
- •Київська гуманітарна академія Глобальні та регіональні системи безпеки Конспект лекцій
- •Стародуб т. С.
- •Анотація
- •Анотація
- •Підходи до вивчення феномену “глобалізація”. Визначення впливу глобалізації на процеси регіоналізації
- •Поняття «регіональна інтеграція» в вітчизняній та зарубіжній науковій думці Анотація
- •3. Глобальний та регіональний виміри нової парадигми безпеки Анотація
- •Глобалістські теорії безпеки
- •Глобальна безпека як складна багаторівнева система
- •Розуміння глобальної безпеки в теорії глобальної держави
- •Регіоналістичні теорії безпеки
- •Порівняльний аналіз глобальної та регіональної парадигм безпеки
- •Висновки
- •Джерела
- •Підходи до визначення поняття «регіональна безпека»
- •Висновки
- •Джерела
- •Вплив концепцій багатостороннього регіоналізму на формування зовнішньої регіональної політики держави в галузі безпеки Анотація
- •Джерела
- •Застосування поняття «регіональний комплекс безпеки» для аналізу системи міжнародних взаємодій, що склалась у будь-якому просторі світу
- •Джерела
- •Динаміка розвитку комплексів безпеки в різних регіонах світу
- •1.1. Особливості процесів формування нового регіоналізму в Тихоокеанському просторі
- •1.2. Наслідки “Арабської весни” (2011) для Близького Сходу та Північної Африки: основні ризики та загрози
- •Розробка та імплементація системи кризового менеджменту – актуальне завдання будь-якої системи регіональної безпеки.
- •Анотація
- •Розробка стратегії співпраці країн Чорномор’я у сфері безпеки на майбутнє має містити:
- •Гомогенність та гетерогенність систем регіональної безпеки
- •Анотація
- •Виклад основного матеріалу Вступ
- •1. Ризики та загрози безпеці у розширеному Чорноморському регіоні
- •2. Чорноморський регіон у загальноєвропейській системі безпеки
- •3. Процеси інституціонального становлення системи регіональної безпеки та співробітництва: бачення окремих країн регіону
- •4. Процес розробки системи антикризового менеджменту для Чорномор’я
- •“Затверджую”
- •“Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •1. Пояснювальна записка
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Сформувати уявлення у студентів про
- •2. Навчити студентів
- •3. В результаті студент має знати:
- •1.3. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів
- •1. Знати:
- •1. Знати:
- •1.4. Міжпредметні зв’язки
- •1.5. Викладацький склад
- •Методика викладання, форми та методи навчання
- •1.7. Форми контролю знань студентів
- •2. Зміст навчальної дисципліни
- •2.1. Тематичний план дисципліни
- •2.2. Методичні вказівки студентам
- •Тема 1. Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 2. Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки
- •Тема 3. Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки
- •Тема 4. Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів
- •Тема 5. Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки:тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації
- •Тема 6. Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки
- •2.4. Плани лекційних занять та література до них
- •Тема 1 “Особливості історичного розвитку механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 2 “Розуміння багатовимірності регіональної безпеки в контексті імплементації механізму забезпечення регіональної/глобальної системи безпеки”
- •Тема 3 «Теоретико-методологічні підходи до визначення ключових понять дисципліни: «глобальна безпека», «регіональна безпека», глобалізація, регіональна інтеграція, регіональний комплекс безпеки»
- •Тема 4 «Конструювання регіональних комплексів безпеки у світі64 як результат процесів регіональної інтеграції та посилення глобальних викликів»
- •Тема 5 «Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації»
- •Тема 6 «Вплив змін безпекового середовища у Чорномор’ї на процеси становлення нової системи регіональної безпеки»
- •2.5. Плани проведення семінарських занять та література до них
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •2.6. Питання, які виносяться на підсумковий модульний контроль/залік
- •2.7. Рекомендована література
- •Організація самостійної роботи студента
- •3.2. Тематика обов’язкових модульних завдань
- •3.3. Основна тематика вибіркового дослідницького або практичного завдання
- •3.4. Карта самостійної роботи студента
- •Карта самостійної роботи студента (срс)
- •4. Система поточного та підсумкового контролю знань з дисципліни
- •4.1. Основні терміни, поняття та визначення рейтингової системи оцінювання набутих студентом знань з дисципліни “Глобальна та регіональні системи безпеки”
- •4.3. Контроль і оцінювання виконання обов’язкових модульних завдань
- •4.5. Визначення загальної підсумкової оцінки з навчальної дисципліни (модулю)
Гомогенність та гетерогенність систем регіональної безпеки
Система регіональної безпеки, яка ґрунтується на принципі безпекової взаємозалежності, передбачає певний ступінь гомогенності. Під гомогенністю системи передусім варто розуміти наявність політичної згоди держав щодо налагодження співпраці в окремих сферах, більш того така схема співробітництва можлива лише за умов, коли потенціал держав, які взаємодіють, є більш-менш рівним, що в результаті породжує конкуренцію серед основних гравців – учасників комплексу безпеки. Зазвичай, гомогенна система являє собою класичну військово-політичну модель регіональної безпеки. Така система передбачає паралельний розвиток взаємодій в різних сферах (військово-політичній, соціально-економічній, гуманітарній), кожна з яких характеризується власною динамікою, проте відповіді на питання, чому всі ці схеми взаємодій неможливо об’єднати в загальну систему і при цьому не втратити існуючи зв’язки між різними підсистемами взаємодій, гомогенна система надати не може. Навіть використання підходу, що ґрунтується на аналізі секторальних взаємозв’язків, не дозволяє повністю дослідити динаміку розвитку сфер крізь призму безпекового виміру, зрозуміти логіку регіональних взаємодій.
В свою чергу гетерогенна система регіональної безпеки являє собою сукупність окремих підсистем взаємодій в певних сферах співпраці (політика, економіка, культура, наука/освіта). Більш того, основними учасниками взаємодій виступають не лише держави/нації, але і транснаціональні компанії, громадські об’єднання. Аналіз окремих підсистем з урахуванням складу учасників взаємодій дозволяє сформувати загальне уявлення про розвиток системи в цілому, а також визначити взаємозалежність окремих сфер/секторів, зокрема, регіональна логіка взаємодій в рамках гетерогенної системи здатна пояснити вплив військового чинника на економічний розвиток регіону як комплексу безпеки. Прикладом гетерогенного комплексу безпеки вважають Європейський Союз, динаміка безпекового розвитку цієї системи обумовлена не лише наявністю взаємодій між державами-членами ЄС, але і спільного уявлення про існуючі загрози, що породжується боязню усвідомлення того, що існуюча модель взаємодій може бути не здатною протистояти викликам сьогодення, особливо це стосується сфери боротьби з нетрадиційними/асиметричними загрозами безпеці.
В основу гетерогенної системи регіональних взаємодій покладена концепція спільноти безпеки, що є своєрідною формою комплексу безпеки, яка формується, виходячи зі сумісності цінностей, що регулюють поведінку у сфері безпеки. Часто можна зустріти точку зору, яка полягає в тому, що спільнота безпеки включає в себе держави Північної Америки та Західної Європи.
Загалом поняття гомогенності та гетерогенності системи регіональної безпеки/взаємодій використовуються переважно неореалістами в контексті дослідження стратегій міжнародних гравців щодо того чи іншого регіону, які і є одночасно прибічниками класичної теорії комплексу безпеки. Проте останнім часом в науковій літературі можна зустріти спроби синтезу різних теоретико-методологічних підходів. Найбільш вдалою є спроба поєднання неореалізму, неолібералізму та поміркованого конструктивізму. Метод синтезу надає нам змогу дослідити функції інститутів всередині міжнародного політичного регіону в різні історичні періоди на прикладі реалізації конкретних інтеграційних проектів у військово-політичній, економічній/енергетичній або гуманітарній сферах.
Лекція 5 “Сучасна архітектура загальноєвропейської системи безпеки: тенденції, виклики та перспективи інституціоналізації”