- •Київська гуманітарна академія Глобальні та регіональні системи безпеки Конспект лекцій
- •Стародуб т. С.
- •Анотація
- •Анотація
- •Підходи до вивчення феномену “глобалізація”. Визначення впливу глобалізації на процеси регіоналізації
- •Поняття «регіональна інтеграція» в вітчизняній та зарубіжній науковій думці Анотація
- •3. Глобальний та регіональний виміри нової парадигми безпеки Анотація
- •Глобалістські теорії безпеки
- •Глобальна безпека як складна багаторівнева система
- •Розуміння глобальної безпеки в теорії глобальної держави
- •Регіоналістичні теорії безпеки
- •Порівняльний аналіз глобальної та регіональної парадигм безпеки
- •Висновки
- •Джерела
- •Підходи до визначення поняття «регіональна безпека»
- •Висновки
- •Джерела
- •Вплив концепцій багатостороннього регіоналізму на формування зовнішньої регіональної політики держави в галузі безпеки Анотація
- •Джерела
- •Застосування поняття «регіональний комплекс безпеки» для аналізу системи міжнародних взаємодій, що склалась у будь-якому просторі світу
- •Джерела
- •Динаміка розвитку комплексів безпеки в різних регіонах світу
- •1.1. Особливості процесів формування нового регіоналізму в Тихоокеанському просторі
- •1.2. Наслідки “Арабської весни” (2011) для Близького Сходу та Північної Африки: основні ризики та загрози
- •Розробка та імплементація системи кризового менеджменту – актуальне завдання будь-якої системи регіональної безпеки.
- •Анотація
- •Розробка стратегії співпраці країн Чорномор’я у сфері безпеки на майбутнє має містити:
- •Гомогенність та гетерогенність систем регіональної безпеки
- •Анотація
- •Виклад основного матеріалу Вступ
- •1. Ризики та загрози безпеці у розширеному Чорноморському регіоні
- •2. Чорноморський регіон у загальноєвропейській системі безпеки
- •3. Процеси інституціонального становлення системи регіональної безпеки та співробітництва: бачення окремих країн регіону
- •4. Процес розробки системи антикризового менеджменту для Чорномор’я
- •“Затверджую”
- •“Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •1. Пояснювальна записка
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •3. В результаті студент має знати:
- •1.3. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
- •1. Знати:
- •1. Знати:
- •1.4. Міжпредметні зв’язки
- •1.5. Викладацький склад
- •Методика викладання, форми та методи навчання
- •1.7. Форми контролю знань студентів
- •2. Зміст навчальної дисципліни
- •2.1. Тематичний план дисципліни
- •2.2. Методичні вказівки студентам
- •Тема 1. Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 2. Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 3. Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки
- •Тема 4. Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів
- •Тема 5. Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки:тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації
- •Тема 6. Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки
- •2.4. Плани лекційних занять та література до них
- •Тема 1 “Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 2 “Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 3 «Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки»
- •Тема 4 «Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі64 як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів»
- •Тема 5 «Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації»
- •Тема 6 «Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки»
- •2.5. Плани проведення семінарських занять та література до них
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •2.6. Питання, які виносяться на підсумковий модульний контроль/залік
- •2.7. Рекомендована література
- •Організація самостійної роботи студента
- •3.2. Тематика обов’язкових модульних завдань
- •3.3. Основна тематика вибіркового дослідницького або практичного завдання
- •3.4. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента (срс)
- •4. Система поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни
- •4.1. Основні терміни, поняття та визначення рейтингової системи оцінювання набутих студентом знань з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •4.3. Контроль і оцінювання виконання обов’язкових модульних завдань
- •4.5. Визначення загальної підсумкової оцінки з навчальної дисципліни (модулю)
3. Глобальний та регіональний виміри нової парадигми безпеки Анотація
У лекції систематизовано наявні підходи до визначення сутності понять “глобальна безпека” та “регіональна безпека”. Проведено порівняльний аналіз нових парадигм глобальної та регіональної безпеки, виявлено спільності та відмінності щодо розуміння процесів сучасної світової політики та динаміки міжнародної безпеки в геополітичних умовах, що склалися. Розкрито проблему зовнішньополітичного забезпечення реалізації регіональної політики України та обґрунтовано необхідність розробки стратегії її участі у глобалізаційних процесах.
Постановка проблеми. Забезпечення безпеки на глобальному та регіональному рівнях є ключовою проблемою всієї системи міжнародних відносин. Традиційна парадигма національної безпеки поступилася місцем новим парадигмам глобальної, регіональної та трансрегіональної безпеки.
Нині проблеми та загрози безпеці вже більш не детерміновані виключно національними кордонами [1, 172]. Нові глобальні та регіональні процеси, що розгортаються, потребують переосмислення поняття безпеки з позиції теоретичних підходів, що здатні пояснити механізми формування нових структурних утворень у міжнародній системі, розкрити взаємодію вже чинних інституцій з урахуванням геополітичних реалій, що склалися.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Концептуальні та практичні аспекти поняття глобальної безпеки досліджують у різних країнах світу. Значний внесок до розуміння феномену глобалізації та розробки теоретичних засад глобалізму зробили зарубіжні вчені, які представляють чотири наукові школи з досліджень глобалізаційних процесів: технократична (У. Браун, Т. Веблен, Г. Кан, Д. Несбіт, Г. Скотт, А.Тоффлер), технопесимістична (У. Бек, К. Боулдінг, А. Ерліх, Г. Маркузе, Д. Медоуз, М. Робертс), еколого-популістська (Л. Браун, Р. Теобальд, Дж. Уолд) та екзистенціонально-культурна (І. Гальтунг, С. Мендловіц, Г. Фолк). На сучасному етапі осмислення процесів глобалізації можна виокремити три підходи: революційний (Р. Кеохане, Дж. Най, Т. Фрідман), еволюційний (А. Гідденс, Дж. Розенау, Р. Фолк) та скептичний (Е. Вітткопф, Ч. Кеглі, Н. Ренвік). Основні риси філософії глобалізму представлені в рамках цілої низки концепцій, які пояснюють новий глобальний світоустрій, зокрема: концепція “відкритого суспільства” К. Поппера та “кінця історії” Ф. Фукуями, “світосистемна” концепція І. Валлерстайна, концепція “зіткнення цивілізацій” С. Хантінгтона, теорія глобального лідерства Зб. Бжезінського та ін. Соціокультурні складові сучасних процесів глобалізації розглянуто в працях М. Кастельса, А. Сена, А. Турена, Ф. Шміттера. Проблемним питанням цивілізаційної взаємодії в контексті глобалізації присвячено праці Н. Данилевського, А. Дугіна, С. Кисельова, А. Панаріна, А. Тойнбі. В Україні було здійснено цілу низку ґрунтовних досліджень феномену глобалізації. На особливу увагу заслуговують праці В. Андрущенка, О. Білоуса, О. Гончаренка, О. Зернецької, В. Зленка, Є. Камінського, В. Кременя, М. Михальченка, С. Кримського, Д. Лук’яненка, Ю. Павленка, Ю. Пахомова та ін. Головною метою досліджень українських вчених є вивчення наслідків глобалізації, впливу глобалізаційних процесів на формування зовнішньополітичної стратегії України.
Ключовою ідеєю регіоналістичних теорій безпеки є твердження про істотне значення динаміки регіональної безпеки як складової частини системи міжнародної безпеки загалом. Так, досліджуються теоретичні та практичні аспекти поняття регіональної безпеки, особливості комунікацій у процесі становлення регіонів, питання, пов’язані з прикордонними ситуаціями, проблеми міжрегіональної безпеки, соціокультурні особливості розвитку регіонів. Значний внесок у розвиток розуміння регіонального простору як важливої проблеми для світу, що політично організується, зробили російські вчені: О. Богатуров, К. Гаджієв, Н. Косолапов, Д. Малишева, Р. Туровський та ін. Серед праць українських науковців, які досліджували практичні аспекти регіональної безпеки та питання створення регіональних структур безпеки, можна виокремити наукові доробки О. Бодрука, Є. Кіш, О. Коппель, І. Новак, Б. Парахонського. Утім, бракує комплексного аналізу нових парадигм безпеки та систематизації підходів до визначення понять глобальної та регіональної безпеки.
Метою лекції є проведення компаративного аналізу нових парадигм безпеки: глобальної та регіональної, виявлення спільностей та відмінностей щодо розуміння процесів сучасної світової політики та динаміки міжнародної безпеки в геополітичних умовах, що склалися.
Виклад основного матеріалу.