МОЗ УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять

з МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

для студентів стоматологічного факультету

спеціальність 7.12010006 Стоматологія

МОДУЛЬ 2

«Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія»

Івано-Франківськ – 2012

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Стоматологія»)

Заняття №25

Тема: ДНК-геномні віруси (герпес-, покс- і адено­віруси).

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 10.	Патогенні віруси.

1. Значення теми: Аденовіруси є збудниками надзвичайно поширених респіраторних інфекцій. Герпесвіруси спричинюють ураження шкіри і слизових оболонок, в тому числі ротової порожнини. Натуральна віспа – особливо небезпечна інфекція, ліквідована на сьогоднішній день. Знання теми необхідне стоматологам для правильного вибору методів діагностики та лікування інфекцій, що викликаються адено- і герпесвірусами.

2. Мета:

Знати основні біологічні властивості адено- і герпесвірусів, їх роль у патології людини.

Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики адено- і герпесвірусних інфекцій, здійснювати вибір лікувальних препаратів.

ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Морфологію віріона (курс загальної мікробіології).

2. Форми і етапи взаємодії віруса з клітиною (курс загальної мікробіології).

3. Персистуюча і латентна вірусна інфекція, вірогенія (курс загальної мікробіології).

4. Способи культивування вірусів (курс загальної мікробіології).

5. Особливості противірусного імунітету (курс імунології).

6. Методи мікробіологічної діагностики вірусних інфекцій (курс загальної мікробіології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Класифікація ДНК-геномних вірусів. Їх роль в патології людини.

2. Класифікація родини Герпесвірусів. Медичне значення.

3. Структура віріона, культивування герпесвірусів. Чутливість до фізичних і хімічних факторів.

4. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви захворювань, що викликаються вірусами простого герпесу типів 1 і 2. Механізм персистенції вірусів герпесу. Фактори, що сприяють рецидивуванню герпетичної інфекції.

5. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви вітряної віспи та оперізуючого лишаю. Основні відмінності шкірного висипу при натуральній і вітряній віспі.

6. Захворювання, що викликаються цитомегаловірусом, вірусом Епштейна – Барра, вірусами герпесу людини 6, 7 та 8-го типів.

7. Родина Аденовірусів: класифікація, морфологія віріона, особливості антигенної будови, культивування.

8. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви аденовірусних інфекцій.

9. Лабораторна діагностика аденовірусних та герпетичних інфекцій. Принципи лікування і профілактики.

10. Родина Поксвірусів: класифікація, морфологія віріона, культивування.

11. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви натуральної віспи.

12. Специфічна профілактика натуральної віспи. Глобальна ерадикація віспи.

с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних вірусами простого герпесу.

2. Скласти схему мікробіологічної діагностики аденовірусної інфекції.

ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Замалювати схематичну будову віріонів адено- і герпесвірусів.

2. Вивчити характер цитопатичної дії віруса простого герпесу в культурі клітин.

3. Розглянути під мікроскопом клітини, уражені аденовірусом, зарисувати внутрішньоядерні включення.

4. Ознайомитися з препаратами для лікування герпетичних інфекцій.

5. Розв’язування ситуаційних задач.

V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Демонстрація цитопатичної дії віруса простого герпесу в культурі клітин.

3. Мікропрепарати клітин, уражених аденовірусом.

4. Препарати для лікування герпетичних інфекцій.

5. Ситуаційні задачі.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

3. Крок-1. Стоматологія.-Київ: Медицина, 2004.

4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик

Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Стоматологія»)

Заняття №26

Тема: Пікорнавіруси. Рабдовіруси. Екологічна група Арбовірусів.

Модуль 2.	Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.
Змістовий модуль 10.	Патогенні віруси.

1. Значення теми: Пікорнавіруси є збудниками поліомієліту та інших ентеровірусних інфекцій, які часто супроводжуються ураженням нервової системи, а також інфекцій дихальних шляхів (риновіруси). Рабдовіруси є збудниками смертельного захворювання – сказу. До арбовірусів належать збудники природно-вогнищевих захворювань – енцефалітів і геморрагіч­них лихоманок, а також краснухи. Знання властивостей цих вірусів, методів мікробіологічної діагностики відповідних захворювань та спосо­бів їх профілактики необхідне лікарям усіх спеціальностей, в тому числі стоматологам.

2. Мета:

Знати основні біологічні властивості пікорна-, рабдо- і арбовірусів, їх роль у патології людини.

Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики інфекцій, спричинюваних пікорна-, рабдо- і арбовірусами, здійснювати вибір лікувальних препаратів, здійснювати протиепідемічні заходи при особливо небезпечних вірусних інфекціях.

ІІІ. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Анатомію і фізіологію центральної нервової системи (курси нормальної анатомії і фізіології).

2. Особливості репродукції РНК-геномних вірусів (курс загальної мікробіології).

3. Явище інтерференції вірусів (курс загальної мікробіології).

4. Особливості природно-вог­нищевих інфекцій (курс загальної мікробіології).

5. Внутрішньоклітинні включення при вірусних інфекціях (курс загальної мікробіології).

6. Місцевий імунітет слизових оболонок, секреторні антитіла (курс імунології).

7. Різновидності і застосування вакцин (курс загальної імунології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Родина Пікорнавірусів: класифікація, роль в патології людини.

2. Характеристика віріонів, культивування пікорнавірусів, резистентність до факторів навколишнього середовища.

3. Епідеміологія, патогенез і основні клінічні прояви поліомієліту. Особливості імунітету.

4. Роль вірусів ЕСНО, Коксакі та риновірусів в патології людини. Особливості імунітету.

5. Принципи мікробіологічної діагностики поліомієліту і ентеровірусних інфекцій. Препарати для лікування і специфічної профілактики поліомієліту.

6. Систематичне положення та біологічні властивості віруса сказу. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви сказу.

7. Принципи мікробіологічної діагностики сказу. Препарати для специфічної профілактики.

8. Загальна характеристика і класифікація екологічної групи арбовірусів (тогавіруси, альфавіруси, флавівіруси, буньявіруси, філовіруси). Значення арбовірусів в патології людини.

9. Біологічні властивості віруса кліщового енцефаліту. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви кліщового енцефаліту. Принципи мікробіологічної діагностики. Препарати для специфічної профілактики.

10. Біологічні властивості віруса краснухи. Епідеміологія, патогенез і клінічні прояви краснухи. Принципи мікробіологічної діагностики краснухи. Препарати для специфічної профілактики.

11. Арбовіруси – збудники геморрагічних лихоманок (Ебола, Марбург та ін).

с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти схему мікробіологічної діагностики поліомієліту.

2. Скласти схему мікробіологічної діагностики сказу.

ІV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Зарисувати схематично будову віріонів пікорна- і рабдовірусів.

2. Розглянути під мікроскопом і замалювати готові препарати клітин з включеннями Бабеша – Негрі, забарвленими за методом Муромцева.

3. Скласти схему мікробіологічної діагностики кліщового енцефаліту.

4. Скласти схему мікробіологічної діагностики краснухи.

5. Ознайомитися з препаратами для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних пікорна-, рабдо- і арбовірусами.

V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Готові препарати клітин з включеннями Бабеша – Негрі, забарвленими за методом Муромцева.

3. Препарати для лікування і профілактики інфекцій, спричинюваних пікорна-, рабдо- і арбовірусами.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія / За ред. В.П.Широбокова.-Вінниця: Нова книга, 2011.

2. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.-Київ: Вища школа, 1992.

3. Крок-1. Стоматологія.-Київ: Медицина, 2004.

4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

2. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАВ ас. Головацький О.О.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА

НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ МІКРОБІОЛОГІЇ

ПРОТОКОЛ № 8 від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри мікробіології

д.мед.наук Р.В.Куцик