Карта самостійної роботи студента (срс)

з дисципліни (модулю) “ Глобальна та регіональні системи безпеки”

Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звітності		Максимальна кількість балів
1.Обов’язкові завдання
Систематичність та активність роботи на семінарських заняттях
1.1.Підготовка до семінарських занять	Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Активна участь у семінарських заняттях		1	1	1	1
Виконання модульних (контрольних) завдань
1.2.Підготовка до обов’язкових модульних завдань	Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Перевірка результатів виконання обов’язкових модульних завдань		1		1	1
Виконання завдань для самостійного опрацювання
1.3. Виконання завдання дослідницького характеру за обраною тематикою на основі матеріалів, які обробляються студентом самостійно	Відповідно до розкладу та тематичного плану занять		Перевірка правильності виконання завдань	1	1	1	1
Разом балів за обов’язкові види СРС
2. Вибіркові завдання
2.1. Критичний огляд наукових публікацій за обраною тематикою	Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Оцінювання якості підготовлених матеріалів		1	1	1	1
2.2. Підготовка аналітичного матеріалу або реферату з акцентуацією на необхідності розробки пропозицій щодо вирішення виявлених проблем за обраною тематикою	Відповідно до розкладу та тематичного плану занять	Оцінювання якості підготовлених матеріалів		1	1	1	1

4. Система поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни

4.1. Основні терміни, поняття та визначення рейтингової системи оцінювання набутих студентом знань з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”

Семестровий диференційований залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних і семінарських занять та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань.

Семестровий диференційований залік не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, якщо студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань, вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та самостійної роботи. Кредитно-модульна система має за мету поставити студента перед необхідністю регулярної навчальної роботи протягом усього семестру з розрахунком на майбутній професійний успіх.

Навчальний модуль – логічно завершена, відносно самостійна, цілісна частина навчального курсу, сукупність теоретичних та практичних завдань відповідного змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-технологічного забезпечення, необхідним компонентом якого є відповідні форми рейтингового контролю.

Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи, що відповідає 36 годинам робочого часу.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Рейтингова система оцінювання – система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах, оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.

Рейтингова система оцінювання передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також екзаменаційної (залікової) та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.

Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння даного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань, виступи на семінарських заняттях тощо.

Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.

Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.

Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.

Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.

Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та залікової рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).

Підсумкова рейтингова оцінка з дисципліни заноситься до додатку до диплому фахівця.

4.2. Контроль і оцінювання навчальної активності студента

Об’єктом поточного контролю знань студента є:

1. Систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни.

2. Виконання двох модульних завдань.

3. Виконання вибіркового дослідницького завдання.

4. Презентація результатів вибіркового дослідницького завдання.

З метою стимулювання свідомої ритмічної роботи студента застосовується оцінювання його навчальної активності.

1. Відвідування лекційних і семінарських занять. За умови 100%-го відвідування студент отримує 10 балів, за кожен 1 пропуск без поважних причин він втрачає 5 балів, тобто при пропусках аудиторних занять без поважних причин слухач отримує 0 балів за відвідування.

2. Активність і рівень знань при обговоренні проблемних питань на лекційних і семінарських заняттях оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів. Кожна змістовна відповідь дає студенту максимум до 5 балів. Студент, який був пасивним, перед підсумковим контролем не отримує заохочувальну винагороду у вигляді додаткових 5-10 балів (тобто отримує 0 балів за активність).

3. Під час заліку продемонструвати знання змісту курсу, а також уміння застосовувати теоретичні знання для аналізу конкретних ситуацій.