- •Розвиток знань про управління природними ресурсами і сталий розвиток
- •Екологічна етика та її особливості.
- •3. Соціальні та екологічні аспекти „Ріо – 92”
- •Зміст показника рівня добробуту.
- •Сучасні поняття про рівні організації живого.
- •Ключові показники стійкого розвитку.
- •10. Загрози існування людства на молекулярна-генетичному рівні.
- •11. Критерії у визнанні показників стійкого розвитку.
- •12. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •13. Загрози існування людства на популяційно-видовому рівні.
- •14. Національна концепція стійкого розвитку сша.
- •15. Поняття постіндустріального (інформаційного) суспільства.
- •20. Основні екологічні показники України
- •21. Реутилізація як один з умов стійкого розвитку
- •22. Історія усвідомлення необхідності екобезпечного стійкого розвитку
- •23. Державна екологічна політика України.
- •24. Римський клуб та його діяльність
- •25. Основні принципи переходу суспільства до стійкості розвитку, запропоновані „Римським клубом".
- •26. Етап природних ресурсів України
- •27. Функции социальной экологии.
- •29. Фактори нестійкості сучасного розвитку України.
- •30, Суспільство стійкого екологічно безпечного розвитку.
- •32. Поняття біорегіоналізму
- •35. Вартість життя
- •36.Тринітарність в суспільстві стійкого розвитку. ?????
- •37.Охорона основних екосистем Землі – передумова екобезпеки людства.
- •38.Процеси глобалізації та їх аналіз.
- •39.Поняття управління природними ресурсами.
- •40.Шляхи вирішення проблеми аридизації на Землі.
- •41.Демографічна політика. Приклади.
- •42.Поняття якості життя.
- •43.Охорона біологічного різноманіття – умова сталого розвитку.
- •44.Поняття екологічної безпеки.
- •45. Загальні положення „Порядку денного на ххі століття”.
- •46. Відкрита економічна система та засади справедливої торгівлі.
- •47. Екологічна культура та її значення для сталого розвитку.
- •48. Збереження і раціональне використання ресурсів з метою розвитку.
- •49. Диференційоване оподаткування країн в світі – передмова переходу до сталого розвитку.
- •50. Екологічний імператив та його виміри.
- •51. Посилення ролі основних груп населення.
- •52. Національні екологічні політики та їх координація.
24. Римський клуб та його діяльність
РИМСЬКИЙ КЛУБ (Club of Rome) - міжнародна неурядова організація, діяльність якої спрямована на стимулювання вивчення глобальних проблем. Заснована в 1968 італійським менеджером і громадським діячем А. Печчеї.
Основним «продуктом» діяльності Клубу є його доповіді, присвячені пріоритетним глобальним проблемам та шляхам їх вирішення. На замовлення Римського клубу видатними вченими підготовлено більше 30 доповідей. Крім того, в 1991 керівниками Клубу був підготовлений перший доповідь від імені самого Римського клубу - «Перша глобальна революція».
25. Основні принципи переходу суспільства до стійкості розвитку, запропоновані „Римським клубом".
Діяльність Римського клубу зіграла величезну роль у розвитку глобалістики в цілому і в формуванні сучасних поглядів на сталий розвиток. зокрема. Саме створення Римського клубу, як і інших подібних організацій, було обумовлено появою і загостренням глобальних проблем. Однак Римський клуб став першою організацією, що досліджувала не тільки глобальні проблеми, а й їхні зв'язки між собою На основі ідеї про взаємозалежність глобальних проблем була створена найбільш відома робота Римського клубу - доповідь «Межі зростання». Поява цієї доповіді стало цілим етапом у розвитку глобалістики та глобального прогнозування. Незважаючи на те, що автори доповіді не врахували впливу соціально-економічних факторів на розвиток і взаємодія глобальних проблем, та й метод дослідження не виключав можливість помилок, авторам доповіді вдалося досягти основної мети. Найважливішими результатами опублікування доповіді можна назвати початок дискусії про глобальні проблеми і сплеск інтересу до світової проблематики серед освічених людей в країнах Заходу. Крім того, Римському клубу вдалося серйозно похитнути «філософії споживання», панування якої є однією з найважливіших причин виникнення і загострення глобальних проблем.
26. Етап природних ресурсів України
27. Функции социальной экологии.
Социальная экология как наука имеет свои специфические задачи и функции. Ее главными задачами являются: исследование отношений между человеческими сообществами и окружающей географической, социальной и культурной средой, прямое и побочное влияние производственной деятельности на состав и свойства окружающей среды. Социальная экология рассматривает биосферу Земли как экологическую нишу человечества, связывая окружающую среду и деятельность человека в единую систему «природа-общество», раскрывает воздействие человека на равновесие природных экосистем, изучает вопросы управления и рационализации взаимоотношения человека и природы. Задача социальной экологии состоит также в том, чтобы предлагать такие эффективные способы воздействия на окружающую среду, которые бы не только предотвращали катастрофические последствия, но и позволяли существенно улучшить биологические и социальные условия развития человека и всего живого на Земле.
Между человеком и окружающей его средой устанавливаются различные связи и отношения, которые дают возможность жить человеку как природному и общественному существу. Однако, в этих связях и отношениях могут происходить изменения, угрожающие жизни человека. Поэтому, на протяжении своей истории люди пытались установить согласие с окружающей средой, чтобы обезопасить условия своего существования. Установление этого согласия определено степенью исторического развития общества и социальными отношениями в нем.