностика, лікування.
- •6. Гострий обмежений пульпіт.
- •7. Гострий дифузний пульпіт.
- •8. Гострий гнійний пульпіт.
- •9. Гострий травматичний пульпіт.
- •10. Хронічний фіброзний пульпіт.
- •11. Хронічний гіпертрофічний пульпіт.
- •12. Хронічний гангренозний пульпіт.
- •13. Хронічний конкрементозний пульпіт.
- •14. Загострений хронічний пульпіт
- •15. Пульпіт, ускладнений фокальним періодонтитом.
- •16. Диференціальна діагностика хронічних форм пульпітів.
- •17. Консервативний (біологічний) метод лікування пульпіту
- •18. Метод вітальної ампутації пульпи
- •19. Вітальний екстирпаційний метод лікування пульпіту
- •20. Девітальний метод лікування пульпіту
- •25. Філери та сілери, види, властивості, показання до застосування
- •27. Пломбування кореневих каналів способом латеральної конденсації гутаперчі
- •28. Пломбування кореневих каналів способом вертикальної конденсації гутаперчі
- •30.Помилки та усклад. При лікуванні пульпітів біологічним методом
- •31.Помилки та ускладнення при лікуванні пульпіту вітальним методом, причини розвитку, клініка та їх запобігання.
- •32.Помилки та ускладення при лікуванні девітальним методом.
- •33.Періодонт Гістологічна будова, функції.
- •35.Етіологія, патогенез гострого верхівкового періодонтиту.
- •36.Етіологія, патогенез хронічного верхівкового періодонтиту.
- •39.Лікування гострого серозного верхівкового періодонтиту.
- •40.Лікування гострого гнійного верхівкового періодонтиту.
- •51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.
- •53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.
- •56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.
- •57.Застосування електричних струмів високої частоти (увч, свч) при лікуванні періодонтиту.
- •59.Пломбування кореневих каналів термофілом.
- •60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.
- •62.Ускладнення гострого та хронічного періодонтиту Причини розвитку усунення та профілактика.
51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.
Протеолітичні ферменти. За своїми біологічними властивостями протеолітичні ферменти сприяють розчиненню некротичних тканин, розрідженню густого, в'язкого ексудату кореневого каналу та періапікального отвору. Розріджений ексудат легко видаляється із кореневого каналу, що позитивно впливає на запальний процес.
Крім того, протеолітичні ферменти — трипсин, хімотрипсин, терилітин і особливо лізоцим — стимулюють фагоцитоз, справляють протизапальну, бактеріолітичну дію, пригнічують ріст грам- позитивних мікроорганізмів. Усе це створює умови для стимулювання процесів регенерації.
Протеолітичні ферменти знижують антибіотикорезистентність мікрофлори кореневого каналу, тому їх доцільно застосовувати разом із антибіотиками, сульфаніламідними, нітрофурановими препаратами.
Показаннями до застосування ферментів є гострий та загострений хронічний періодонтит, перебіг якого супроводжується утворенням великих некротичних мас у каналах, а особливо в разі лікування зубів, що не витримують герметичності.
У каналі залишають турунду з розчином ферменту та антибіотика і герметично закривають зуб.
53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.
1. Для определения размера канала – корневая игла.
2. Для расширения устья коренвого канала – Cates Glidden.
3. Для удаления мягкого содержимого канала – пульпэкстрактор.
4. Для прохождения коревого канала - К-ример. К-файл. Н-файлы.
5. Для расширения корневого канала.
56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.
Показання до застосування фізичних методів:
1)Непрохідні канали. 2)Лікування періодонтитів, які не витримують герметичного закриття або дуже повільно піддаються медикаментозному лікуванню. 3)Гранулюючий періодонтит зі стійкими норицями. 4)Алергія на ліки. 5)Профілактика та лікування ускладнень після ендодонтичного лікування.
Електрофорез йоду.
Активним електродом є катод, що встановлюють у каналі чи фіксують у порожнині зуба. Електроліт може бути трьох варіантів: 1) лужний розчин 2) насичений розчин калію йодиду (порошок калію йодиду розчиняють у 2 — 3 краплях дистильованої води до насичення). Розчин калію йодиду використовують для лікування періодонтиту передніх зубів; 3) при лікуванні молярів, якщо потемніння коронки не має суттєвого значення, використовують 5—10 % настойку йоду. Процедура електрофорезу триває 20 хв, сила струму близько З мА. Курс лікування —3 — 5 процедур.
Лікувальний ефект пов'язаний з дією іонів хлору та йоду, що прямують до апексу, проникають у дентинні трубочки й апікальні тканини. Крім того, у каналі поблизу катода в результаті реакції виділяється калій, що утворює з водою калієвий луг, який лізує всі органічні речовини. Вивільняється також водень у вигляді пухирців газу. Він виносить у порожнину зуба з піною лізовані в каналі речовини. Іони йоду справляють бактерицидну дію. Крім того, у каналі вивільняється кисень, який посилює окисні процеси, а продукти клітинного розпаду дають місцевий стимулювальний ефект.
Електрофорез кальцію, міді, цинку.
Електрофорез 10 % розчину кальцію хлориду показаний при лікуванні гострого і загостреного хронічного періодонтиту, тому що іони кальцію справляють знеболювальну та дегідратаційну дію в запалених тканинах. Іони міді мають сильний антисептичний вплив на анаероби, тому електрофорез міді гідроксиду найбільш ефективний при хронічному гранулематозному періодонтиті.
Електрофорез цинку хлориду забезпечує протизапальну і стимулювальну дію у хворих на хронічний гранулюючий періо- донтит, тому що іони цинку коагулюють білки та пригнічують ріст грануляційної тканини. Курс лікування — 3 — 5 процедур.