
- •Київська гуманітарна академія
- •Аналіз та прогнозування зовнішньої політики
- •Конспект лекцій
- •Укладач: к. Політ. Н., с. Н. С., доц.
- •Стародуб т. С.
- •Вступ до курсу
- •Проблеми інституціоналізації аналізу та прогнозування зовнішньої політики в Україні
- •Ключові поняття та категорії
- •2.1. Поняття «політика». Політика та її призначення в суспільстві
- •2.2. Аналіз політики
- •2.3. Прогнозування
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Основні особливості розвитку системного мислення
- •Роль фундаментальних відкриттів у системному сприйнятті світу
- •Етапи розвитку системного аналізу як прикладної наукової методології
- •Формування теоретичних засад концептуальної парадигми системного аналізу
- •Аналітичні системи м. Каплана
- •Теорія міжнародної політики к. Уолца Кеннет Уолц и неореализм в науке о международных отношениях[1]
- •Человек, государство и война: теоретический анализ[1] Глава VI. Третий образ Международный конфликт и международная анархия
- •Жан Жак Руссо
- •От природы к государству
- •Государство среди государств
- •Біхевіоризм (модернізм) та математичне моделювання міжнародних відносин: праці д. Сінгера та його послідовників
- •Системний підхід у ліберальних теоріях: д. Розенау
- •Історико–системний підхід б. Бузана та р. Літтла
- •Системний підхід у структуралізмі: а. Вендт (конструктивістська парадигма)
- •Концепція complexity р.Джервіса
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •1. Загальна методологія прикладного аналізу на прикладі соціологічних досліджень
- •2. Основні етапи дослідження
- •3. Цільова сукупність та основа вибірки.
- •4. Типи та засоби здійснення, репрезентативність вибірки. Оцінка надійності результату. Оцінка достовірності та засоби збільшення надійності отримання інформації.
- •Загальна характеристика анкетного опитування: особливості, вади та переваги
- •2. Загальні вимоги до складання анкети
- •3. Структура анкети: композиція технічне оформлення, поліграфічні якості.
- •4.Запитання анкети та принципові вимоги до їх розробки.
- •5. Типологізація запитань.
- •6. Способи й прийоми формулювання “сензитивних” запитань з урахуванням психології респондентів.
- •Оцінка можливостей. Методи оцінки та засоби підвищення надійності інформації.
- •Інтерв’юірування та його особливості.
- •Експертне опитування. Процедури експертних оцінок (за Толстих н. В.).
- •2. Поняття експерта. Методи формування експертних груп.
- •3. Види експертних опитувань. Техніка Дельфі.
- •4. Специфіка програми експертного опитування. Інструментарій експертизи.
- •5. Застосування експертного опитування в практиці управління: експертна оцінка проектів та рішень; групова оцінка особистості.
- •Пілотажне дослідження, його завдання та специфіка проведення
- •Контент–аналіз зовнішньополітичних документів та преси
- •Івент–аналіз у дослідженнях міжнародних ситуацій та зовнішньополітичних процесів
- •Математична обробка інформаційного масиву
- •Когнітивне картування: процедура використання, змістовна інтерпретація результатів когнітивного картування у рамках підготовки політико–психологічних портретів суб’єктів міжнародних відносин
- •Класифікація пакетів для статистичної обробки даних (за л. В. Павленко)
- •Статистичні критерії та порівняння гіпотез під час проведення зовнішньополітичного аналізу. Правило «Двох сигм». Перевірка гіпотез. Процес політичного дослідження
- •Чотири основні етапи статистичного аналізу даних
- •Генеральна сукупність та вибірка
- •Процедури формування репрезентативної вибірки
- •Способи отримання вибірки:
- •Представлення та візуалізація даних
- •За кількістю даних
- •За типом представлення інформації
- •За часом
- •Описові статистики
- •Властивості
- •Зауваження
- •Неперервні змінні
- •Щільність ймовірності
- •Правило 2 або 3 сігм
- •Оцінювання
- •Алгоритм побудови довірчого інтевалу
- •Дисперсія не відома
- •Перевірка статистичної гіпотези
- •Загальні етапи перевірки статистичної гіпотези:
- •Перевірка гіпотези про закон розподілу
- •Критерій узгодженості χ2 Пірсона
- •Перевірка гіпотези про середнє значення
- •Загальний огляд параметричних та непараметричних методів
- •2 Вибріки
- •Метод Манна Уітні
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз порівнює два джерела варіації.
- •Критерій Краскала Уоліса
- •Порівняння параметричних та непараметричних методів. Переваги та недоліки
- •Колмагорова Смірнова
- •Дослідження політичних явищ
- •Коефіцієнт лінійної корреляції Пірсона.
- •Лінійна функціональна залежність
- •Лінійний регресійний аналіз
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •1. Проблема методу математичного моделювання в політологічних дослідженнях
- •2. Необхідність побудови математичних моделей зовнішньополітичної поведінки на єдиній методологічній основі
- •3. Функціональні простори і проблема представлення залежності як суперпозиції елементарних
- •4. Основні підходи використовування систем індикаторів для аналізу зовнішньополітичних процесів
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Політологія: Навчально-методичний комплекс: За ред/ ф. М. Кирилюка. – к., 2005 р.
- •1. Попередній етап.
- •2. Основний етап.
- •3. Заключний етап.
- •Тема 6 «Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади»
- •Аналітична записка
- •Джерела для підготовки аналітичних записок:
- •“Затверджую”
- •“Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •2. Навчити студентів
- •2. Тематичний план
- •3. Зміст програми за темами
- •Тема 1. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 2. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 3. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •4. Плани лекційних занять та література до них Вступ до курсу План лекції.
- •Тема 1 “Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження”.
- •Тема 2 “Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави”.
- •Тема 3 «Методи прикладного аналізу зовнішньої політики»
- •Тема 4. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 5. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 6. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •5. Плани проведення семінарських занять та література до них План проведення семінарського заняття № 1
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 2
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 3
- •Тема 2
- •План проведення семінарського заняття № 4
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 5
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 6
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 7
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 8
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 9
- •Тема 3
- •План проведення семінарського заняття № 10
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 11
- •Тема 4
- •План проведення семінарського заняття № 12
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 13
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 14
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 15
- •Тема 5
- •План проведення семінарського заняття № 16
- •Тема 5
- •6.Питання до іспиту
- •10. Рекомендована література
- •Зовнішньої політики
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •Зміст дисципліни за темами
- •Тема 2. Аналіз зовнішньої політики: ключові теоретичні підходи до дослідження
- •Тема 3. Використання системного аналізу для моделювання міжнародних ситуацій та визначення реагування держави
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики.
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади.
- •Плани лекційних та семінарських занять, питання для самостійної роботи Тема № 1. Вступ до курсу. План лекції:
- •План лекції:
- •План лекції:
- •Тема 4. Методи прикладного аналізу зовнішньої політики План лекції:
- •Тема 5. Використання моделювання в дослідженні зовнішньополітичних проблем План лекції:
- •Тема 6. Зовнішньополітичне прогнозування План лекції:
- •Тема 7. Особливості процесу підготовки аналітичного документу для органів державної влади. План лекції:
- •Контрольних робіт
- •Теми контрольних робіт
- •Аналітичні системи м. Каплана.
- •Теорія міжнародної політики к. Уолта.
- •Психоаналіз з. Фрейда. Біхевіоризм.
- •Питання для підсумкового контролю знань
- •Список літератури
- •Підсумкова модульна контрольна робота з дисципліни “Аналіз та прогнозування зовнішньої політики”
- •1 Політологія: Підручник / і.С. Дзюбко, к.М. Левківський, в.П. Андрущенко та ін.; За заг. Ред. І.С. Дзюбка, к.М. Левківського. – к.: Вища шк , 1998. – 304 с.
3. Цільова сукупність та основа вибірки.
На етапі збирання первинних матеріалів суб'єкт соціологічного дослідження повинен з'ясувати кількісні та якісні параметри об'єкта, уточнити, хто є носієм інформації, скільки таких носіїв треба обстежити, щоб отримати реальну картину соціальної реальності. У практиці емпіричних досліджень, якщо об'єкт кількісно невеликий (не перевищує 300—500 одиниць), можна вдатися до суцільного обстеження, опитавши, наприклад, усіх респондентів або проаналізувавши всі номери визначених часописів тощо.
Але соціологія найчастіше має справу з великими групами людей, носіями певних характерних ознак, учасниками різноманітних соціальних процесів. Об'єктом досліджень можуть бути десятки і сотні тисяч людей, що мешкають у різних регіонах, містах, областях; багатотисячні колективи промислових підприємств, організацій; великі соціальні спільноти: підприємці, молодь, студентство, жіноцтво, діти. Тому дослідник, дбаючи про якість, достовірність майбутніх результатів, повинен ретельно підійти до вибору найоптимальніших методів. Адже суцільні обстеження за таких обставин неможливі (виняток становлять суцільні дослідження, використовувані під час перепису населення, проведення референдумів). Тому найчастіше вдаються до вибіркового методу як альтернативи суцільному обстеженню. Його теорія ґрунтується на досягненнях математичної статистики.
Вибірковий метод — науково обґрунтований підхід, за результатами якого роблять висновки про об'єкт дослідження як ціле, спираючись на дані аналізу його певної частини.
Використання методу вибірки передбачає опанування таких понять, як «генеральна сукупність», «вибіркова сукупність», «одиниця відбору», «одиниця спостереження», «репрезентативність», «помилка репрезентативності» тощо.
Генеральна сукупність — обмежений територіально і в часі об'єкт дослідження.
Визначення генеральної сукупності передбачає конкретизацію характеристик об'єкта, його найважливіших суттєвих ознак, які піддаються фіксації. Здебільшого конкретизацію генеральної сукупності проводять за такою схемою:
Регіон – Соціально демографічна характеристика – галузева специфіка Вибіркова сукупність — певна кількість відібраних за суворими правилами елементів генеральної сукупності.
Вона нібито є мікромоделлю генеральної сукупності, її структура повинна максимально збігатися зі структурою генеральної сукупності за основними якісними характеристиками і контрольними ознаками. Одиниці відбору — елементи вибіркової сукупності, які згідно з планом вибирає дослідник на кожному етапі побудови вибірки.
Такими елементами є поселення, підприємства, різноманітні спільноти. Одиниці спостереження — елементи вибіркової сукупності, які підлягають обстеженню.
Ними можуть бути як окремі індивіди, так і соціальні групи. Для побудови вибірки конкретного соціологічного дослідження потрібно попередньо оцінити якість вибірки (визначити ймовірність і ступінь точності, з якими дані, отримані під час дослідження вибіркової сукупності, можна переносити на генеральну сукупність); дібрати тип вибірки, найбільш адекватний меті й завданням дослідження; визначити обсяг вибірки, який, з одного боку, повинен бути статистично значущим, а з іншого — економним, забезпечуючи оперативне отримання якісної інформації.