4.3. Контроль і оцінювання виконання обов’язкових модульних завдань

Протягом семестру проводяться два модульних контролі. Модульний поточний контроль проводиться по результатах виконання обов’язкових модульних завдань.

І-й модульний контроль включає 2 питання по темах І-ого модулю дисципліни, ІІ-й модульний контроль – 2 питання по темах по ІІ модулю. Правильна відповідь на одне питання дає слухачеві 2,5 балів, тобто при 4 правильних відповідях студент набирає 10 балів.

Максимальна модульна оцінка за 1 модуль - 5 балів

Таким чином, протягом семестру за виконання 2-х модульних завдань студент може набрати максимально 10 балів, мінімально – 0 балів.

4.4. Структура підсумкової оцінки з навчальної дисципліни

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки” формується за такими складовими:

Вид роботи	Оцінка в балах
	Макси-мальна	Міні-мальна
Навчальна активність на заняттях	10	0
Виконання обов’язкових модульних завдань	10	0
Відвідування занять	10	0
Виконання вибіркового дослідницького завдання	10	0
Залік (диференційований)	60	0
Вся робота з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”	100	0

4.5. Визначення загальної підсумкової оцінки з навчальної дисципліни (модулю)

Підсумкове оцінювання знань студентів із дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки” здійснюється виключно за результатами поточного контролю. Отримані студентом бали за систематичність та активність роботи протягом семестру, виконання 2-х модульних завдань (тестів), вибіркового дослідницького завдання та реферату (за бажанням) додаються.

Загальна (сумарна) кількість балів з навчальної дисципліни є основою для прийняття рішення щодо отримання студентом оцінки з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”

Відповідність підсумкових семестрових рейтингових оцінок у балах оцінкам за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка в балах	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
		Оцінка	Пояснення
91–100	Зараховано	A	Відмінно (відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок)
82–90	Зараховано	B	Дуже добре (вище середнього рівня з кількома помилками)
71–80		C	Добре (в загальному вірне виконання з певною кількістю суттєвих помилок)
61–70	Зараховано	D	Задовільно (непогано, але зі значною кількістю недоліків)
51–60		E	Достатньо (виконання задовольняє мінімальним критеріям)
31–50	Незараховано	FX	Незадовільно (з можливістю повторного складання)
0–30		F	Незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

Визначені таким чином оцінки разом з результатами поточного контролю вносяться викладачем в залікову відомість та залікову книжку студента.

Перескладання позитивної підсумкової модульної рейтингової оцінки з метою її підвищення не дозволяється.

1 Robertson R., Lechner F. Modernization, Globalization and the Problem of Culture in the World-Systems Theory // Theory, Culture & Society. 1985, № 3, р. 103-118

2 Global Culture: Nationalism, Globalization and Modernity. Ed. by M. Featherstone. - London, 1990

3 Sklair L. Sociology of the Global System [Text]. N. Y. Hemel Hempstead, 1991.- 269 p.

4 Robertson R. Mapping the global condition: globalization as central concept Theory, culture a. Sociology.-Vol. 7. 1990. P. 33 - 34

5 Ianni O. As formas do poder global. In: IANNI, O. A Sociedade Global. Rio de Janeiro: Civilizacao Brasileira, 1992, pp. 125-146 (cap. VII).

6 Waters , Malcolm (1999), Globalizacao, Oeiras, Celta, p. 28.

7 Arjun Appadurai, Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization, (Minneapolis, University of Minnesota Press), pp. 178-200

8 Appadurai, Arjun (1990) Disjuncture and Difference in the Global Cultural Economy' in M. Featherstone (ed) Global Culture. London: Sage, pp. 295-310

9 Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма — ответы на глобализацию. — Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова - М.: 2001. - 304 с.

10 Цит. по: Крейнер С. Ключевые идеи менеджмента / С.Крейнер. – М.: ИНФРА-М, 2002. − ХYIII, 347 с.

11 Ohmae K. The bordless world: Power and strategy in the interlinked economy. - Fontana. - 1990. - 243 p.

12 Jacques Adda. La mondialisation de l'economie, Paris, La Découverte, 1996. - 124 p. (2 vol. 1 — Genese, 2 — Problemes)

13 Krasner S. Globalization and sovereignty // States and sovereignty in the global economy /Ed. by Smith D., Solinger D., Topik S. - L.; - New York: Routledge, 1999. - P. 34-52.

14 Шумилов М.М. Глобализация: политическое измерение. www.orenburg.ru/culture/credo/03_2005/10.html

15 Бауман З. Глобализация. Последствия для человека и общества / Пер. с англ. Коробочкина М.Л. (Bauman Z. Globalization. The Human Condition. — Cambridge, 1998.) — М.: «Весь Мир», 2004. - 188 с.

16 Цофнас А.Ю. Печаль Фукуямы в пространстве аксиологических координат // Вопросы философии. – 2005. – № 11. – С. 106-118 (- С. 118)

17 Moore W. Global Sociology: The World as a Singular System // American Journal of Sociology. 1966, № 5, p. 475-485

18 McLuhan M. Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962 - 294 p.

19 McLuhan Herbert Marshall. Understanding Media: The Extensions of Man. McGraw-Hill, 1964;

20 McLuhan Herbert Marshall and Quentin Fiore, The Medium is the Massage: An Inventory of Effects, Random House, 1967

21 Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию. Перевод с немецкого А. Григорьева и В.Седельника.//М.: Прогресс-Традиция, 2001.

22 Гаврилова И.Д., Романова Л.С., Яровикова Р.Т. Глобальность как "устремленность к существенному" в ситуации разрешения противоречий между определенностью и неопределенностью в социально-экономических системах.

http://lpur.tsu.ru/Seminar/art99/a012499.html

23 Чешков М.А. Глобальное видение и новая наука. – М. ИМЭИМО, 1998.– 81 с.

24 Чешков М.А. О видении глобализирующегося мира //МЭиМО.– № 6. 1999. – С.46–54.

25 Чешков М.А. Целостность мира через призму общенаучного знания. // Мировая экономика и международные отношения, 1995, № 1. - С.55 - 71 (С. 60).

26 Friedman Th. Understanding Globalization. The lexus and the Olive Tree. – N. Y.: «Farrar, Straus & Giroux», 1999, 512p. (- p. 9-10)

27 Friedman Th. Understanding Globalization. The lexus and the Olive Tree. – N. Y.: «Farrar, Straus & Giroux», 1999, 512p. - p. 169

28 Актуальные вопросы глобализации: (Круглый стол «МЭиМО») //МЭиМО. – М., 1999. – № 4 . – С.37–52.

29 Кайзер К. Глобализация как проблема демократизации // International politic.– Bonn., 1998. – №4. – p. 1–154, (с. 5–6)

30 Богомолов О.Т. Вызов мировому порядку // Независимая газета. 3 февраля 2000. – С.5.

31 Reinicke W. H. Global public policy // Foreign affairs. Wash., 1997. Vol. 76, 6

32 Хелд Д., Макгрю Е., Гольдблатт Д., Перратон Д. Глобальные трансформации.// (сайт Издательство и консалтинг ПРАКСИС), код доступу: http://praxis.su/text/12/

33 Стародуб Т. С., Чабала О. В. Глобальний та рег³ональний вим³ри ново¿ парадигми безпеки / Т. С. Стародуб, О. В. Чабала // Стратег³чна панорама. - ¹ 3-4. – 2008. – С. 61-67.

34 Лукин В. Н., Мусиенко Т. В. Традиционные и новые парадигмы безопасности: сравнительный анализ. http://www.orenburg.ru/culture/credo/04_2006/11.html

35 Бусыгина И. М. Политическая регионалистика: Учебное пособие. – М.: МГИМО (Университет); “Российская политическая энциклопедия” (РОССПЭН), 2006. – 280 с.

36 Бек У. Что такое глобализация? / Пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника; Общая редакция и послесл. А. Филиппова. – М.: Прогресс-Традиция, 2001 – 304 с.

37 Robertson R. Glocalization: Time-Space and Homogeneity-Heterogeneity // Featherstone M., Lash S., Robertson R. (Eds.) Global Modernities. – London: Sage, 1995. – P. 25 – 44.

38 Капто А. ­С. Проблемы многостороннего регионализма// Безопасность Евразии № 3(25) – 2006. – М. – C. 228 – 230.

39 Hettne B. Globalization and the New Regionalism // Globalism and the New Regionalism: Vol. 1 / H. Bjorn, A. Inotai, O. Sunkel (eds.). – London: MacMillan Press Ltd., 1999. – 308 p.

40 Глобализация: контуры XXI века. Реферативный сборник. Часть І. – М., 2002. – С. 134–135.

41 Бек У. Что такое глобализация? / Пер. с нем. А. Григорьева и В. Седельника; Общая редакция и послесл. А. Филиппова. – М.: Прогресс-Традиция, 2001 – 304 с.

42 Розглядається процес формування найбільш гомогенних та найбільш гетерогенних регіональних комплексів безпеки в різних частинах світу (на прикладі Тихоокеанського регіону та Близького Сходу).

43 З 1997 року держава має офіційну назву Незалежна Держава Самоа.

44 У завершеному вигляді проект підкорення Великого Близького Сходу міститься у монографії Дж. Кемпа та Р. Харкаві “Стратегічна географія та Близький Схід, що змінюється” (Geoffrey Kemp and Robert E. Harkavy Strategic Geography and the Changing Middle East, 1997).

45 Шелест Г. Посилення ролі України у формуванні системи безпеки в Чорноморсько-Каспійському регіоні // Чорноморська безпека. – № 2 (8). – 2008. – С. 29 – 32. –http://www.niss.od.ua/p/204.doc

46 Ibid

47 Шелест Г. Перспективи і можливі варіанти співробітництва Європейського Союзу та регіональних організацій щодо врегулювання конфліктів у Чорноморському регіоні // Перспективи співробітництва між ЄС та регіональними організаціями Чорноморсь-кого регіону: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: НІПМБ, 2007. – С. 131 –137. – С. 132.

48 Парахонський Б. О. Сучасний стан та перспективи розвитку ОДЕР – ГУАМ. // Проблеми та перспективи розвитку економічного співробітництва в рамках ГУАМ: Матеріали “круглого столу” (Київ, 14 червня 2007 р.) / Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: НІПМБ, 2007. – С. 27 – 34. – С. 32.

49 Шелест Г. Перспективи і можливі варіанти співробітництва Європейського Союзу та регіональних організацій щодо врегулювання конфліктів у Чорноморському регіоні // Перспективи співробітництва між ЄС та регіональними організаціями Чорноморського регіону: Матеріали міжнародної конференції (Київ, 27 квітня 2007 р.) / Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: НІПМБ, 2007. – С. 131 –137. – С. 134.

50 Стародуб Т. С. НАТО в Чорноморському регіоні // Україна в системі міжнародної безпеки / Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: ПЦ “Фоліант” ВД “Стилос”. – 572 с. – 2009 – С. 194.

51 Концепция внешней политики Российской Федерации. – www.kremlin.ru/text/docs/2008/07/204108.html

52 Котелянець О. О. Позиції країн Чорноморсько-Каспійського простору щодо визначення місця Південного Кавказу у формуванні регіональної системи безпеки // Стратегічна панорама. – № 2. – 2009 - с.: 64-71. – С.: 67.

53Манжола В. Проблеми регіональної безпеки Чорноморського та Балтійського регіонів. – http://www.cirs.kiev.ua/?cmd=Index/Data&id=799

54 Government Program “Foreign Policy” (2009) // http://www.mae.ro/index.php?unde=doc&id=5047&idlnk=1&cat=3

55 Експертна доповідь “Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році” (проект). – К.: ПІІ “Інтертехнологія” ТОВ. – 256 с. – 2006. – с.: 234.

56 Региональное измерение стабильности и безопасности – перспектива региона ЧЭС (2004) // GA24/LC24/REP/04/r. – http://gska2.rada.gov.ua/pls/mpz/docs/230_Dopovid_Regionalnyj_vymir_stabi.doc

57 Zaccor A. Crisis Response, Consequence Management. A Model Security Regime / Monitor Strategic. – № 1-2.– 2008. – pp. 99 – 101. – p.99.

58 Stone D. Think Global, Act Local or Think Local, Act Global? Knowledge Production in the Global Agora // Paper presented for “Reshaping Globalization: Multilateral Dialogues and New Policy Initiatives”, Central European University Conference. Budapest, October 17th. – 2001. – Pp. 2-14. // Цит. по: Макарычев А. Безопасность как феномен публичной политики: общие закономерности и проекции на Балтийский регіон. – http://megaregion.narod.ru/articles_text_2.htm

59 Bruzewicz A. The Role of Humanitarian Organizations and Civil Military Cooperation in the Field of Crisis Management and Conflict Prevention / Monitor Strategic. - № 1-2. – 2008. – pp. 102-108. – p. 105.

60 Zaccor A. Crisis Response, Consequence Management. A Model Security Regime / Monitor Strategic. – № 1-2. – 2008. – pp. 99 – 101. – p.100.

61 Ibid, p. 100

62 Buzan B., Wæver O. Regions and Powers. The structure of International Security. – New York: Cambridge University Press. – 564 p. – 2003. – p. 44.

63 Розглядається процес формування найбільш гомогенних та найбільш гетерогенних регіональних комплексів безпеки в різних частинах світу (Чорноморський регіон, Центральна Азія, Близький Схід, Європейський континент в цілому).

64 Розглядається процес формування найбільш гомогенних та найбільш гетерогенних регіональних комплексів безпеки в різних частинах світу (Чорноморський регіон, Центральна Азія, Близький Схід, Європейський континент в цілому).

i

166

© Стародуб Т. С., 2012