
- •Еволюція коків, їх загальна характеристика. Стафілококи, біологічні властивості, класифікація, практичне значення.
- •Роль стафілококів у розвитку патології людини, патогенез спричинених ними процесів. Характеристика токсинів і ферментів патогенності. Роль у виникненні внутрішньо лікарняної інфекції.
- •Методи мікробіологічної діагностики стафілококових процесів та їх оцінка. Імунітет при стафілококових захворюваннях. Препарати для специфічної профілактики і терапії, оцінка.
- •Стрептококи, біологічні властивості, класифікація. Токсини, ферменти патогенності.
- •Стрептококи пневмонії, біологічні властивості. Патогенність для людини і тварин. Мікробіологічна діагностика пневмококових захворювань
- •Гонококи. Біологічні властивості, патогенез і мікробіологічна діагностика захворювань. Профілактика і специфічна терапія гонореї та бленореї.
- •Патогенні основи мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів а і в. Методи мікробіологічної діагностики, їх оцінка.
- •11. Сальмонели. Збудник черевного тифу. Біолог власт, аг будова, патогенез.
- •13,14. Шигели. Біолог власт, класиф, Патогенез дизентерії.
- •35.Лептоспіри і їх характеристика,класифікація.Патогенез,імунітет і мб.Діагностика. Специфічна профілактика і терапія.
- •36.Борелії.,біолог властивості.Патогенез.Збудники ендемічного і епідемічного поворотного тифу.Профілактика і терапія поворотного тифу. Збудник хвороби Лайма.Патогенез,терапія,діагностика,профілактика.
- •39.Мікоплазми,класифікація.Біолог.Властивості,методи культивування.Патогенез,діагностика.
- •40.Хламідії,класифікація,біолог.Вл.Методи культивування.Роль в розвитку патології людини.Мікроіолог.Діагностика.
- •41.Малярійний плазмодій,характеристика.Патогенез малярії.Мікробіог.Діагностика.Профілактика і терапія.
- •42.Кампілобактери.Біолог.Властивості,мікробіолог.Діагностика.
- •43.Хелікобактер пілорі.Відкриття,біолог.Влстивості,патогенез.Метода мікробіолог.Діагностики.Сучасні методи лікування
- •44.Сучасні методи лабораторної діагностики інфекц.Захворювань.
- •45.Ієрсинії-збудники псевдотуберкульозу і ентероколіту,властивості,діагностика
- •45.Патогенні гриби і актиноміцети (збудники канидозу,дерматомікозу, їх характеристика). Принципи мб діагностики
- •46. Токсоплазма,морфолоособливості культивування. Патогенез захворювань. Мб діагностика. Специфічна терапія.
- •48. Патогенні спірили. Збудник гарячки від укусу щурів. Мб діагностика захворювання.
- •50. Умови виникнення внутрішньолікарняної інф-ії. Мб роль гнійно-запальних, опікових інфекцій, та інфекцій ран, спричинених лікарняними штамами.
- •56. Санітарно-показові мікроорганізми, вимоги до них, їх значення для характеристики об'єктів навколишнього середовища.
- •57. Принципи санітарно-мікробіологічних досліджень об'єктів навколишнього середовища, їх оцінка. Санітарно-бактеріологічний контроль за якістю питної води. Вимоги Державного стандарту до питної води.
- •59/58 Мікрофлора води. Фактори самоочищення води. Виживання патогенних мікроорганізмів у воді. Роль води у передачі інфекційних захворювань
- •58/59. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми -показники процесу самоочищення води.
- •60. Екологія мікроорганізмів. Мікрофлора навколишнього середовища: повітря, води, ґрунту. Методи дослідження
- •61. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці якості води
- •62. Методи санітарно-бактеріологічного дослідження води та їх оцінка.
- •63. Мікрофлора грунту. Роль грунту у передачі інфекційних захворювань. Фактори, які впливають на виживаність патогенних мікроорганізмів у ґрунті.
- •64. Санітарно-показові мікроорганізми, які використовують при оцінці забруднення грунту. Методи санітарно-мікробіологічного дослідження ґрунту.
- •65. Мікрофлора повітря, її характеристика. Роль повітря у передачі інфекційних захворювань.
- •66. Мікробне число і санітарно-показові мікроорганізми повітря закритих приміщень, методи визначення, їх оцінка.
- •67 Санітарно-показові мікроорганізми повітря, методи їх виявлення. Критерії оцінки чистоти повітря закритих пФСриміщень.
- •69 Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.
- •72. Санітарно бактеріологічне дослідження харчових пробуктів на виявлення патогенних стафілококів
- •73 Санітарна вірусологія, предмет завдання значення санітароної вірусології в діяльності лікаря.
- •77 Роль повітряного середовища у поширенні збудників респіраторних вірусних інфекцій. Методи відбору проб повітря та індикації респіраторних вірусів.
59/58 Мікрофлора води. Фактори самоочищення води. Виживання патогенних мікроорганізмів у воді. Роль води у передачі інфекційних захворювань
Основними процесами мікробного очищення водоймищ є гниття і бродіння. Гниття - розпад азотовмісних органічних сполук під впливом мікробів. Гниття зумовлюють: бацили (в. myco/des, 8. mesentericus, в. subtilis), ентеро-бактеріі (Proteus, Escherichia, Klebsiella та ін.), кло-стридіі (С. botulinum, С. sporogenes та ін.). Кінцеві продукти розпаду білків: скатол, індол, жирні кислоти, аміак, сірководень. Бродіння - розпад органічних речовин, що не містять азоту, під впливом мікробів. У процесах очищення водоймищ від мікроорганізмів беруть участь представники різних фізіологічних груп, бактеріофаги, бактерії-хижаки (Bdellovibno bacteriov ■ ■s), найпростіші, черви. Основне джерело забднення водоймищ мікробами - стічні води. Зі стічними водами у водоймища потрапляють мешканці кишечнику людини і тварин - представники нормальної, умовно-патогенної флори і патогени (збудники кишкових інфекцій, ієрсиніозів, лептоспірозів, віруси гепатиту А і Е, поліомієліту тощо). За ступенем мікробного забруднення розрізняють чотири категорії вод -сапробні (грецьк. sapros - гнилий) зони водоймища: полісапробна, мезосапробна, олігосапробна і катаробна.
1. Полісапробна зона (від грец. polys - багато) - вода, найбільше забруднена органічними сполуками, в ній мало кисню. Кількість бактерій в 1 мл води - від 1 млн і більше. Серед них багато анаеробних бактерій, актиноміцетів, грибів. Під впливом цих бактерій складні органічні сполуки розкладаються до простих речовин з утворенням аміаку, сірководню, вуглекислоти, індолу, скатолу, метану.
2. Мезосапробна зона (альфа- і бета-) - зона помірного забруднення, характеризується тим, що мінералізуються органічні речовини з окисленням і нітрифікацією. В 1 мл води до сотні тисяч мікробів. Якісний склад різноманітний. В основному це нітрифікуючі бактерії - грамнегативні палички, коки, які є облігатними аеробами.
3. Олігосапробна зона (від грец. o//gos - малий, невеликий) - зона чистої води; характеризується тим, що процеси самоочищення закінчуються. Кількість мікробів в 1 мл - від 10 до 1000. Вода має високий ступінь чистоти, кишкова паличка відсутня.
4. Катаробна зона - зона дуже чистої аоди, яка буває у водоймищах в осіньо-зимовому періоді, далеко від населених пунктів і берегів.
Найбільшу кількість патогенних мікроорганізмів, які потрапляють у водоймища, визначають у полі-сапробній зоні і практично не знаходять в олігоса-пробній і катаробній зонах. Незважаючи на те, що патогенні бактерії не пристосовані до тривалого існування у воді, багато з них достатньо довго зберігаються в ній.
58/59. Вода як середовище проживання і зберігання мікроорганізмів. Автохтонна і алохтонна мікрофлора відкритих водоймищ. Сапробність. Мікроорганізми -показники процесу самоочищення води.
Всю
мікрофлору водоймищ із екологічних
позицій можна поділити на дві групи:
аутохтонна (водна, власна мікрофлора
екосистеми) І алохтонна, яка іззовні
потрапляв при забрудненні із різних
джерел.
Кількість бактерій становить від
десятків і сотень до десятків мільйонів
мікробів в 1 см
залежно
від типу водоймища,, метрологічних умов
і пори року. Особливо багато м/0 у морській
воді і мулі прісних водоймищ
ь ^(від100 до 3 млрд. в 1 см'). Не глибині до
1000 м зустрічаються лише поодинокі
м/о. Крім того, у підземних водах, океанах
зустрічаються "ультрамікроби* (розмір
біля 0,3 мкм), що перебувають в
анабіотичному стан. При достатньому
вмісті поживних речовин вони швидко
відновлюються до розмірів нормальних
бактерій. Скями мікрофлори води відкритих
водоймив різноманітний, виділено і
визначено сотні видів м/о але й це не
відображає всього їх різноманіття.
Сучасні м/б методи діагностики
підтверджують присутіст у морях 1
озерах великої кількості форм бактерій,
що не культивуються. Звичайними методами
визначють пігментні, флуоресцентні,
протеолітичну спо-роугворюючі бактерії
.Різноманітні анаеробні мікроорганізми,
присутні у воді та водоймищах беруть
участь у кругообігу біогенних процесів
амоніфікаціі і бродінню