- •Київська гуманітарна академія Глобальні та регіональні системи безпеки Конспект лекцій
- •Стародуб т. С.
- •Анотація
- •Анотація
- •Підходи до вивчення феномену “глобалізація”. Визначення впливу глобалізації на процеси регіоналізації
- •Поняття «регіональна інтеграція» в вітчизняній та зарубіжній науковій думці Анотація
- •3. Глобальний та регіональний виміри нової парадигми безпеки Анотація
- •Глобалістські теорії безпеки
- •Глобальна безпека як складна багаторівнева система
- •Розуміння глобальної безпеки в теорії глобальної держави
- •Регіоналістичні теорії безпеки
- •Порівняльний аналіз глобальної та регіональної парадигм безпеки
- •Висновки
- •Джерела
- •Підходи до визначення поняття «регіональна безпека»
- •Висновки
- •Джерела
- •Вплив концепцій багатостороннього регіоналізму на формування зовнішньої регіональної політики держави в галузі безпеки Анотація
- •Джерела
- •Застосування поняття «регіональний комплекс безпеки» для аналізу системи міжнародних взаємодій, що склалась у будь-якому просторі світу
- •Джерела
- •Динаміка розвитку комплексів безпеки в різних регіонах світу
- •1.1. Особливості процесів формування нового регіоналізму в Тихоокеанському просторі
- •1.2. Наслідки “Арабської весни” (2011) для Близького Сходу та Північної Африки: основні ризики та загрози
- •Розробка та імплементація системи кризового менеджменту – актуальне завдання будь-якої системи регіональної безпеки.
- •Анотація
- •Розробка стратегії співпраці країн Чорномор’я у сфері безпеки на майбутнє має містити:
- •Гомогенність та гетерогенність систем регіональної безпеки
- •Анотація
- •Виклад основного матеріалу Вступ
- •1. Ризики та загрози безпеці у розширеному Чорноморському регіоні
- •2. Чорноморський регіон у загальноєвропейській системі безпеки
- •3. Процеси інституціонального становлення системи регіональної безпеки та співробітництва: бачення окремих країн регіону
- •4. Процес розробки системи антикризового менеджменту для Чорномор’я
- •“Затверджую”
- •“Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •1. Пояснювальна записка
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •3. В результаті студент має знати:
- •1.3. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
- •1. Знати:
- •1. Знати:
- •1.4. Міжпредметні зв’язки
- •1.5. Викладацький склад
- •Методика викладання, форми та методи навчання
- •1.7. Форми контролю знань студентів
- •2. Зміст навчальної дисципліни
- •2.1. Тематичний план дисципліни
- •2.2. Методичні вказівки студентам
- •Тема 1. Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 2. Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 3. Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки
- •Тема 4. Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів
- •Тема 5. Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки:тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації
- •Тема 6. Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки
- •2.4. Плани лекційних занять та література до них
- •Тема 1 “Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 2 “Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 3 «Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки»
- •Тема 4 «Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі64 як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів»
- •Тема 5 «Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації»
- •Тема 6 «Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки»
- •2.5. Плани проведення семінарських занять та література до них
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •2.6. Питання, які виносяться на підсумковий модульний контроль/залік
- •2.7. Рекомендована література
- •Організація самостійної роботи студента
- •3.2. Тематика обов’язкових модульних завдань
- •3.3. Основна тематика вибіркового дослідницького або практичного завдання
- •3.4. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента (срс)
- •4. Система поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни
- •4.1. Основні терміни, поняття та визначення рейтингової системи оцінювання набутих студентом знань з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •4.3. Контроль і оцінювання виконання обов’язкових модульних завдань
- •4.5. Визначення загальної підсумкової оцінки з навчальної дисципліни (модулю)
Глобалістські теорії безпеки
Серед основних концептуальних напрямів у дослідженні проблеми безпеки міжнародних відносин доцільно розглянути глобалістські теорії безпеки (Globalist Theoretical Perspective), найпоширеніші в західних наукових виданнях.
Вихідним положенням глобалістських теорій безпеки є концепція детериторіалізації світової політики (Deterritorialization of World Politics) [2]. Оцінюючи характер зв’язку глобалізації та безпеки, представники глобалістичних теорій обґрунтовують ускладнення проблеми безпеки у сучасному світі, що супроводжується водночас послабленням ролі держави у забезпеченні безпеки та скороченням механізмів ефективного контролю й реалізації відповідних стратегій. У цьому зв’язку автори глобалістичних теорій безпеки висувають тезу про політичні стратегії, що передбачають співробітництво держав у сфері безпеки, особливо на регіональному рівні.
Предметом глобалістичних теорій безпеки є аналіз процесів глобалізації загалом, окремих її аспектів, зокрема: впливу глобалізації на зміни політичних інститутів та процесів; трансформації державного суверенітету в контексті процесів глобалізації; взаємодії цивілізацій у сучасному світі, що глобалізується, фінансової глобалізації, глобальних проблем міжнародного тероризму тощо.
Глобальна безпека як складна багаторівнева система
Більшість представників глобалістичної школи вважають, що під глобальною безпекою доцільно розуміти вид безпеки всього людства, яка виявляється у захищеності від небезпек всесвітнього масштабу, що загрожують існуванню людства. У зв’язку з глобалізацією безпека в її взаємозалежних вимірах (внутрішньому, що властивий національній державі, і зовнішньому, що характерний регіональному та глобальному розвитку держав) має тенденцію до ускладнення, стає нелінійною й багатофакторною. Глобальна безпека включає регіональну безпекову складову, які, переплітаючись, створюють всезагальний вимір безпеки, що охоплює вертикальні й горизонтальні складові міжнародної системи.
Розуміння глобальної безпеки змінилося після того, як система міжнародних відносин стала багатополярною. Адже склались умови, коли в рамках дослідження поняття глобальної безпеки вчені розглядають різні її аспекти (глобальну політичну безпеку, глобальну енергетичну безпеку тощо). Проте всі ці складові об’єднані в рамках процесу глобалізації.
Представники Римського клубу М. Мисаревич та Е. Пестель розглядають глобальну безпеку як багаторівневу ієрархічну систему. На думку цих дослідників, тільки цілісна система може бути глобальною і тільки за її допомогою можна найбільш надійно, вірогідно й систематично охопити весь комплекс факторів, пов’язаних із глобальною проблематикою. Використовуючи поняття глобальної симуляційної моделі, яке застосовували у своїх працях К. Джон та К. Сем [3, 16], вчені доходять висновку, що такого роду система або модель повинна мати необхідну ієрархічну структуру, в якій кожний рівень ієрархії відбиває еволюцію глобальної світової системи разом зі сформованими певними законами і принципами.
Сутність глобальної безпеки крізь призму її взаємозв’язку з безпекою особистості
Узагальнене бачення цього взаємозв’язку пропонує Р. Джексон. Так, у роботі “Глобальна згода” він розглядає глобальну безпеку крізь призму концепції безпеки особистості та ідеї індивідуальної безпеки, співвідносячи її з концепціями глобальної й національної безпеки. Таким чином з’являється концепція глобальної згоди. Джексон підкреслює, що на індивідуальному рівні люди по-різному осмислюють світ і дотримуються ціннісних настанов. Виникає дихотомія стандартів концепції безпеки для представників різних соціумів, включаючи членів транзитних суспільств. Акцентується увага на маргіналізації глобалізації, у зв’язку з чим для транзитних і напівмаргінальних та маргін альних суспільств безпека особистості та власна індивідуальна безпека ще не має належної значущості, що пояснює почасти природу актів насильства й агресії з боку тих, хто реально загрожує особистості й людському співтовариству. Разом з тим Р. Джексон апелює до релігійних і ідеологічних аспектів системи глобальної згоди, оцінюючи їх з погляду потенційного внеску в забезпечення безпеки глобального світоустрою, а саму систему глобальної згоди як таку, що зменшує ризики "політичної конфронтації, заснованої на конфлікті цінностей" [4, 182].