
- •I пара – нюховий нерв
- •II пара – зоровий нерв.
- •III, IV, VI пари - окоруховий, блоковий, відвідний нерви.
- •V пара – трійчастий нерв.
- •VII пара – лицевий нерв.
- •VIII пара – слуховий нерв.
- •XII пара – під’язиковий нерв.
- •Розділ VIII рухова система
- •Рефлекторна сфера
- •Патологічні рефлекси
- •Патологічні (згинальні) рефлекси на верхніх кінцівках.
- •Рефлекси орального автоматизму.
- •Розділ X дослідження координації рухів
- •Дослідження ходи
- •Розділ XIII вегетативhа hервова система.
- •Шкірні рефлекси
- •Судинні рефлекси
- •Зіничні рефлекси
- •Вісцеральні рефлекси
- •Фармакологічні проби
- •С х е м а історії хвороби
- •7. Неврологічний статус.
- •7.1 Загальномозкові та менінгеальні симптоми.
- •7.6. Координація рухів, хода.
- •7.8. Вегетативна нервова система.
- •7.9. Функціі тазових органів.
- •Підпис куратора.
7.6. Координація рухів, хода.
В позі Ромберга стійкий (похитування, відхилення в бік). Хода з відкритими і закритими очима не змінена (паретична, спастична, спастико-паретична, геміпаретична, атактична, спастико-атактична, асинергічна - поза згиначів з пропульсією, манірна, істерична, лялькова, качинна, півняча, пощадлива, з насильницькими рухами та інш.). Координаторні проби виконує чітко (незручність, незграбність, неплавність, промахування, дисметрія, гіперметрія, інтенційне тремтіння при виконанні пальце-носовоі та п'яточно-колінної проби). Проби на діадохокінез, синергію, оберненого поштовху виконує добре. Мова та почерк не змінені (скандірована мова, мегалографія, нерівність рядків).
7.7. ВИЩІ КІРКОВІ ФУНКЦІЇ.
Мова не змінена (відзначити дизартрію, скандування, монотонність, брадилалію, заікання, недорікуватість). Розуміння звернутої, спрямованої мови та спонтанна мова не порушені (афазія моторна, сенсорна, амнестична). Цілеспрямовані дії збережені (апраксія моторна, ідеаторна, конструктивна), розуміє значення зорових та слухових подразнень, орієнтований у просторі і топографії частин свого тіла (агнозія слухова, зорова, нюхова, смакова; аутотопогнозія, пальцева агнозія, просторова агнозія, псевдоамнезія, анозоагнозія). Письмо, читання, рахування не змінені (аграфія, алексія, акалькуляція). Пам'ять, увага, інтелект, емоційна сфера, зацікавленість, поведінка, сон в цілому без змін.
7.8. Вегетативна нервова система.
Місцеві зміни температури і кольору шкіри. Ерітеми, кропив'янка, еритромелалгія. Акроціаноз, локальні асфіксії. Дерматографізм місцевий і рефлекторний. Піломоторна реакція на щипок, на укол і на холод - загальна та місцева. Потовиділення. Саловиділення. Слиновиділення. Трофічні розлади шкіри та іі придатків. Трофічні виразки, пролежини. Неврогенний набряк. Зміна пігментаціі шкіри й райдужноі оболонки. Шкірні висипання і дерматози. Лейкоплакія, оперізуючий лишай. Патологічний ріст волосся та нігтів. Зтончення і розростання кісток, деформація суглобів (артропатія, хейромегалія та ін.). Болісність при пальпаціі вегетативних вузлів і сплетень (шийних симпатичних, сонячних, періартеріальних та ін.). Орто- та кліностатичні проби, око-серцевий рефлекс Даніні-Ашнера. Пароксизмальні вегетативні розлади: зомління, запаморочення, акроасфіксіі, набряк Квінке, кропив'янка, вазомоторний рініт, бронхіальна астма, симпато-адреналові та авго-інсулярні напади, напади сонливості (летаргіі) або порушення сну, вегетативно-вісцеральні аури тощо.
7.9. Функціі тазових органів.
Сечовиділення і дефекація вольові, вільні, нормальноі частоти (мимовільне виділення сечі; затримка; справжнє, періодичне і парадоксальне нетримання сечі і калу; прискорене сечовиділення, імперативні позиви). Суб'єктивно статеві функції не порушені.
8. ПАРАКЛІНІЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ І КОНСУЛЬТАЦІІ ФАХІВЦІВ.
Аналізи крові, сечі, калу, спино-мозковоі рідини, ЕЕГ, РЕГ, ЕхоЕГ, ЕКГ, рентгенологічні дослідження, тощо.
9. ДІАГНОЗ ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ
9.1. ТОПІЧНИЙ ДІАГНОЗ
Вся патологія, що виявлена при дослідженні неврологічного статуса підсумовується в синдром або синдроми і надалі визначається осередок ураження нервовоі системи. Якщо наявні зміни неможливо укласти в одне вогнище, необхідно визначити ті системи, що залучені в патологічний процес.
9.2. НОЗОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОЗ.
Використовуючи топічний діагноз, дані додаткових досліджень, а також скарги та анамнестичні відомості, дається обгрунтування клінічному діагнозу. В кінці слід повністю сформулювати остаточний клінічний діагноз, в якому повинні бути відображені етіологічні, патогенетичні та синдромологічні компоненти діагнозу.
9.3. ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ.
Диференційний діагноз проводиться за рекомендацією викладача з тими захворюваннями, клінічні прояви яких схожі з патологією, що спостерігається у курованого хворого.
10. ЛІКУВАННЯ.
Докладно приводиться лікування даного захворювання взагалі, а відтак лікування конкретного хворого, як медикаментозне (з виписуванням рецептів та обгрунтуванням призначення лікувальних засобів), так і фізіотерапевтичне та санаторно-курортне.
11. ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ.
Щоденник заповнюється згідно ззагальними правилами. Підкреслюються особливості динаміки неврологічного статусу, зворотній розвиток синдромів, особливості лікування, виникаючі побічні явища та ускладнення терапіі.
12. ПРОГНОЗ І ПРОФІЛАКТИКА.
Прогноз відносно життя, відновлення втрачених функцій,працездатності. Профілактика специфічна та неспецифічна (якщо така можлива).
13. ЕПІКРИЗ.
В епікризі необхідно відобразити всі основні дані анамнезу; об'єктивних та допоміжних обстежень, що дозволили встановити діагноз; дати повне формулювання діагнозу. Висвітлити проведене лікування та надбаний ефект, вказати лікувально-профілактичні рекомендації.