- •Київська гуманітарна академія Глобальні та регіональні системи безпеки Конспект лекцій
- •Стародуб т. С.
- •Анотація
- •Анотація
- •Підходи до вивчення феномену “глобалізація”. Визначення впливу глобалізації на процеси регіоналізації
- •Поняття «регіональна інтеграція» в вітчизняній та зарубіжній науковій думці Анотація
- •3. Глобальний та регіональний виміри нової парадигми безпеки Анотація
- •Глобалістські теорії безпеки
- •Глобальна безпека як складна багаторівнева система
- •Розуміння глобальної безпеки в теорії глобальної держави
- •Регіоналістичні теорії безпеки
- •Порівняльний аналіз глобальної та регіональної парадигм безпеки
- •Висновки
- •Джерела
- •Підходи до визначення поняття «регіональна безпека»
- •Висновки
- •Джерела
- •Вплив концепцій багатостороннього регіоналізму на формування зовнішньої регіональної політики держави в галузі безпеки Анотація
- •Джерела
- •Застосування поняття «регіональний комплекс безпеки» для аналізу системи міжнародних взаємодій, що склалась у будь-якому просторі світу
- •Джерела
- •Динаміка розвитку комплексів безпеки в різних регіонах світу
- •1.1. Особливості процесів формування нового регіоналізму в Тихоокеанському просторі
- •1.2. Наслідки “Арабської весни” (2011) для Близького Сходу та Північної Африки: основні ризики та загрози
- •Розробка та імплементація системи кризового менеджменту – актуальне завдання будь-якої системи регіональної безпеки.
- •Анотація
- •Розробка стратегії співпраці країн Чорномор’я у сфері безпеки на майбутнє має містити:
- •Гомогенність та гетерогенність систем регіональної безпеки
- •Анотація
- •Виклад основного матеріалу Вступ
- •1. Ризики та загрози безпеці у розширеному Чорноморському регіоні
- •2. Чорноморський регіон у загальноєвропейській системі безпеки
- •3. Процеси інституціонального становлення системи регіональної безпеки та співробітництва: бачення окремих країн регіону
- •4. Процес розробки системи антикризового менеджменту для Чорномор’я
- •“Затверджую”
- •“Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •1. Пояснювальна записка
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •3. В результаті студент має знати:
- •1.3. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
- •1. Знати:
- •1. Знати:
- •1.4. Міжпредметні зв’язки
- •1.5. Викладацький склад
- •Методика викладання, форми та методи навчання
- •1.7. Форми контролю знань студентів
- •2. Зміст навчальної дисципліни
- •2.1. Тематичний план дисципліни
- •2.2. Методичні вказівки студентам
- •Тема 1. Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 2. Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 3. Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки
- •Тема 4. Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів
- •Тема 5. Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки:тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації
- •Тема 6. Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки
- •2.4. Плани лекційних занять та література до них
- •Тема 1 “Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 2 “Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 3 «Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки»
- •Тема 4 «Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі64 як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів»
- •Тема 5 «Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації»
- •Тема 6 «Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки»
- •2.5. Плани проведення семінарських занять та література до них
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •2.6. Питання, які виносяться на підсумковий модульний контроль/залік
- •2.7. Рекомендована література
- •Організація самостійної роботи студента
- •3.2. Тематика обов’язкових модульних завдань
- •3.3. Основна тематика вибіркового дослідницького або практичного завдання
- •3.4. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента (срс)
- •4. Система поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни
- •4.1. Основні терміни, поняття та визначення рейтингової системи оцінювання набутих студентом знань з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •4.3. Контроль і оцінювання виконання обов’язкових модульних завдань
- •4.5. Визначення загальної підсумкової оцінки з навчальної дисципліни (модулю)
Виклад основного матеріалу Вступ
Сучасна система безпеки та співробітництва у Чорноморському регіоні зазнала значних змін та створила підґрунтя для формулювання нових підходів до забезпечення стабільності в регіоні. Серед подій, які мали безпосередній вплив на характер безпекового середовища та зумовили зміни його ключових ознак, варто виокремити такі: російська-грузинська війна (серпень 2008 р.), російсько-українська “газова війна” (січень 2009 р.), рішення Міжнародного суду щодо українсько-румунської межової суперечки (лютий 2009 р.).
Нині у Чорноморському регіоні практична відсутні сталі формальні та неформальні інститути, які б підтримували регіональну стабільність. Російська-грузинська війна 2008 р. довела неефективність існуючих інституціональних структур у питанні забезпечення безпеки у зазначеному просторі.
Держави Чорноморського регіону, які не є членами НАТО та ЄС, вимушені постійно лавірувати між інтересами різних внутрішньорегіональних країн (Туреччина, РФ) та позарегіональних гравців (ЄС, США/НАТО), що деструктивно впливає на реалізацію їх основоположних зовнішньополітичних цілей, примушуючи їх діяти у напрямі “багатовекторності”.
1. Ризики та загрози безпеці у розширеному Чорноморському регіоні
При формулювання спільної стратегії щодо подальшого розвитку Чорноморського регіону з метою створення системи регіональної безпеки як інтегральної складової системи загальноєвропейської безпеки необхідно враховувати весь спектр загроз (як симетричних, так і асиметричних) національній безпеці кожної держави регіону.
Симетричні загрози
Втручання зовнішніх акторів у внутрішні справи держав Чорноморського регіону та підтримка сепаратистських настроїв на території невизнаних державних утворень (яскравим прикладом такого втручання був російсько-грузинський збройний конфлікт 2008 р.).
Регіональні збройні конфлікти перетворюються на засіб досягнення стратегічних цілей провідними країнами світу (якщо на глобальному рівні цей засіб використовується США/НАТО, то на регіональному – великими або середніми державами, серед яких найбільш активним гравцем є РФ); конфлікти у Чорноморському регіоні є підтвердженням загальної тенденції перетворення сепаратизму на один із провідних чинників формування клімату нестабільності у світі.
Посилюється роль силових засобів з метою реалізації власних національних інтересів у контексті необхідності закріпити межі впливу в рамках чітко окреслених зон геополітичної відповідальності (наприклад, з боку РФ – застосування енергетичної складової силового тиску (російсько-українські “газові війни”); використання інформаційних війн, спецоперацій, спрямованих на дискредитацію окремих політичних сил під час виборчих кампаній; поширення присутності тієї чи іншої держави в інформаційному/культурному просторі держав регіону; у розрізі реалізації еміграційної політики (проблема видачі російських паспортів громадянам невизнаних державних утворень).
Неспроможність міжнародних структур безпеки та співробітництва оперативно реагувати на кризові ситуації, що в черговий раз засвідчили події серпня 2008 р.; слабкий вплив міжнародних організацій на процеси врегулювання конфліктів, послаблення контролю за розповсюдженням зброї масового ураження, що може призвести до остаточної руйнації системи міжнародно-правових відносин та посилення конфліктогенності міжнародного середовища, підвищити його мілітаризацію тощо.
Недосконалість міжнародно-правових норм – система міжнародного права, більшою мірою відповідала біполярній системі міжнародних відносин, проте нині, в рамках процесу становлення нового світового порядку, потребує кардинальних змін; так, у міжнародному праві немає чіткого розмежування між правом народів на самовизначення та принципами територіальної цілісності держави і невтручання у її внутрішні справи з боку інших держав або угруповань держав, що породжує/загострює етнополітичні конфлікти у регіоні.
Асиметричні загрози
Загроза збільшення потоків біженців з конфліктогенних регіонів може дестабілізувати економічне, демографічне та політичне становище у прикордонних регіонах.
Торгівля людьми посідає третє місце серед найбільш прибуткових нелегальних видів кримінальної діяльності в світі. Протягом останніх 15 років кримінальні угрупування, активно діючи в регіоні, заснували нелегальні мережі з торгівлі людьми. Більшість країн Чорноморського регіону виступають транзитною територією для нелегального переміщення людей. Боротьба з торгівлею людьми відбувається переважно зусиллями національних урядів країн регіону і слабо опікується міжнародними організаціями.
Нелегальна торгівля зброєю є найбільш прибутковим видом кримінальної діяльності. Розвиткові цієї злочинної діяльності сприяють збройні конфлікти в регіоні, що потребує нових озброєнь; наявність непідконтрольних територій та відсутність дієвого контролю за нелегальним переміщенням зброї з боку російських військових підрозділів у зонах конфліктів; неефективний контроль по усьому периметру ліній кордону країн СНД.
Нелегальна торгівля ядерними матеріалами викликає посилену увагу світової спільноти; за даними МАГАТЕ на просторі СНД значна частка нелегальної торгівлі радіоактивними матеріалами припадає на Грузію (за цією позицією займає друге місце після Росії), що породжує небезпеку не лише для самої Грузії, але й для інших країн, зокрема, європейських. Відповідно до матеріалів Міністерства внутрішніх справ Грузії для переміщення радіоактивних матеріалів найбільш привабливими є т.зв. “сірі зони”, що існують на територіях Абхазії та Південної Осетії. У цих зонах працюють добре організовані схеми переміщення, до яких залучені високопосадовці, представники силових відомств, кримінальних структур, російські миротворці та місцеві мешканці, які за матеріальну винагороду як кур’єри переміщують матеріали, навіть не знаючи у більшості випадків, що вони радіоактивні.
Неможливість створення єдиного транспортного кола навколо Чорного моря через неможливість забезпечити безпеку функціонування транспортних коридорів. Проект ОЧЕС щодо створення єдиного транспортного кола вже багато років не може бути реалізований не в останню чергу через те, що деякі з його ділянок пролягають територією невизнаних республік. Те саме стосується реалізації проекту ТРАСЕКА45.
Неможливість гарантування безпеки постачання енергоресурсів з Каспію. В умовах нинішньої енергетичної політики РФ життєво важливим для забезпечення енергетичної безпеки регіону є диверсифікація джерел постачання енергоносіїв. Енергетична безпека країн Європейського Союзу залежить від безпеки шляхів транспортування нафти та газу у Чорноморсько-Каспійському басейні. Проте реалізація транспортного потенціалу та забезпечення безпеки транспортних комунікацій у регіоні неможливі без нейтралізації конфліктів, якщо врахувати високу ймовірність терористичних атак на трубо- та газопроводи, а також вірогідність пошкодження й блокування транспортної інфраструктури у разі відновлення бойових дій46.
Зростання загрози міжнародного тероризму. Дія загрози посилюється внаслідок труднощів з ідентифікацією позадержавних суб'єктів терору, діяльність яких розповсюджується на цінності, інституції та інтереси держав європейської та євроатлантичної зони безпеки, ймовірності отримання терористами компонентів зброї масового ураження, інформаційною відкритістю сучасного суспільства та його вразливістю.
Таким чином, російсько-грузинський збройний конфлікт зруйнував існуючу модель безпеки та співробітництва у регіоні, утворивши зону нестабільності у басейні Чорного моря; країни регіону усвідомили можливість ескалації інших конфліктів у цьому просторі.
Використання сили з боку РФ зайвий раз підкреслило неможливість для невеликих та середніх держав забезпечувати власну безпеку національними засобами поза військовими союзами, що лише посилює прагнення окремих держав Чорноморського простору інтегруватися до структур Північноатлантичного альянсу.
Іншою, не менш важливою проблемою залишається відсутність достатнього потенціалу для реалізації власних ініціатив/проектів, що обумовлює кардинальну трансформацію системи інституціонального забезпечення співробітництва у Чорноморському регіоні за рахунок залучення до процесів конструювання регіонального комплексу безпеки ресурсів зовнішніх сил, в ролі яких виступають провідні світові потуги. В результаті регіон поступово стає ареною для боротьби інтересів ключових міжнародних гравців за гегемонію над ресурсами регіону та за право контролю над транспортними та енерготранспортними маршрутами.