Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Безопасность_конспект.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.91 Mб
Скачать

Глобалістські теорії безпеки

Серед основних концептуальних напрямів у дослідженні проблеми безпеки міжнародних відносин доцільно розглянути глобалістські теорії безпеки (Globalist Theoretical Perspective), найпоширеніші в західних наукових виданнях.

Вихідним положенням глобалістських теорій безпеки є концепція детериторіалізації світової політики (Deterritorialization of World Politics) [2]. Оцінюючи характер зв’язку глобалізації та безпеки, представники глобалістичних теорій обґрунтовують ускладнення проблеми безпеки у сучасному світі, що супроводжується водночас послабленням ролі держави у забезпеченні безпеки та скороченням механізмів ефективного контролю й реалізації відповідних стратегій. У цьому зв’язку автори глобалістичних теорій безпеки висувають тезу про політичні стратегії, що передбачають співробітництво держав у сфері безпеки, особливо на регіональному рівні.

Предметом глобалістичних теорій безпеки є аналіз процесів глобалізації загалом, окремих її аспектів, зокрема: впливу глобалізації на зміни політичних інститутів та процесів; трансформації державного суверенітету в контексті процесів глобалізації; взаємодії цивілізацій у сучасному світі, що глобалізується, фінансової глобалізації, глобальних проблем міжнародного тероризму тощо.

Глобальна безпека як складна багаторівнева система

Більшість представників глобалістичної школи вважають, що під глобальною безпекою доцільно розуміти вид безпеки всього людства, яка виявляється у захищеності від небезпек всесвітнього масштабу, що загрожують існуванню людства. У зв’язку з глобалізацією безпека в її взаємозалежних вимірах (внутрішньому, що властивий національній державі, і зовнішньому, що характерний регіональному та глобальному розвитку держав) має тенденцію до ускладнення, стає нелінійною й багатофакторною. Глобальна безпека включає регіональну безпекову складову, які, переплітаючись, створюють всезагальний вимір безпеки, що охоплює вертикальні й горизонтальні складові міжнародної системи.

Розуміння глобальної безпеки змінилося після того, як система міжнародних відносин стала багатополярною. Адже склались умови, коли в рамках дослідження поняття глобальної безпеки вчені розглядають різні її аспекти (глобальну політичну безпеку, глобальну енергетичну безпеку тощо). Проте всі ці складові об’єднані в рамках процесу глобалізації.

Представники Римського клубу М. Мисаревич та Е. Пестель розглядають глобальну безпеку як багаторівневу ієрархічну систему. На думку цих дослідників, тільки цілісна система може бути глобальною і тільки за її допомогою можна найбільш надійно, вірогідно й систематично охопити весь комплекс факторів, пов’язаних із глобальною проблематикою. Використовуючи поняття глобальної симуляційної моделі, яке застосовували у своїх працях К. Джон та К. Сем [3, 16], вчені доходять висновку, що такого роду система або модель повинна мати необхідну ієрархічну структуру, в якій кожний рівень ієрархії відбиває еволюцію глобальної світової системи разом зі сформованими певними законами і принципами.

Сутність глобальної безпеки крізь призму її взаємозв’язку з безпекою особистості

Узагальнене бачення цього взаємозв’язку пропонує Р. Джексон. Так, у роботі “Глобальна згода” він розглядає глобальну безпеку крізь призму концепції безпеки особистості та ідеї індивідуальної безпеки, співвідносячи її з концепціями глобальної й національної безпеки. Таким чином з’являється концепція глобальної згоди. Джексон підкреслює, що на індивідуальному рівні люди по-різному осмислюють світ і дотримуються ціннісних настанов. Виникає дихотомія стандартів концепції безпеки для представників різних соціумів, включаючи членів транзитних суспільств. Акцентується увага на маргіналізації глобалізації, у зв’язку з чим для транзитних і напівмаргінальних та маргін альних суспільств безпека особистості та власна індивідуальна безпека ще не має належної значущості, що пояснює почасти природу актів насильства й агресії з боку тих, хто реально загрожує особистості й людському співтовариству. Разом з тим Р. Джексон апелює до релігійних і ідеологічних аспектів системи глобальної згоди, оцінюючи їх з погляду потенційного внеску в забезпечення безпеки глобального світоустрою, а саму систему глобальної згоди як таку, що зменшує ризики "політичної конфронтації, заснованої на конфлікті цінностей" [4, 182].