1. При перніціозній анемії.

2. При механічній жовтяниці.

3. При гемолітичній жовтяниці.

4. При залізодефіцитній анемії.

5. При постгеморагічній анемії.

20. У скільки разів концентрується жовч у жовчному міхурі:

1. В 20 разів.

2. В 10 разів.

3. В 2 рази.

4. В 4 рази.

5. В 20 разів.

21. Колір випорожнень при механічній жовтяниці:

1. Чорний.

2. Темно-коричневий.

3. Знебарвлений.

4. Світло-коричневий.

5. З домішками крові.

22. Яка з нижче наведених ознак є характерною для запального процесу в жовчному міхурі:

1. Зниження вмісту білірубіну у вмісті жовчного міхура.

2. Зниження вмісту еритроцитів.

3. Зниження вмісту циліндрів.

4. Підвищення вмісту білівердину.

5. Підвищення вмісту уробіліну.

23. Ознакою хронічного запального процесу у жовчному міхурі є:

1. Наявність лейкоцитів в І фазу багатомоментного дуоденального зондування.

2. Зниження лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування

3. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції А.

4. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції В.

5. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції С.

24. Ознакою хронічного запального процесу у внутрішньопечінкових шляхах є:

1. Наявність лейкоцитів в і фазу багатомоментного дуоденального зондування.

2. Зниження лейкоцитів в ІІ фазу багатомоментного дуоденального зондування

3. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції А.

4. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції В.

5. Підвищення вмісту лейкоцитів в жовчі порції С.

25. Яка жовтяниця розвивається при жовчокам’яній хворобі:

1. Гемолітична.

2. Паренхіматозна.

3. Механічна.

4. Жовтяниця не характерна.

5. Може бути поєднана печінкова та надпечінкова.

26. Який симптом є характерним для хронічного холециститу:

6. Щьоткіна–Блюмберга.

7. Мейо-Робсона.

8. Мендельсона.

9. Кера.

10. Губергриця–Скульського.

27. Яка макроскопічна ознака є характерною для алкогольного цирозу печінки:

1. Великовузлова поверхня печінки.

2. Дрібновузлова поверхня печінки.

3. Розширення жовчних протоків.

4. Широкі фіброзні поля між вузлами.

5. Гладенька поверхня печінки.

28. Яка макроскопічна ознака є характерною для алкогольного цирозу печінки:

1. Великовузлова поверхня печінки.

2. Дрібновузлова поверхня печінки.

3. Вузькі фіброзні перетинки між вузлами.

4. Мускатна печінка.

5. Гладенька поверхня печінки.

29. Які особливості кінцівок при цирозі печінки:

1. Акроціаноз.

2. Гіперемія долоней, підошов, пальці у вигляді барабанних паличок.

3. Койлоніхії, акроціаноз.

4. Набряклість, деформація дрібних суглобів рук.

5. Викрівлення рук у вигляді “ластів моржа”.

30. Механізм утворення асциту при цирозі печінки:

1. Підвищення гідрофільності тканин.

2. Гіпопротеїнемія; збільшення тиску в системі v.mesenterica inferior.

3. Серцево-судинна недостатність.

4. Запалення очеревини.

5. Олігурія.

31. Інструментальне дослідження якого відділу шлунково-кишково тракту є необхідним при цирозі печінки:

1. 12-палої кишки.

2. Стравоходу.

3. Тонкої кишки.

4. Сліпої кишки.

5. Попереково-ободової кишки.

32. Які зміни протеїнограми характерні для хронічного гепатиту:

1. Нормоальбумінемія.

2. Гіпоальбумінемія.

3. Гіперальбумінемія.

4. Гіпоглобулінемія.

5. Нормоглобулінемія.

33. Які зміни виникають у згортуючій системі крові при ураженнях печінки:

1. Зниження загальної коагулюючої активності крові.

2. Підвищення загальної коагулюючої активності крові.

3. Підвищення вмісту протромбіну.

4. Зниження активності простацикліну плазми.

5. Підвищення вмісту фібриногену.

34. Який жовчний пігмент переважає у сечі при цирозі печінки:

1. Стеркобілін.

2. Прямий білірубін.

3. Непрямий білірубін.

4. Уробілін.

5. Дипіррольні сполуки.

35. Збільшення якого органу, окрім печінки, спостерігається при цирозі печінки:

1. Серця.

2. Нирок.

3. Підшлункової залози.

4. Шлунка.

5. Селезінки.

1. Від чого залежить відносна щільність сечі:

1. Від кількості прийнятої рідини.

2. Від характеру їжі.

3. Від кількості формених елементів сечі.

4. Від кількості сечі та кількості щільних речовин, що в ній знаходяться

5. Від температури тіла.

2. Вміст якої речовини у сечі значно збільшує її питому вагу:

1. Урати.

2. Білок.

3. Глюкоза.

4. Жовчні пігменти.

5. Сечова кислота.

3. Якої умови необхідно дотримуватись при проведенні проби за Зимницьким:

1. Постійний ліжковий режим.

2. Стандартизований водний режим.

3. Збирання сечі у стерильний посуд.

4. Забирання сечі катетером.

5. Рясний прийом рідини.

4. Виразна уробіліногенурія притаманна:

1. Обтураційній жовтяниці.

2. Гемолітичній жовтяниці.

3. Нирково-кам’яній хворобі.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічному гломерулонефриту.

5. Виразна білірубінурія характерна для:

1. Обтураційної жовтяниці.

2. Гемолітичної жовтяниці.

3. Нирково-кам’яної хвороби.

4. Інфаркту нирки.

5. Хронічного гломерулонефриту.

6. Сечові циліндри – це:

1. Слиз, який змінив свою консистенція у кислій сечі.

2. Білкові зліпки ниркових канальців.

3. Скупчення бактерій.

4. Сольові пробки.

5. Конгломерати тромбоцитів.

7. Яка кількість крові проходить крізь нирки за 1 хвилину:

1. 1–1,2 л

2. 3–4 л

3. 6–8 л

4. 14–17 л

5. 12–20 л

8. Де утворюється первинна сеча:

1. У клубочках.

2. У проксимальних відділах канальців.

3. У дистальних відділах канальців.

4. У петлі Генле.

5. У клубочках та проксимальному відділі канальців.

9. У якій ділянці нирок відбувається реабсорбція води та натрію:

1. У клубочках.

2. У канальцях.

3. У петлі Генле.

4. У клубочках та канальцях.

5. У канальцях та петлі Генле.

10. Чому в нормі дорівнює тиск у капілярах клубочк:

1. 30–40 мм рт.ст.

2. 50–60 мм рт.ст.

3. 70–90 мм рт.ст.

4. 100–130 мм рт.ст.

5. 130–150 мм рт.ст.

11. Які механізми утворення сечі на рівні клубочків:

1. Фільтрація та реабсорбція.

2. Фільтрація.

3. Секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Секреція та реабсорбція.

12. Які механізми утворення сечі відбуваються на рівні канальців:

1. Фільтрація.

2. Фільтрація і реабсорбція.

3. Реабсорбція та секреція.

4. Фільтрація та секреція.

5. Часткова реабсорбція.

13. Яка кількість сечі виділяється нирками в нормі:

1. 1,0 мл/хв.

2. 2,5 мл/хв.

3. 3,5 мл/хв.

4. 5,0 мл/хв.

5. 7,0 мл/хв.

14. До чого призводить ішемія ниркової паренхіми?

1. Збільшення кількості антидіуретичного гормону.

2. Збільшенню секреції альдостерону.

3. Збільшенню секреції реніну та зменшенню кількості простагландинів

4. Пригніченню ренін-ангіотензинової системи.

5. Зменшенню секреції реніну.

15. Чим характеризуються набряки при гострому нефриті?

1. З’являються увечері.

2. Спочатку з’являються на нижніх кінцівках.

3. Спочатку з’являються на верхніх кінцівках.

4. З’являються вранці на обличчі.

5. Одразу розвивається анасарка.

16. Чим характеризується латентна форма хронічного нефриту?

1. Повільним перебігом та сечовим синдромом.

2. Нефротичним синдромом.

3. Гіпертонічним синдромом.

4. Швидко прогресуючим перебігом.

5. Поєднанням нефротичного та гіпертонічного синдромів.

17. Що є найбільш характерним для гіпертнезивної форми хронічного нефриту?

1. Нормальний АТ та сечовий синдром.

2. Високий АТ та сечовий синдром.

3. Набряки та сечовий синдром.

4. Високий АТ та набряки.

5. Набряклість всього тіла (анасарка) та високий АТ.

18. При якому патологічному стану у сечі з’являються змінені еритроцити?

1. Гострий нефрит.

2. Сечокам’яна хвороба.

3. Гострий цистит.

4. Паранефрит.

5. Рак сечового міхура.

19. При яких з наведених нижче захворювань може розвиватися значна лейкоцитурія із переважанням в осаді лейкоцитів?

1. Гострий нефрит.

2. Амілоїдоз нирок.

3. Паранефрит.

4. Пієлонефрит.

5. Рак сечового міхура.

20. Кількість білку в сечі при сечовому синдромі:

1. До 3,5 г/л

2. До 4,5 г/л

3. До 5,5 г/л

4. До 6,5 г/л

5. До 9,5 г/л

21. Який синдром характеризує поєднання наступних ознак: набряки, висока протеїнурія, гіпопротеїнемія, диспротеїнемія, гіперхолоестеринемія:

1. Сечовий.

2. Нефротичний.

3. Гіпертензивний.

4. Змішаний.

5. Гіпертензивний та сечовий.

22. Назвіть зміни у сечі при гострому гломерулонефриті:

1. Лейкоцитурія та бактеріурія.

2. Значна лейкоцитурія та еритроцитурія.

3. Протеїнурія та гематурія.

4. Лейкоцитурія та протеїнурія.

5. Бактеріурія та циліндрурія.

23. Для якого захворювання характерним є наявність у сечі білку, циліндрів, лейкоцитів та бактерій:

1. Паранефриту.

2. Гострого гломерулонефриту.

3. Раку сечовому міхура.

4. Хронічного гломерулонефриту.

5. Гострого пієлонефриту.

24. Аускультативні дані серця у хворого із гострим нефритом:

1. Аускультативна картина не змінюється.

2. Акцент 2-го тону на легеневій артерії.

3. Діастолічний шум на верхівці.

4. Акцент 2-го тону на аорті.

5. Ритм перепілки.

25. Які зміни у сечі характерні для хронічного пієлонефриту:

1. Гематурія та циліндрурія.

2. Лейкоцитурія, циліндрурія, протеїнурія.

3. Гематурія та бактеріурія.

4. Циліндрурія та бактеріурія.

5. Гематурія, циліндрурія, протеїнурія.

1. Яке у нормі лейко-еритроїдне співвідношення у кістковому мозку:

1. 2 : 1.

2. 1 : 2.

3. 3 : 1.

4. 4 : 1

5. 5 : 1.

2. З якої клітини утворюються всі формені елементи крові:

1. Мієлобласта.

2. Гемоцитобласта.

3. Колоніє утворюючої клітини.